17–19 грудня 2024 року в Інституті електронної фізики НАН України (Ужгород) у змішаному форматі (офлайн і онлайн) тривала міжнародна конференція з теоретичної фізики, приурочена до 100-річчя від дня народження професора Юлія Мелітоновича Ломсадзе – відомого вченого, фахівця з теоретичної фізики, засновника кафедри теоретичної фізики Ужгородського державного університету (нині це Ужгородський національний університет) і відділу теорії адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР, що увійшов до складу Інституту електронної фізики НАН України як відділ теорії елементарних взаємодій.
Офлайнові учасники конференції в Інституті електронної фізики НАН України
Онлайнові учасники
Директорка Інституту електронної фізики НАН України член-кореспондент НАН України Ганна Гомонай відкриває зібрання
Участь у заході взяли науковці з України, США, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Польщі, Мексики, Індонезії та Нігерії. Загалом було виголошено 66 доповідей від 95 співавторів, які представили теоретичні результати високого рівня за такими трьома тематичними напрямами конференції: фізика високих енергій (теорія); квантова механіка, квантові комп’ютери; теорія елементарних частинок і космологія. Всі виступи супроводжувались активним обговоренням, а учасники неодноразово відзначили необхідність проведення подібних наукових форумів у майбутньому.
Електронний збірник наукових праць за матеріалами конференції організатори невдовзі оприлюднять на сайті заходу.
Довідково
Юрій Мелітонович Ломсадзе народився 14 грудня 1924 року в Баку (Азербайджан). Свої перші наукові дослідження розпочав іще студентом Відділення будови речовини Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Саме в ті часи на фізичному факультеті працювало яскраве сузір’я всесвітньовідомих учених-теоретиків – М.М. Боголюбов, Л.Д. Ландау, М.А. Марков, І.Є. Тамм, Д.Д. Іваненко. Вони суттєво посприяли формуванню Юрія Ломсадзе як висококваліфікованого фізика-теоретика. Це був час становлення фізики елементарних частинок і фізики високих енергій – нової галузі фундаментальних досліджень, що активно розвивалася від початку 1950-х. Проблеми ядерних сил і елементарних частинок належали до основних наукових інтересів молодого теоретика. Свою дипломну роботу «До парної теорії ядерних сил», виконану під науковим керівництвом академіка М.А. Маркова, Юрій Ломсадзе опублікував 1949 року в одному з найпрестижніших наукових журналів. Ця й наступні публікації склали основу його кандидатської дисертації «Про сингулярність електромагнітного потенціалу у вищих наближеннях теорії збурень», яку науковець успішно захистив у травні 1954 року. Уже для ранніх наукових працях Ю.М. Ломсадзе характерні глибоке розуміння основ квантової механіки та квантової теорії, свіжість і оригінальність погляду.
Вплив цього підходу на подальшу наукову діяльність Юрія Мелітоновича фактично визначив стиль його роботи. Головний зміст цього стилю полягав у виборі найбільш фундаментальних, аксіоматичних, ключових проблем теоретичної фізики й у створенні адекватних математичних методів дослідження.
1958 року при кафедрі теоретичної фізики Ужгородського державного університету відкрилась аспірантура. Першим учнем і продовжувачем ідей професора Ю.М. Ломсадзе став Володимир Іванович Лендьєл. Вони успішно застосували дисперсійні співвідношення до опису диференціальних і повних перерізів розсіяння π-мезонів на нуклонах за низьких енергій. 1964 року В.І. Лендьєл успішно захистив кандидатську дисертацію у Львівському державному університеті ім. І. Франка (зараз це Львівський національний університет імені Івана Франка).
На початку 1960-х років великий резонанс у наукових колах спричинили роботи Юрія Ломсадзе та його учнів (а це загалом семеро докторів і понад 60 кандидатів наук), що стосувалися досліджень аналітичних властивостей квантово-механічної та теоретико-польової амплітуди розсіювання за константою зв’язку. Вони першими здійснили теоретичний опис зв’язаних, віртуальних і резонансних станів атомних систем у термінах полюсів парціальної амплітуди в комплексній площині константи зв’язку.
Юрій Ломсадзе одним із перших усвідомив великі можливості сучасних методів математичної фізики при дослідженні фундаментальних проблем фізики високих енергій. Серію робіт він присвятив найактуальнішим проблемам аксіоматичної квантової теорії поля, зокрема експериментальній верифікації її загальних принципів, у яких втілено сучасні уявлення про найбільш фундаментальні властивості матерії та простору й часу.
Ю.М. Ломсадзе виявляв значний інтерес до методології науки. Його основні наукові праці за цим напрямом присвячено методологічним проблемам квантової механіки і теорії вимірювань, гносеології, ролі науки у науково-технічній революції та співвідношенню фундаментальних і прикладних наук. Ці роботи відіграли важливу роль у становленні методологічних засад сучасної квантової теорії.
За інформацією Інституту електронної фізики НАН України
