В Інституті всесвітньої історії НАН України відбулася презентація монографії «Франція–Україна. Історія дипломатичних і військових відносин – 1991-2023»

09.01.2025

30 грудня 2024 року в конференц-залі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника відділу трансатлантичних досліджень, наукового співробітника-викладача університету Жана Мулена Ліон 3 (Франція) кандидата політичних наук Оксани Мітрофанової “Франція–Україна. Історія дипломатичних і військових відносин – 1991-2023”(“France–Ukraine. Une histoire des relations diplomatiques et militaires – 1991-2023”).

Книга вийшла французькою мовою у Парижі і привернула увагу дипломатів, представників наукової спільноти та експертного середовища до історії сучасних двосторонніх відносин між Францією й Україною.

Серед присутніх на заході були співробітники Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», а також запрошені почесні гості – представники Посольства Франції в Україні, експерти-міжнародники, журналісти та колишні дипломати.

Iз вступним словом виступив директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко, який привітав поважних гостей і присутніх. Відомий учений-германіст зазначив, що на сучасному етапі деякі співробітники Інституту вимушено залишили країну і працюють дистанційно за кордоном, проте жоден із них не втратив зв’язок з Інститутом. Андрій Кудряченко підкреслив, що специфіка сприйняття українців у різних країнах суттєво відрізняється, і важливим завданням для науковців установи, які перебувають за кордоном, є вивчення цього контексту, особливо ставлення до війни, до українців та підтримки України. Директор Інституту подякував дипломатам Посольства Франції в Україні, колишнім послам України та іншим почесним гостям заходу, наголосивши на їхньому вагомому внеску в становлення та зміцнення української державності.

Дослідниця висловила вдячність за інтерес до проблематики французько-українських відносин. Під час презентації вона представила різні аспекти цієї теми. Авторка докладно розповіла про джерела, залучені для написання монографії, та зазначила про труднощі, які виникали під час дослідження. Оксана Мітрофанова наголосила, що питання сучасних двосторонніх відносин між Україною та Францією майже не розглядалось у французькій історіографії.

У тематичному блоці, присвяченому дипломатичним відносинам, авторка акцентувала увагу на стереотипах, які існували серед французьких дипломатів в 1990-х роках і ускладнювали об’єктивне сприйняття України. Зокрема, для частини французьких політиків незалежність України видавалася «випадковістю історії». Українська дослідниця відмітила, що зміна поколінь у Франції стала чинником переосмислення цих уявлень. Сучасна французька молодь сприймає Україну як самостійну державу та важливу частину геополітичної реальності.

Дослідниця підкреслила роль Франції у підписанні Будапештського меморандуму та звернула увагу на важливий, але маловідомий документ – окрему декларацію від Франції до меморандуму. На думку Оксани Мітрофанової, потенціал цього інструменту залишається недооціненим українськими дипломатами.

Ще одним тематичним блоком, який виокремила Оксана Мітрофанова, є парламентське співробітництво між Верховною Радою України та Національною Асамблеєю й Сенатом Франції. Вона зауважила, що цей напрям демонструє низьку ефективність. На думку французької сторони, однією з проблем було те, що Україна не змогла чітко визначити своїх очікувань від цієї співпраці й не ініціювала конкретних проєктів.

У тематичному блоці, присвяченому війні Росії проти України, авторка виокремила помилкові оцінки провідних французьких аналітиків щодо ймовірності російської агресії та обороноздатності України напередодні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Дослідниця здійснила класифікацію та аналіз шести основних французьких підходів до інтерпретації російсько-українського протистояння.

Наприкінці виступу Оксана Олександрівна зосередила увагу на військовій допомозі Франції Україні під час повномасштабної війни, детально проаналізувавши конкретні приклади постачання озброєння та проблеми, які супроводжували цей процес.

Загалом наукова робота Оксани Мітрофанової “Франція–Україна. Історія дипломатичних і військових відносин – 1991-2023” викликала значну зацікавленість серед присутніх на презентації. Після виступу авторки за участю представників Інституту – заступника директора ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» з наукової роботи кандидата історичних наук Вікторії Солошенко, завідувача відділу трансатлантичних досліджень кандидата історичних наук Сергія Толстова, головного наукового співробітника відділу теорії та методології всесвітньої історії доктора історичних наук, професора Сергія Стельмаха та запрошених гостей відбулася предметна дискусія, під час якої було обговорено ключові тези, представлені в монографії, а також актуальні питання та перспективи розвитку сучасних французько-українських відносин. Серед найвагоміших тем дискусії можна виокремити наступні: вплив російського чинника на взаємини між Францією та Україною, еволюція ставлення французького суспільства до України за останні 30 років, причини відсутності у Франції історичних досліджень про сучасні французько-українські відносини, питання українських біженців у Франції, здатність французької армії реагувати на сучасні виклики міжнародної ситуації, а також роль Франції у просуванні ідеї європейської стратегічної автономії. Ці питання дослідниця висвітлювала на міжнародних наукових конференціях у Києві та Парижі, взяла участь у прямих ефірах на французькому телебаченні, зробила низку публікацій у пресі.

За інформацією Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: