30 вересня 2025 року у Великому конференц-залі НАН України в Києві відбулася Наукова сесія Відділення хімії НАН України та Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження визначного українського науковця у галузі гетерогенного каталізу члена-кореспондента Ярослава Борисовича Гороховатського (1925–1976).
Участь в урочистому зібранні взяли члени Відділення хімії НАН України, науковці Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України й інших установ Відділення, студенти закладів вищої освіти, гості.
Наукову сесію відкрив член Президії НАН України, академік-секретар Відділення хімії НАН України академік Микола Картель. У вітальному слові до учасників заходу він зазначив, що наукова спадщина члена-кореспондента Ярослава Гороховатського заклала засади подальших досліджень (в Україні й за кордоном) у галузі каталізу й актуальна досі. Створена ним наукова школа виховала не одне покоління талановитих дослідників.
Із вітальним словом до присутніх звернувся також директор Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України академік Віталій Павліщук. Він зазначив, що в Інституті бережуть пам’ять про члена-кореспондента Ярослава Гороховатського. Зокрема, в музеї цієї установи діє експозиція, що висвітлює життєвий шлях і діяльність науковця.
Колишній аспірант члена-кореспондента Ярослава Гороховатського, завідувач відділу фотохімії Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Степан Кучмій у виступі «Про життя та діяльність члена-кореспондента АН УРСР Я.Б. Гороховатського» розповів про основні етапи життя й науково-організаційної діяльності свого вчителя, зокрема про його юність і випробування війною, про студентські роки, становлення й діяльність як науковця.
Теплими спогадами поділилися один з останніх аспірантів Ярослава Борисовича професор Сергій Михаловський (Велика Британія), а також доньки – вчений секретар Сектору зведеного планування Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат хімічних наук Марина Гороховатська і вчений секретар Відділення інформатики НАН України кандидат історичних наук Ольга Гороховатська. Вони представили життєві моменти з батькового щоденника, що ілюструють його вимогливість до наукової роботи й одночасно доброзичливість і чуйність до колег.
Своїми працями член-кореспондент Ярослав Гороховатський зробив вагомий внесок у становлення та розвиток наукових засад рідиннофазного каталізу процесів окиснення органічних речовин, розв’язання широкого кола фундаментальних і прикладних задач каталітичного окиснення олефінів у газовій фазі, інших важливих проблем каталізу. Результати цих досліджень цікаві й у наш час. Про сучасний розвиток каталітичних досліджень на сесії доповіли завідувач відділу каталітичних синтезів на основі одновуглецевих молекул Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України академік Петро Стрижак («Гетерогенно-каталітичні процеси для розвитку розподільчої енергетики»), завідувач відділу оксилювальних гетерогенно-каталітичних процесів Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Зажигалов («Розвиток процесів селективного окиснення нижчих насичених вуглеводнів»), провідний науковий співробітник відділу каталітичних окисно-відновних процесів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Соловйов («Дегідрування легких алканів за участю СО2: каталітичні аспекти та перспективи»), провідний науковий співробітник відділу пористих речовин та матеріалів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України доктор хімічних наук Наталія Щербань («Вплив кислотних властивостей ієрархічних цеолітів на каталітичні перетворення вторинної біосировини») і завідувачка відділу каталітичного синтезу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України доктор хімічних наук Любов Патриляк («Роль та значення каталітичних процесів для сучасної нафтопереробки»).
P.S. Про життя і науковий доробок члена-кореспондента Ярослава Гороховатського дізнавайтеся зі статті члена-кореспондента НАН України Степана Кучмія для журналу «Вісник Національної академії наук України».
За інформацією Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України
