12 листопада 2024 року на базі Інституту економіки та прогнозування НАН України в режимі відеоконференції відбулись академічні читання «Наукова спадщина Івана-Святослава Коропецького як ключ до розуміння економічної історії та перспектив розвитку України». Захід, присвячений видатному представникові української наукової діаспори, іноземному членові Національної академії наук України, професорові Темпльського університету (Філадельфія, США) Іванові-Станіславу Коропецькому (1921–2012) організували відділ економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України та громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».
Метою академічних читань організатори визначили актуалізацію наукової спадщини Івана-Станіслава Коропецького як ученого-економіста, історика, дослідника економічних систем у контексті актуальних проблем економічної науки та сучасних завдань забезпечення стійкості економіки України.
Участь у читаннях взяли науковці й аспіранти НАН України, вчені та студентська молодь провідних національних університетів, члени українських наукових громадських організацій, представники дослідницьких осередків із вивчення української економічної історії в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу («Туристична ліга») та Білоцерківському аграрному національному університеті. До заходу долучилися також керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США) доктор економіки Тарас Злупко та діти Івана-Станіслава Коропецького – професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) доктор славістики Роман Коропецький і докторка економіки Софія Коропецька. Захід модерувала завідувачка відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України докторка економічних наук Вікторія Небрат.
Академічні читання відкрив голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор економічних наук Антон Філіпенко. Він окреслив основні віхи наукової біографії та громадської діяльності професора Івана-Святослава Коропецького, наголосив на його активній позиції та внеску в розбудову міжнародних інституційних осередків дослідження господарства й економічної історії України. Професор Антон Філіпенко представив Івана-Святослава Коропецького як воїна і патріота, підкресливши світоглядну й діяльну цілісність його особистості. Звертаючись сьогодні до постаті та ідей одного з найвидатніших представників української наукової діаспори, сказав доповідач, ми маємо перед собою приклад наполегливої та новаторської наукової діяльності щодо розкриття феномену української економіки через виявлення ключових питань економічної історії. Водночас у сув’язі минулого, сьогодення й майбутнього України розкриваються діалектика та перспектива національного розвитку.
Плідної роботи учасникам академічних читань побажав директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Теплими спогадами про батька як українського патріота й ученого поділилися Роман і Софія Коропецькі. Зокрема, професор Роман Коропецький наголосив на активній життєвій позиції батька, який своєю дослідницькою працею намагався створити наукове підґрунтя для майбутньої трансформації та успішного розвитку економіки України.
Перший тематичний блок академічних читань присвячувався головним напрямам досліджень професора Івана-Святослава Коропецького як українського історика, економіста і прогнозиста. Науковці відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України у своїх доповідях представили широкий проблемно-тематичний спектр і прогностичний потенціал наукового доробку вченого.
Новаторський внесок Івана-Святослава Коропецького у розвиток історико-економічної науки, зокрема у дослідження радянського періоду, розкрила завідувачка цього відділу докторка економічних наук Вікторія Небрат. Вона наголосила, що вчений визначав осягнення попередньої траєкторії розвитку господарської системи як імператив ефективних суспільних реформ, прогресивних перетворень усього комплексу соціальних інститутів, зміни суспільної свідомості та моделей поведінки. Він вважав, що нехтування негативного власного досвіду не можна замінити запозиченням чужого позитивного досвіду.
Головна наукова співробітниця згаданого відділу докторка економічних наук, професорка Наталія Супрун зробила акцент на історико-порівняльному аналізі економічних систем і методології економічної компаративістики у творчості Івана-Святослава Коропецького та Всеволода Голубничого. Доповідачка підкреслила, що ці вчені розглядали українську економіку як самодостатній економічний регіон, який штучно прив’язали до економіки росії не вигідними інтеграційними економічними зв’язками, а імперською політикою СССР. Прогностичний потенціал використання компаративного підходу не лише у просторовому, а й в інституційно-еволюційному ракурсі дає змогу виявити інституційні бар’єри, що перешкоджають поступальному розвиткові й прогресу, а також визначити вплив ефективних і неефективних інститутів.
Особливу роль історико-культурної спадщини та господарських традицій Покуття, де народився і виріс Іван-Святослав Коропецький, у становленні його економічної доктрини розкрили у своїй доповіді-презентації викладачі та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (професор кафедри загальної, інженерної геології та гідрогеології доктор економічних наук Володимир Гуменюк, доцентка цієї кафедри кандидат економічних наук Наталія Казюка і студентки Альона Кошка й Анастасія Мерчук).
Важливим напрямом дослідницької та науково-популяризаторської діяльності Івана-Святослава Коропецького була історія української економічної думки. Його книга «Українські економісти XIX століття та західна наука» (Київ, 1993) стала настільною для нового покоління економістів-істориків, зауважила у своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидатка економічних наук Олександра Курбет. Івана-Святослава Коропецького обрали іноземним членом НАН України саме за спеціальністю «історія економічної думки». Він активно співпрацював із відділом економічної історії Інституту економічного прогнозування (тепер це Інститут економіки та прогнозування НАН України) з перших років його створення. Доповідачка також наголосила на важливості наукового доробку українських учених для сучасного піднесення економічної науки й освіти під час повоєнної відбудови України.
Проблеми радянської спадщини розміщення продуктивних сил і капіталовкладень розкрив за працями Івана-Святослава Коропецького старший науковий співробітник того ж відділу кандидат економічних наук Назар Горін.
Старша наукова співробітниця відділу кандидатка економічних наук Леся Дідківська відзначила вагому роль дорадницької діяльності Іван-Святослава Коропецького у перші роки відновлення державної Незалежності України та описала перспективи економічного дорадництва в сучасних умовах.
Другий тематичний блок академічних читань присвячувався актуальним питанням визначення місця України у системі міжнародних економічних відносин. Зокрема, наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, доцентка кафедри економіки підприємства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка кандидатка економічних наук Тетяна Бондарчук виголосила ґрунтовну доповідь про те, як Іван-Святослав Коропецький оцінював радянську зовнішньоторговельну політику та її сучасні наслідки.
Доповідає Тетяна Бондарчук
Необхідність оновлення промислової спеціалізації регіонів як неодмінну умову повоєнного просторового розвитку України фахово аргументувала старша наукова співробітниця відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України докторка економічних наук Олена Снігова.
За цим же тематичним напрямом участь у читаннях узяли науковці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (завідувач відділу інтелектуальних інформаційних технологій доктор фізико-математичних наук Василь Горбачук, аспіранти Віктор Годлюк і Дмитро Рибачок), Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України (старший науковий співробітник Центру інновацій та технологічного розвитку кандидат економічних наук Ігор Макаренко), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (професорка кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки докторка економічних наук Тетяна Гайдай) та інші фахівці.
Учасники академічних читань запропонували низку конкретних напрямів актуалізації теоретичного доробку Іван-Святослава Коропецького, зокрема щодо:
- довгострокових наслідків радянської економічної політики для господарства України та шляхів їх подолання (про це йшлось у виступах наукових співробітників відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидатки економічних наук Тетяни Сливки та кандидата економічних наук Олександра Корніяки);
- потенціалу економічних ідей ученого для повоєнної відбудови й розвитку економіки України (про це говорили провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій і голова громадської організації «Наукове товариство ім. Сергія Подолинського» доктор економічних наук, професор Володимир Шевчук);
- інтеграції української історико-економічної спадщини в європейський та загальносвітовий науковий контекст (наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидатка економічних наук Ольга Кудласевич, доцентка кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидатка економічних наук Ксенія Лопух, керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США) доктор економіки Тарас Злупко).
Підбиваючи підсумки заходу, організатори зазначили, що теоретичні напрацювання та наукові новаторства Івана-Святослава Коропецького потребують подальшого вивчення й переосмислення з огляду на нагальні завдання:
- посилення інтелектуального складника національної ідентичності на засадах осягнення української наукової спадщини, а також забезпечення стійкості економіки;
- консолідації суспільства;
- зміцнення фінансової, економічної та соціальної безпеки;
- підвищення якості державного управління й економічної демократизації.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
