У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства (МЕХП ІН) НАН України завершилася робота в рамках проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», що реалізовувався за підтримки Українського культурного фонду.
Мета проєкту – збереження історико-культурної спадщини шляхом диджиталізації давніх українських писанок Музею, їхнього наукового опрацювання, створення структурованого вебкаталогу для подальшого представлення.
Фінальна презентація проєкту відбулася 25 жовтня. З вітальними словами виступили директор Інституту народознавства НАН України академік НАН України Степан Павлюк, керівник ГО «Західноукраїнська спілка музеїв» і КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» Ігор Тимець, артменеджер, куратор артцентру Ya Gallery Павло Гудімов.
Команда Проєкту представила головні результати роботи.
“Сьогодні, під час великої війни, – розповіла авторка ідеї та наукова експертка проєкту, зберігачка фонду «Писанка» МЕХП ІН НАН України, завідувачка сектору фондів МЕХП ІН НАН України Валентина Теслюк, – ми розуміємо, що створення цифрових копій музейних пам’яток є критичною необхідністю, оскільки це допоможе зберегти артефакти та відкрити світ української писанки для сучасників і майбутніх поколінь”.
Для оцифрування команда проєкту відібрала 287 давніх писанок із колекцій, які на початку ХХ століття були зібрані у львівських музеях (Музей Наукового товариства імені Шевченка, Львівський міський промисловий музей та Музей імені Дідушицьких), а зараз є складовою музейної колекції писанок МЕХП.
“Ми умовно поділили наші пам’ятки на два періоди: перший – пам’ятки з кінця ХІХ століття і до періоду Першої світової війни; другий – пам’ятки міжвоєнного періоду. Основні критерії відбору писанок для оцифрування: час створення (чи надходження до колекції), регіональна специфіка, стан збереження, орнаментальні мотиви, техніка виконання”, – підкреслив керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи ІН НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський.
Ще на етапі підготовки грантової заявки, команда проєкту розуміла, що для цифрового збереження таких музейних пам’яток як писанки оптимальним є застосування технології 3-D моделювання. Об’ємна модель писанки дає змогу оглянути її з усіх сторін, побачити цілісність орнаменту, що уможливлює точне відворення музейної пам’ятки.
Фахівці з оцифрування, 3D-художники Роксолана та Олег Разінкови розповіли про головні етапи 3-D моделювання писанок.
“Першим етапом була фотограмметрія, а саме фотофіксація кожної писанки в більш як 72 ракурсах. Тут ми відчули певні труднощі, адже ця пам’ятка не є статичним об’єктом, а її матеріал через вплив віку, часу, температури, вологості став ще крихкішим. Тому довелося змайстрували спеціальне обладнання, яке б не доторкалось до писанки, наскільки це можливо, – lightbox із платформою, що обертається всередині”, – зазначив Олег Разінков.
Наступний етап – створення 3D-моделі, що складався з кількох кроків: створення високополігональної моделі та карти текстур, власне 3D-моделі писанки, її розгортання і запікання, обробка фотографій і робота над самими текстурами.
“Найважливішим кроком було текстурування, завдяки якому вийшло максимально реалістично відобразити всі деталі писанки. Для цього ми створили карти, що відповідають за фактуру, об’єм, відбиття світла і відображення всіх нюансів кольору”, – наголосила Роксолана Разінкова.
“Складним процесом був скульптинг, тобто нанесення фактури, яка відповідає за глибину й об’єм. Він був необхідний, адже деякі писанки мали тріщини чи сліди реставрації. Для окремих пам’яток ми використовували метод візуальної реставрації, оскільки ті мали значні пошкодження, пов’язані з втратою цілісності поверхні”, – розповідають 3D-художники.
Для оптимізації відображення 3D-моделей на різних пристроях фахівці застосували метод запікання високополігональної моделі на низькополігональну. Результатом цієї роботи стали надзвичайно деталізовані й реалістичні моделі писанок.
Задля забезпечення відкритого доступу до оцифрованих писанок у рамках проєкту розроблено інтерактивний двомовний вебкаталог. Він містить 50 3-D моделей та більше 1000 цифрових фото 287 автентичних писанок 1880-х – 1930-х років, що зберігаються у збірці МЕХП Інституту народознавства НАН України.
“Особливістю вебкаталогу є можливість пошуку писанок за регіоном, часовим періодом, орнаментальними мотивами, художньою технікою, – розповідає розробник сайту, старший викладач Львівської національної академії мистецтв Олексій Піджарий. – Також там можна прочитати про головні цілі та зміст нашого проєкту, переглянути відеосюжети від учасників команди, ознайомитися з науково-популярними статтями про писанки”.
Наукові статті за результатами виконання проєкту будуть опубліковані у п’ятому номері фахового журналу «Народознавчі зошити». Переглянути сайт із оцифрованими писанками МЕХП Інституту народознавства НАН України можна за посиланням.
За інформацією Інституту народознавства НАН України
