17 вересня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження відомого українського науковця в галузі гетерогенного каталізу члена-кореспондента, доктора хімічних наук, професора Ярослава Борисовича Гороховатського. Наукові праці Я.Б. Гороховатського зробили вагомий внесок у становлення та розвиток наукових основ рідиннофазного каталізу процесів окиснення органічних речовин, розв’язання широкого кола фундаментальних і прикладних задач каталітичного окиснення олефінів у газовій фазі, інших важливих проблем каталізу.
Я.Б. Гороховатський народився 17 вересня 1925 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Його юність перервала війна: у липні 1942 року, не досягнувши 17-річного віку, він пішов на фронт. За виявлену мужність Я.Б. Гороховатський був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, багатьма медалями.
1945 року Я.Б. Гороховатський вступив на хімічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Свою наукову діяльність він розпочав 1950 року під час навчання в аспірантурі Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР, з яким нерозривно пов’язані все його творче життя й діяльність. Він пройшов шлях від аспіранта до завідувача наукового відділу (1966–1976 рр.), заступника директора з наукової роботи Інституту (1963–1974 рр.), члена-кореспондента Академії наук УРСР (1972 р.).
Я.Б. Гороховатський виконав ґрунтовні дослідження гетерогенно-каталітичних процесів селективного окиснення олефінів у газовій фазі, всебічно вивчив кінетику, макрокінетику та механізм і з’ясував важливі закономірності цих процесів, виявив зв’язок між будовою олефінів та їхньою реакційною здатністю. Розробив наукові засади гетерогенно-гомогенних каталітичних процесів окиснення вуглеводнів і спиртів у рідкій фазі, розвинув теорію критичних явищ у рідиннофазних і газофазних окиснювальних реакціях. Важливе значення мають роботи Я.Б. Гороховатського із колегами щодо дослідження природи поверхневих сполук, які утворюються на каталізаторах під час адсорбції та гетерогенної реакції, виявлення нового «фотокаталітичного ефекту пам’яті» у фотокаталітичних процесах. Результати цих фундаментальних досліджень покладено в основу низки розробок ефективних каталізаторів, що мають промислове значення, зокрема срібного каталізатора для одержання оксиду етилену.
Наукову спадщину вченого становлять майже 200 опублікованих праць. Його монографії «Неповне каталітичне окиснення олефінів» (автори: М.Я. Рубаник, Я.Б. Гороховатський; 1964 р.) та «Гетерогенно-гомогенні реакції» (автори: Я.Б. Гороховатський, Т.П. Корнієнко, В.В. Шаля; 1972 р.) заклали наукові основи подальших досліджень у галузі каталізу і залишаються актуальними дотепер.
Я.Б. Гороховатський був не тільки визначним ученим, а й талановитим організатором наукової діяльності і педагогом. Понад 10 років Я.Б. Гороховатський працював заступником директора Інституту з наукової роботи, завідувачем наукового відділу. Він багато зробив для розвитку Інституту як провідного українського наукового центру з фізичної хімії та каталізу. Був членом Бюро Відділення хімії і хімічної технології АН УРСР, а також членом наукової ради з каталізу Наукової ради АН СРСР, головою Української секції Наукової ради з каталізу при Державному комітеті Ради Міністрів СРСР з науки і техніки, членом редколегій журналу «Теоретическая и экспериментальная химия» та збірника «Катализ и катализаторы». Багато років Я.Б. Гороховатський викладав фізичну хімію та каталіз студентам Ужгородського університету. Під його керівництвом і опікою виросла велика когорта молодих науковців, серед яких понад 10 докторів і кандидатів наук. Двоє його колишніх аспірантів – В.О. Зажигалов та С.Я. Кучмій стали членами-кореспондентами НАН України.
Діяльність Я.Б. Гороховатського була багатогранною та плідною. Наукові ідеї, які він висував і обстоював у своїх працях, перебували на передньому краю розвитку науки. Як людина з широким світоглядом, енергійна, дуже працелюбна й високоорганізована, принципова, вимоглива й, водночас, доброзичлива, Ярослав Борисович створював навколо себе атмосферу справжньої творчості, чим завоював собі заслужений авторитет і глибоку повагу.
Серце Я.Б. Гороховатського перестало битися 28 травня 1976 року.
В Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України бережуть пам’ять про Я.Б. Гороховатського. В музеї Інституту представлено експозицію, яка висвітлює життєвий шлях і діяльність науковця.
30 вересня 2025 року у Великому конференц-залі НАН України (Київ, вул. Володимирська, 55) відбудеться Наукова сесія Відділення хімії НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження члена-кореспондента Я.Б. Гороховатського.
За інформацією Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України