27 листопада 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося розширене засідання Президії НАН України, присвячене подальшому вдосконаленню діяльності Академії під час воєнного стану.
Засідання відкрив Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній, який звернувся до присутніх зі вступним словом.
Він наголосив, що сучасні реалії вимагають від Академії максимальної адаптивності, практичності та спрямованості на вирішення нагальних проблем держави. Війна змушує нас значною мірою переорієнтувати свої дослідження задля розв’язання важливих прикладних задач в інтересах підвищення обороноздатності та безпеки, мобілізувати ресурси і використовувати всі можливості для підтримки нашої країни у військовий час та її повоєнного відновлення.
У своєму виступі очільник Академії розповів про результати реалізації Цільової науково-технічної програми оборонних досліджень, частину з яких вже впроваджено, решта – на стадії впровадження та випробувань. І наголосив, що з наступного року передбачено збільшення обсягів фінансування оборонної програми в 1,7 разів.
Разом з тим, за словами Президента НАН України, важливими завданнями на найближчу перспективу мають бути дослідження розробки, спрямовані на економічний розвиток країни на основі передових технологій, як під час війни, так і в повоєнний час, а також новітні напрями досліджень, як-то розвиток мікроелектроніки, штучного інтелекту, квантових матеріалів і квантових технологій, інтегрування до Європейської хмари відкритої науки.
Він також наголосив й на необхідності об’єднання зусиль різних інститутів навколо важливих науково-прикладних проблем. Зокрема, участі у формуванні інноваційних кластерів з окремих напрямів високотехнологічного виробництва для залучення інвестицій у науку, співпраці наукових установ з бізнесом і промисловістю, спільного продукування нових знань та технологій.
Академік Анатолій Загородній розповів про обсяги фінансування Академії на 2025 рік та відзначив, що навіть додаткові асигнування не дають нам великого оптимізму щодо суттєвого покращення фінансового стану. Тож завдання – максимально залучати додаткові позабюджетні надходження. Насамперед за рахунок допомоги з боку іноземних партнерів та участі вчених Академії у наукових проєктах і конкурсах.
Він зауважив, що зручним механізмом для пошуку зарубіжних партнерів і налагодження контактів з ними, а також для залучення грантового фінансування може стати використання інструментів провідних наукометричних баз даних, більша частина яких на час війни є безкоштовними для українських науковців.
Президент Академії підкреслив важливість продовження реалізації плану з реформування Академії, подальшого удосконалення підходів до розподілу базового фінансування серед наших установ та методики оцінювання наукових установ НАН України, посилення заходів з підтримки наукової молоді та популяризації науки.
Далі з доповідями про досягнення, проблеми та конкретні пропозиції щодо покращення діяльності Національної академії наук України.
Заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона член-кореспондент НАН України Сергій Максимов розповів про співпрацю наукових установ НАН України з підприємствами оборонно-промислового комплексу України під час виконання розробок в інтересах зміцнення обороноздатності та безпеки держави. Втім, своєчасне та ефективне виконання поставлених завдань значно сповільнюється через проблеми фінансового характеру.
Директор Інституту економіки та прогнозування академік НАН України Валерій Геєць наголосив, що відновлення та розвиток національної економіки неможливі без впровадження та промислового масштабування інноваційних технологій, розроблених науковими установами НАН України. Фахівці наукових установ економічного профілю Академії мають багаторічний досвід у сфері наукового супроводу інвестиційних проєктів та виконання відповідних фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт. Тому їх залучення спільно з науковцями інших відділень має стати основою комерціалізації інноваційних розробок установ НАН України та їх промислового масштабування для забезпечення внутрішніх потреб і виходу на зовнішні ринки, а також сприятиме налагодженню ефективної співпраці та популяризації наукових досягнень українських вчених.
Перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича академік НАН України Сергій Фірстов зауважив, що підставою для започаткування нових матеріалознавчих досліджень є затребуваність унікальних матеріалів для ключових сучасних технологій. Для матеріалознавчого напряму досліджень є доцільним узгодження нових завдань та їх фінансової підтримки з відповідністю розробок відомим рівням технологічної готовності. Чітке розподілення завдань власне науковців та інших учасників ланцюга «наука – виробники – споживачі» з урахуванням відомих рівнів готовності розробок для подальшого використання (TRL, IRL, IPR) сприятиме підвищенню ефективності використання наукових розробок. Створення в установах НАН України інженерно-технологічних центрів, завданням яких має бути комерціалізація прикладних розробок, дасть змогу, зокрема, оновлювати свої експериментально-технологічні бази.
В.о.академіка-секретаря Відділення математики НАН України академік НАН України Олександр Тимоха наголосив на критичному стані вітчизняної наукової і науково-технічної сфери, визначивши головні проблеми її функціонування (масова еміграція науковців, зникнення ряду критично важливих напрямів, вилучення з навчальних програм природничих та технічних дисциплін і скорочення годин на їх викладання тощо) та окресливши першочергові кроки з їх подолання. Він також акцентував увагу на необхідності створення цільової програми «наукових інкубаторів» у формі, зокрема, міжнародних наукових центрів (інститутів) спільно із провідними закордонними установами та центрів досконалості, які, пройшовши міжнародну експертизу, стали б прикладом ефективного залучення іноземної допомоги і виправлення ситуації з кадрами тощо. Ефективним шляхом поповнення установ науковою молоддю є активна розбудова дослідницького Київського академічного університету НАН України та МОН України. Найкоротший шлях передачі знань від найкращих вчених Академії студентській молоді має реалізовуватися на створених при наукових установах кафедрах Академічного університету. Він також підкреслив важливість активної участі Академії у формуванні освітньої політики держави.
Заступник директора Інституту археології член-кореспондент НАН України Алла Буйських зазначила, що незважаючи на складні умови, установи Академії продовжують археологічні дослідження у тісній міжнародній співпраці. Так, Інститут археології НАН України сьогодні виконує близько 20 проєктів, частина яких спрямована не тільки на дослідження та публікацію результатів, а й на збереження археологічної спадщини України.
Голова Ради молодих вчених НАН України доктор наук з державного управління Валерія Ковач відзначила, що в Академії діє низка ефективних механізмів заохочення та підтримки наукової молоді, зокрема стипендії НАН України, стипендії імені академіка НАН України Б.Є.Патона для молодих вчених, конкурс на здобуття грантів НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених, конкурс проєктів науково-дослідних робіт молодих вчених. Значну роботу з організаційного забезпечення цих та інших форм підтримки здійснює Комісія по роботі з науковою молоддю НАН України. Активну участь у виконанні завдань, пов’язаних з викликами сьогодення для молодих вчених НАН України, бере Рада молодих вчених НАН України, що діє як координаційний центр, який опікується потребами наукової молоді Академії, відстоює її інтереси, займається пошуками різних форм для підтримки талановитих молодих вчених, ініціює проведення нових наукових конкурсів задля підвищення престижності дослідницької роботи та формування сучасного бренду вченого, презентує молодіжну спільноту НАН України у співпраці із зацікавленими державними структурами, бізнесом, міжнародними науковими осередками, а також долучається до роботи з удосконалення законодавства нормативно-правової бази з питань наукової та науково-технічної діяльності, здійснює широку популяризацію молодіжних наукових здобутків.
Завідувач відділу Інституту історії України член-кореспондент НАПН України Олександр Удод наголосив, що від 2014 р., а особливо після початку повномасштабної російської агресії проти України в 2022 р., питання протидії російській пропаганді перебуває у центрі уваги фахівців установ соціогуманітарного профілю НАН України. Їхня плідна робота створила належне підґрунтя для докорінного переосмислення концепції української історії, подолання стереотипів і міфологем радянської доби, що нав’язуються російською пропагандою. З огляду на значний попит громадськості на науково-аналітичні та контрпропагандистські матеріали науковці здійснюють постійну роботу з популяризації наукових досягнень та висвітлення науково-дослідної інформації у ЗМІ, активно співпрацюють з органами державної влади, міністерствами і відомствами з підготовки історичних довідок, аналітичних й прогностичних матеріалів з проблематики протистояння російській агресії, розвитку взаємин України з країнами Європи, вивчення їхнього досвіду в контексті суспільно-політичного реформування нашої країни і викликів євроінтеграції.
Старший науковий співробітник Інституту хімії поверхні імені О.О.Чуйка кандидат хімічних наук Олександр Золотаренко відмітив, що вчені-матеріалознавці та хіміки Академії активно працюють над вирішенням низки ключових питань розвитку та застосування екологічно безпечних водневих джерел струму в різних галузях економіки України. Перш за все йдеться про транспортну сферу, енергетику, електроніку і, безумовно, про оборонний сектор. Зокрема, є значні напрацювання у розв’язанні проблеми безпечного та водночас економічно доцільного зберігання водню у вигляді сорбентів водню. Наявні науково-технічні розробки науковців НАН України здатні за належної уваги з боку держави та зацікавлених виробників створити умови для того, аби в найближчий час Україна стала одним з провідних виробників сучасних водневих джерел електричного струму, в яких джерелом водню слугуватимуть накопичувачі, що здатні зберігати водень в атомарному стані.
Виступи доповідачів викликали жваву дискусію серед учасників. До обговорення, зокрема, долучилися академіки Володимир Семиноженко, Вадим Локтєв та Ярослав Яцків.
Фото: Academ.media
