Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Українським офісом інтелектуальної власності та інновацій провів Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Реформування права інтелектуальної власності в умовах рекодифікації цивільного законодавства України».
Відкриваючи конференцію, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України доктор юридичних наук Олексій Кот наголосив, що питання рекодифікації цивільного законодавства України набувають особливої ваги. У цьому контексті конференція є слушною нагодою для обміну думками щодо актуальних викликів цивільного права науки та потреб правозастосовної практики у сфері інтелектуальної власності.
Заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України Наталія Кузнєцова у своєму виступі наголосила, що не буде залишено поза увагою жодної пропозиції, яка поліпшуватиме режим регулювання відносин, пов’язаних із результатами творчої діяльності. Важливо, щоб оновлена книга Цивільного кодексу України з питань інтелектуальної власності враховувала як потреби практики застосування чинних норм, так і нові європейські підходи, що формують сучасний вектор розвитку права у цій сфері.
Директор «Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) Олена Орлюк відзначила, що інтелектуальна власність – одна з найбільш динамічних сфер суспільних відносин, саме тому обговорення шляхів розвитку цивільного законодавства в цій площині є вкрай важливим.
З презентацією щодо перспектив рекодифікації об’єктів права інтелектуальної власності, які викладені у напрацюваннях робочої групи з оновлення ЦК України, виступив головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Ігор Якубівський.
Перший заступник директора УКРНОІВІ Богдан Падучак зупинився на пропозиціях щодо імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері патентів і корисних моделей, які розроблені спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та стейкхолдерами та подані на розгляд Єврокомісії.
Заступник директора УКРНОІВІ Микола Потоцький розкрив особливості правового режиму комерційної таємниці, і запропонував долучитися до обговорення та підготовки відповідних пропозицій.
Заступник директора УКРНОІВІ Любов Майданик наголосила на основних питаннях, які стосуються розширення переліку об’єктів суміжних прав, що буде потребувати внесення змін до Цивільного кодексу України; ефективності системи управління майновими авторськими і суміжними правами, яка здійснюється через організації колективного управління з огляду на євроінтеграцію і проблеми, пов’язані з порушеннями авторських і суміжних прав, зокрема щодо об’єктів, розміщених в мережі Інтернет.
Провідний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Євгенія Булат висловила свою думку щодо дискусійних об’єктів інтелектуальної власності і наголосила на необхідності існування в Цивільному кодексі України наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності, що має важливе значення для сфери безпеки і оборони.
Начальник управління з питань індустріальної власності Міністерства оборони України Катерина Наливайко подякувала за законотворчу роботу, пов҆ язану з правами військовослужбовців, наголосила на необхідності збереження підходу до визначення службових об’єктів не тільки для трудових відносин, а й відносин військової служби.
Завідувач відділу авторського права і суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Анна Штефан представила доповідь, присвячену особливостям відображення норм авторського та суміжних прав у цивільних кодексах держав-членів ЄС і визначенню ролі цивільних кодексів як джерел авторського та суміжного права.
Радник при дирекції Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Наталія Мироненко у доповіді обґрунтовала необхідність зосередження Книги 4 ЦК України на загальній частині як системоутворювальному блоці приватноправового регулювання у сфері інтелектуальної власності, із збереженням окремих об’єктів, що мають фундаментальне значення для науки та практики (зокрема, наукового відкриття та раціоналізаторської пропозиції).
Провідний науковий співробітник відділу промислової власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Геннадій Андрощук у своєму виступі наголосив на важливості збереження правової охорони наукових відкриттів і раціоналізаторських пропозицій в Цивільному кодексі України.
Директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Олександр Дорошенко у доповіді обґрунтував необхідність подальшого опрацювання питання включення до Книги 4 Цивільного кодексу України таких об’єктів інтелектуальної власності, як наукові відкриття та раціоналізаторські пропозиції.
В обговоренні взяли участь представник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Гузій, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Кодинець, старший науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України та інші учасники конференції Костянтин Зеров.
Більше інформації та світлин – на сайті Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
Фото: Олег Федосенко
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
