26 грудня 2024 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано наукові повідомлення молодих науковців Академії.
Із доповіддю «Функціональні класи розв’язків еліптичних рівнянь з нестандартними умовами зростання» виступила наукова співробітниця Інституту прикладної математики і механіки НАН України кандидат фізико-математичних наук Марія Cавченко.
Вона розповіла, що еліптичні та параболічні рівняння з нестандартними умовами зростання мають складну математичну структуру і для них ще не вироблено достатньо повної теорії про якісні властивості розв’язків (поточкові оцінки, неперервність розв’язків, нерівність Гарнака, поведінка розв’язків в граничних точках області, умови усунення особливостей та ін.).
За словами доповідачки, особливість даної роботи полягає у тому, що дослідження проводились сучасними методами, які не використовують автомодельні розв’язки та техніки порівняння, з метою розбудови якісної теорії для вищевказаних рівнянь шляхом розвитку нових та пристосуванні наявних методів для отримання якісних властивостей розв’язків.
Результати цієї тематики мають перспективи прикладного застосування: при математичному моделюванні електро- і термореологічних рідин, властивості яких істотно змінюються під дією електромагнітного поля або температури; для опису фільтрів нелінійної дифузії для обробки зображень – отримані рівняння є одними з найефективніших при зменшенні шумів у зображеннях.
В обговоренні цієї доповіді виступили заступниця директора з розвитку та інновацій Київського академічного університету, керівниця проєкту наукового парку Academ.city, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк, заступник директора Інституту прикладної математики і механіки НАН України доктор фізико-математичних наук Ольга Нєсмєлова та в.о. академіка-секретаря Відділення математики НАН України академік Олександр Тимоха.
Науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України доктор філософії Мусфер Аджимамбетов представив доповідь на тему: «Узагальнена модель релятивістських ядро-ядерних зіткнень».
Він розповів, що у процесі зіткнення прискорені до майже світлових швидкостей ядра атомів витрачають частину своєї кінетичної енергії на утворення тисяч нових частинок. Такі системи є дуже малими і існують протягом дуже короткого проміжку часу, далеко за межами чутливості існуючих вимірювальних пристроїв. Проте великі сучасні детектори дозволяють вимірювати кінцеві продукти розпаду системи: стабільні адрони, лептони та фотони. Для дослідження нових форм матерії, що утворюються у процесі зіткнення ядер, необхідно розробляти теоретичні підходи, що могли би надати нову інформацію про властивості гарячої щільної матерії на ранніх етапах еволюції системи з аналізу кінцевих продуктів реакції.
У своїй доповіді науковець представив теоретичну модель, яка здатна описувати повну еволюцію вищезгаданих систем від моменту зіткнення ядер до вільного розльоту новоутворених адронів. Ця модель, що носить назву інтегрована гідрокінетична модель, була розроблена для енергії Великого адронного колайдера в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова. У результаті нещодавніх досліджень науковці розширили область її застосування від рекордно високих тераелектронвольтних енергій до низьких енергій декількох гігаелектронвольт у існуючих та майбутніх експериментах. На завершення Мусфер Аджимамбетов продемонстрував результати, отримані за допомогою порівняння експериментальних даних з модельними симуляціями за допомогою методів машинного навчання.
В обговоренні цієї доповіді виступили завідувач відділу Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова доктор фізико-математичних наук Марк Горенштейн та академіки НАН України Вадим Локтєв і Анатолій Загородній.
Про «Новітню історію України у пострадянських білоруських підручниках та посібниках» розповів присутнім старший науковий співробітник Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Павло Артимишин.
Він зазначив, що на відміну від російських істориків, які одразу ж з початком російським повномасштабним вторгнення до України 24 лютого 2022 р. оперативно почали вносити зміни й в гуманітарні навчальні видання, в білоруській дидактиці історії ці зміни поки що є помітно інертнішими щодо оцінок сучасних процесів, та й перевидань минулих та створення нових підручників та посібників з історії з 2022 р. чисельно не відбулося.
Виняток (і при чому досить вагомий) в цьому контексті становить хіба що навчальний посібник для білоруських дев’яти- та одинадцятикласників, присвячений історії Другої світової війни та участі у ньому СРСР, що вийшов у світ 2022 р. Формально, на перший погляд, навчальне видання справді стосується виключно подій, що мали місце понад 80 років тому. Хоч насправді вочевидь воно має на меті донести сучасним юним білорусам, на прикладі подій минулого, необхідне для сучасної білоруської влади – відвертого союзника Росії у теперішній війні проти України – бачення й сучасної геополітики – позитивне щодо Російської Федерації та негативне щодо національної Української держави та країн Заходу.
В обговоренні цієї доповіді виступив директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича доктор історичних наук Ігор Соляр.
Члени Президії відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.
На згадку про виступ на засіданні Президії НАН України Президент Академії академік Анатолій Загородній вручив свідоцтва.молодим дослідникам.
Далі учасники засідання заслухали доповідь провідного наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України доктора історичних наук Володимира Скляра «Зміни етномовного складу населення України: друга половина ХХ – початок ХХІ ст.».
Він розповів, що за радянських часів, як і за часів Російської імперії, відбувалося свідоме руйнування української ідентичності, що стало головним результатом політики зросійщення України, з її геноцидом, етноцидом, лінгвоцидом та депортаціями. Російщення – це політика царського, радянського та сучасного путінського режиму, спрямована на ліквідацію української нації (насильницьку асиміляцію українців), поглинання України, використання її демографічного та соціально-економічного потенціалу в імперських інтересах.
Після початку російської агресії 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року російська окупаційна влада нищить всі ознаки української ідентичності на окупованих теренах України. Приводом для розгортання російської агресії в Україні у 2014 році була теза про «захист росіян та російськомовного населення», використовувались інерційні впливи політики російщення України за радянських часів, особливо у Криму, Донецькій та Луганській областях. Сучасна кремлівська влада повернулася до імперських міфологем ХІХ ст., коли заперечувалося існування українців як окремої нації, а українці визнавалися етнографічною групою росіян.
Вплив етномовних процесів радянської доби (зросійщення України) розкрито у межах концепту Рафаеля Лемкіна «Радянський геноцид в Україні», який оприлюднено в 1953 році. Вчений зокрема визначив 4 напрями політики радянського режиму щодо України: «Перший удар спрямований на інтелігенцію – «мозок нації»; «Поряд з атакою на інтелігенцію ішов наступ на Церкву, священиків і церковну ієрархію – «душу України»; «Третє вістря радянської атаки було спрямовано проти фермерів – великої маси незалежних селян, зберігачів традицій, фольклору і музики, національної мови та літератури, «національного духу України». «Четвертим кроком у тому процесі стала «фрагментація українського народу» шляхом поселення в Україні чужинців і водночас розпорошення українців по цілій Східній Європі».
За словами науковця, до 4-х напрямів геноциду українців, запропонованих Р.Лемкіним, варто додати і 5-й: асиміляція (зросійщення) українців та перетворення їх на росіян, яка активно розгорнулася в умовах урбанізації, особливо у 70-ті – 80ті рр. ХХ ст. В умовах бездержавності українці опинилися у становищі «підпорядкованої більшості», яка зазнавала асиміляції з боку домінантної етнічної меншини.
В обговорені доповіді виступили головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України доктор політичних наук Олег Калакура, завідувач кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор історичнийх наук Валерій Капелюшний, в.о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського ім. М.Т.Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова та віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков.
Насамкінець Президія НАН України розглянула кадрові та поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
