10 лютого 2025 року виповнилося 130 років з дня народження Василя Вишиваного. Василь Вишиваний – псевдонім австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (1895–1948), який став відомим як палкий прихильник української незалежності. Його доля – це унікальна історія поєднання європейської аристократії та боротьби за вільну Україну.
Вільгельм фон Габсбург народився у відомій австрійській імператорській родині. Отримавши чудову освіту та військову підготовку, він захопився ідеями українського національного руху. Його симпатії до України виникли ще в юності, коли він познайомився з українською культурою та мовою.
Під час Першої світової війни він командував підрозділами Українських Січових Стрільців у складі австро-угорської армії. Саме тоді він почав носити вишиванку, за що й отримав своє легендарне ім’я – Василь Вишиваний.
Сьогодні Василь Вишиваний вважається одним із символів боротьби за незалежну Україну. Він був не просто іноземцем, який підтримував українців, а щирим патріотом, готовим присвятити своє життя ідеї вільної України.
Створенню сучасної версії вишитої сорочки Василя Вишиваного присвячене дослідження старшої наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидата історичних наук Марини Олійник – наукової консультантки проєкту «Вишивка в одязі видатних українців».
Стаття «Покутський подарунок» опублікована в біографічно-мистецькому альбомі «Вишивка в одязі видатних українців».
ПОКУТСЬКИЙ ПОДАРУНОК
Марина Олійник
старша наукова співробітниця ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
кандидат історичних наук
Наша вишивана історія про військового, розвідника, легенду українського руху, щирого і шляхетного нащадка давнього аристократичного роду австрійської королівської родини Габсбургів.
Вільгельм Габсбург. 1918. (Фото – Вікіпедія)
Яким чином відбулась українізація персони найвищої соціальної ланки за старосвітським вимірюванням статусу в Європі? Почалося все з антиукраїнського міфу, який панував у колі його спілкування. У 14 років Вільгельм почув про те, що українці це народ розбишак і бандитів. Юнаку конче закортіло на власні очі побачити життя таких небезпечних русинів, як тоді називали українців Галичини. За його спогадами у 17 років він здійснив свою мрію. Оглядаючи карту Східної Галичини, молодого аристократа заінтригувала назва села Жаб’є, туди він відправився шукати українських відчайдух. Та штучний фейк про загрозливих українців швидко розсіявся після досвіду помешкання в родині звичайного селянина у с. Ворохта. Так з польових досліджень авантюрного вчинку Вільгельма Габсбурга почалось відкриття і прийняття українського світу. Саме ця щира відданість Україні стала причиною полювання з боку російського СМЕРША на нащадка монаршої родини. Ідея відтворити вишивану сорочку самого Василя Вишиваного, знаного військового амбасадора української вишиванки, була сміливою та здавалась малоймовірною для здійснення. На жаль, до нашого часу не збереглось жодної вишитої сорочки, яка йому належала. Натомість маємо чимало світлин, на яких пан Вільгельм зображений у вишиваній сорочці та військовому однострої. Наважитись реалізувати це зухвале завдання з малими шансами на успіх допомогла робота над книжкою «Українські узори. Збірка Ольги Бачинської. Видання перше» (упорядники Л. Воронюк, М. Олійник, Т. Зез; Видиво, 2024). Було вивчено колекцію вишивки біженців з Галичини і Буковини від Першої світової війни, яку очевидно зібрала Ольга Бачинська у Ґмінді. Йдеться про унікальну збірку українських вишивок у Відні в Музеї фольклору. Увагу привернув один зразок з цієї колекції.
Зразок вишивки з Городенки з фондів Музею фольклору у Відні (ÖMV/38.548)
https://www.volkskundemuseum.at/onlinesammlungen/oemv38548
Саме вишивка з Городенківщини стилістично та композиційно була подібна до орнаменту на українській сорочці Василя Вишиваного з відомого імпозантного знімка 1918 р. (вікіпедія). Візерунок складався з чотирьох хрестів, вписаних у ромб. Цікаво згадати, що у альбомі «Тульчинщина. Вишивка низзю. Село Орлівка» (1929) представлено аналогічний мотив вишивки та зазначено його подільську назву – «хрести». Проведене дослідження дало підстави визначити техніку вишивки, якою ймовірно була вишита сорочка. Переглянуті зразки вказували на техніку низинка. Для відтворення схеми вишивки необхідно було знайти якісне зображення згаданої світлини Василя Вишиваного. Така фотокартка знаходиться в ЦДАВО, Фонд 5235, Опис 1, Справа 1629. Дослідженню допомогли цінні відомості про життя і побут Вільгельма Габсбурга зібрані у монографії Ю. Терещенко, Т. Осташко «Український патріот з династії Габсбургів» (Темпора, 2011).
Пощастило віднайти нову зачіпку в мемуарах отамана Українських Січових Стрільців Никифора Гірняка, який особисто був знайомий з Вільгельмом Габсбургом. До слова, він підтвердив, що подарунок вишиваної сорочки, привезений з відпустки одним з його вояків, спричинив появу псевдо Василь Вишиваний. Важливо, що він засвідчив: «В 1918 році Катря Гриневичева подарувала йому також чудову, мистецької роботи, сорочку городенського зразку, яку вишили наші дівчата в таборі втікачів у Гмінді. Її завіз Вишиваному мій “дипломатичний кур’єр”, син Катрі, Володимир, вістун УСС-ів» [Гірняк Н. Полк. Василь Вишиваний. Вінніпег. 1956. С. 8]. Отже, коло замкнулось! Перша версія, яка виникла в 2024 році під час роботи над альбомом зі збірки Ольги Бачинської про городенківський слід походження сорочки Василя Вишиваного, доповнилася ще одним доказовим аргументом.
Сучасна версія сорочки Василя Вишиваного. Світлина Тетяни Зез
Звісно, не можна беззаперечно стверджувати, що відтворена сорочка є точною копією тої, про яку згадує Никифор Гірняк. Проте відтворена схема на основі зібраних свідчень та ретельного вивчення світлини Василя Вишиваного схилять саме до представленої версії як вірогідної.
Головне в цій історії для нас те, що не викликає жодних сумнівів щирість лицарського серця європейського аристократа, романтика, ідеаліста з реноме бездоганної шляхетності й особистісних чеснот Василя Вишиваного з роду Габсбургів. Своїм життям він втілив слова: «Працюю весь час лише для українського народу, це ж є мета мого життя».
Авторка висловлює слова вдячності упорядникам монографії «Український патріот з династії Габсбургів» доктору історичних наук Юрію Терещенко та провідному науковому співробітнику Інституту історії України НАН України, кандидату історичних наук Тетяні Терещенко, колективу Музею фолькльору у Відні за електронне представлення колекції українських вишивок, колективу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, колегам з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Особлива подяка учасникам проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», які долучились до розробки схеми вишивки та виготовлення сорочки – Тетяні Зез (керівниця проєкту), Оксані Микитюк (оформлення схеми), Галині Гаманковій (вишивання сорочки). Видання «Вишивка в одязі видатних українців» побачило світ завдяки підтримці директора видавництва «АДЕФ-Україна», кандидата історичних наук Алли Істоміної.