21 травня 2025 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Стратегічні засади інтеграції України у глобальний геоекономічний простір», яку організували сектор міжнародних фінансових досліджень і сектор публічних фінансів відділу публічних фінансів, відділ грошово-кредитних відносин і відділ розвитку інфраструктури Інституту.
Захід об’єднав провідних українських та іноземних (зокрема із Грузії, Литви та Нової Зеландії) науковців, економістів, дипломатів. Учасники обговорили сучасні геоекономічні виклики, перспективи позиціонування України у глобальній економіці, а також шляхи забезпечення стійкого й інноваційного розвитку держави в умовах війни та повоєнного відновлення.
Конференцію модерувала завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко.
Учасників зібрання привітав директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць. Він відзначив актуальність і важливість теми конференції за нинішніх умов глобальної невизначеності й дефрагментованості у світі.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Тунісі та Лівії Володимир Хоманець наголосив у своїй доповіді, що Африка зараз є найперспективнішим регіоном світу для інвестицій, торгівлі та співпраці. Незабаром, за 5–10 років, країни, що інтегруються в цей регіон, посядуть суттєві конкурентоспроможні позиції, значною мірою ускладнюючи іншим країнам світу можливість закріпитися на африканському ринку.
Звернути увагу на інклюзивність у правах громадян і держави, у відносинах ринку й держави запропонував заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Андрій Гриценко. На його думку, цим інституціям потрібно шукати кращу сумісність і здійснювати кооперацію. Тоді трансформація індустріально-ринкової економіки в інформаційно-мережеву буде більш гармонійною і менш суперечливою.
Заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зауважив, що в суспільно-інформаційному середовищі України домінують західні цінності, а водночас це не зумовлює технологізацію, індустріалізацію та модернізацію за стандартами країн Заходу – сировинно-аграрна спеціалізація лише посилюється. Тож цей тренд необхідно негайно змінити.
Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко у своїй доповіді пояснила, чому відбувається переосмислення геоекономіки нового світового геопорядку. Її підтримав головний науковий співробітник цього ж сектору доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, який зосередився на геоекономічних суперечностях і трансформації парадигми сучасної світової економіки.
Провідний науковий співробітник цього сектору доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков наголосив, що сучасний світ є багатополярним і Україні потрібно стратегічно виважено визначити своє місце у ньому.
Яскравим проявом міжнародної підтримки та глибокої солідарності з українським народом у непростий час воєнних випробувань став виступ литовського науковця – члена комітету програми міжнародного бізнесу (соціальний партнер) Інституту соціальних наук та прикладної інформатики Каунаського факультету Вільнюського університету, кандидата економічних наук Жильвінаса Драбавічюса (Vilnius University Kaunas Faculty, Institute of Social Sciences and Applied Informatics, International Business Management Program Committee Member (Social Partner) Žilvinas Drabavičius). Свою доповідь «Сталий розвиток України та Литви» він виголосив українською мовою, не лише засвідчивши глибоку повагу до української культури й ідентичності, а й підкресливши міцність гуманітарних і наукових зв’язків між Україною та Литвою, а також засвідчивши, що й українці, і литовці прагнуть сталого розвитку, безпеки, свободи та європейських цінностей.
Серед виступів іноземних учасників варто також відзначити доповідь доктора економічних наук, професорки Східноєвропейського університету (Тбілісі, Грузія), академіка Грузинської академії бізнесу Лалі Чагелішвілі-Агладзе (D.Sc. (Economics), Academician of the Georgian Academy of Business Sciences, professor of East European University, Tbilisi, Georgia, Lali Chagelishvili-Agladze), яка висвітлила ключові напрями зовнішньоекономічної політики Грузії в контексті формування її ролі як активного гравця на світовій економічній арені. Особливу увагу доповідачка приділила ініціативам щодо диверсифікації торговельних зв’язків, розвитку транзитного потенціалу країни та зміцнення інвестиційної привабливості, підкресливши, що стратегічна інтеграція Грузії базується на відкритості, багатовекторності економічного партнерства та прагненні до поглиблення співпраці з Європейським Союзом, країнами Азії та Чорноморського регіону.
Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова доктор економічних наук, професор Василь Юрчишин зазначив, що в умовах загострення геополітичних протистоянь і масштабної збройної агресії росії проти України питання безпеки, економічної стійкості Й інвестиційної привабливості країни набувають системної ваги як у національному, так і в європейському вимірі. Україна, фактично ставши східним форпостом демократії, виконує критичну функцію захисту східних кордонів Європейського Союзу, що унеобхіднює глибоку політичну й економічну підтримку з боку партнерів. Повоєнна відбудова потребує формування безпечного інвестиційно-інфраструктурного простору, який включає присутність міжнародних місій, страхування ризиків, розвиток оборонного сектору та модернізацію транспортно-логістичних мереж. Таке позиціонування України як ключового чинника стабільності на континенті потребує переосмислення не лише європейської безпекової стратегії, а й структури міжнародної економічної співпраці, де інвестиції в Україну мають розглядатися не як акт солідарності, а як стратегічна інвестиція у безпечне майбутнє Європи.
Заступник виконавчого директора Ради директорів Міжнародного валютного фонду від України у 2013–2017 роках доктор економічних наук, професор Олександр Петрик проаналізував монетарну політику Національного банку України під час воєнних дій 2022–2025 років і окреслив виклики, ризики й можливості для стабілізації ситуації на валютно-фінансових ринках України.
Головна консультантка відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень доктор економічних наук Вікторія Колосова присвятила свою доповідь бюджетній підтримці України від міжнародних фінансових організацій і запропонувала механізми її покращення.
Завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту всесвітньої історії НАН України кандидат історичних наук, доцент Сергій Толстов відзначив, що сучасна модель розвитку України має ознаки інституційної несамостійності й надмірної залежності від зовнішнього фінансування, а за підсумками російсько-української війни, що зараз триває, сформується нова структура економіки і капіталу України. За словами доповідача, нинішні виклики потребують нового, модернізаційного підходу до національного соціально-економічного розвитку.
Головний науковий співробітник сектору публічних фінансів відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Владислав Зимовець комплексно проаналізував виклики, які постають перед фінансовими системами держав у добу глобалізації, технологічної трансформації та геополітичної турбулентності. Доповідач обґрунтував, що в умовах незавершеної структурної перебудови світової фінансової архітектури національні системи демонструють зростання вразливості до зовнішніх імпульсів. Так, наприклад, відбувається і в Україні – країні з високим системним ризиком, яка критично залежить від зовнішніх джерел капіталу. Владислав Зимовець виокремив такі ключові тенденції, що формують нову фінансову реальність: зміщення фокусу від традиційного банківського сектору до небанківських фінансових інститутів, цифровізацію та супутні кіберзагрози, ослаблення трансформаційної функції банків і зростання впливу геополітичних чинників.
Старший науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук, доцент Євгеній Редзюк запропонував врахувати оптимальні підходи щодо позиціювання українського бізнесу в сучасній світовій економіці. Він вважає, що потрібна проактивна комплексна стратегічна державна політика розвитку інноваційно орієнтованого підприємництва й сучасної інфраструктури, а також відновлення високоякісного людського капіталу.
Старший науковий співробітник сектору публічних фінансів відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Степанова відзначила, що в умовах нової індустріалізації та посилення геоекономічної фрагментації саме фіскальна резильєнтність стала ключовим чинником, що допомагає Китаю зберігати макрофінансову стійкість і підтримувати структурні перетворення. Завдяки комбінації контрциклічного бюджетного стимулювання, гнучкого перерозподілу ресурсів і стратегічних податкових преференцій уряд Китаю ефективно підтримує розвиток високотехнологічного виробництва, модернізацію промислових кластерів і цифрову трансформацію.
У своїй доповіді провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор політичних наук (і кандидат економічних наук), професор Ігор Піляєв проаналізував трансформаційний потенціал започаткованого 2013 року стратегічного проєкту КНР, який нині охоплює близько 150 країн. Доповідач продемонстрував, як через масштабне фінансування інфраструктурних проєктів, створення мережі портів, контроль над стратегічно важливими мінеральними ресурсами та розбудову нової архітектури міжнародного інвестування Китай суттєво зміцнює свої позиції у глобальному геоекономічному суперництві, особливо серед країн Глобального Півдня.
Окремо учасники конференції зосередилися на стратегічному значенні відновлюваних джерел енергії для повоєнної відбудови економіки України.
Зокрема, професор кафедри міжнародних економічних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця) доктор економічних наук Леонід Кістерський наголосив на важливості енергетичної незалежності й декарбонізації економіки України. За наявного потенціалу (а це понад 450 мільярдів кіловат-годин) розвиток сонячної, вітрової, гідро- та біоенергетики може не лише зменшити залежність від імпорту енергії, а й стати драйвером сталого зростання. Доповідач окреслив ключові фінансові інструменти залучення інвестицій – від «зелених» тарифів до облігацій – і відзначив необхідність формування стабільного та прозорого інституційного середовища для інвесторів. Особливо Леонід Кістерський підкреслив значення місцевих ініціатив, міжсекторального партнерства і міжнародної співпраці як запоруки успішного переходу до «зеленої» економіки.
Провідний науковий співробітник відділу просторового розвитку та якості життя Інституту демографії та проблем якості життя НАН України кандидат економічних наук, доцент Дмитро Клиновий наголосив на ключових кроках, здійснюваних задля формування національної системи сталих фінансів відповідно до європейських стандартів. З-поміж іншого, науковець розповів про на впровадження ESG-критеріїв, окреслив екологічні й соціальні ризики, наголосив на важливості створення спеціалізованих фінансових інститутів і фондів для підтримки післявоєнної відбудови і «зеленого» переходу. За словами доповідача, ініціативи Національного банку України (у співпраці з міжнародними організаціями) формують фундамент для довгострокового, відповідального й екологічно орієнтованого фінансового розвитку України.
Загалом під час конференції було визначено суттєві виклики й ризики для світової економіки, особливо в умовах багатополярності, регіоналізації та локалізації. Абсолютна більшість доповідачів відзначили, що сучасна система наддержавного глобального управління зазнає глибокої кризи, виявляючи дедалі меншу ефективність у сфері забезпечення сталого розвитку, міжнародного миру й дотримання загальноприйнятих правил. У цьому контексті особливого значення набувають національні інституції, які, за умови стратегічного бачення та цілеспрямованої політики, здатні формувати ефективні механізми інтеграції держав у світовий простір і забезпечувати їхнє конкурентне позиціювання. Визначальними чинниками успішної інтеграції було визнано системну орієнтацію на інновації, технологічний розвиток і структурну модернізацію. З огляду на це, Україні доцільно чітко окреслити свої стратегічні пріоритети у глобалізованому середовищі та шляхом взаємовигідної кооперації з економічно перспективними партнерами вибудовувати власну геоекономічну суб’єктність.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
