24–29 серпня 2024 року в Дубліні (Ірландія) тривав 35-й Міжнародний географічний конгрес – під гаслом «Святкуємо світ відмінностей», що його спільно організували Міжнародний географічний союз (International Geographical Union – IGU) та Ірландська географічна асоціація. Конгрес став важливою подією для географічної спільноти, зібравши дослідників і практиків з усього світу для обговорення ключових тем і викликів, що стоять перед сучасною географією. Загалом до заходу долучилося понад три тисячі учасників із більш як 80-ти країн, зокрема троє науковців Інституту географії НАН України (Київ).
Головна мета IGU – сприяти розвиткові географії, ініціюючи та координуючи географічні дослідження й навчання в усіх країнах світу. Союз діє за допомогою інструментів національних комітетів, комісій і робочих груп. Що чотири роки IGU проводить Міжнародний географічний конгрес, а також підтримує регіональні конференції та інші зустрічі, тематика яких відповідає його цілям. Перший Міжнародний географічний конгрес відбувся в Антверпені (Бельгія) 1871 року. 1922 року за підсумками попередніх зустрічей було створено постійну організацію в Брюсселі.
Цього разу на пленарних і секційних засіданнях конгресу розглядалися такі теми:
1. Зміна клімату та сталий розвиток: дослідження впливу зміни клімату на різні регіони й екосистеми, стратегії адаптації та пом’якшення наслідків, а також підходи до сталого розвитку.
2. Міська географія та планування: дослідження викликів урбанізації, сталого розвитку міст, транспортних систем і соціальної нерівності у міському середовищі.
3. Геопросторові технології та інновації: досягнення ГІС, дистанційного зондування, картографії та інших геопросторових технологій, які допомагають аналізувати глобальні процеси.
4. Соціальна географія та глобалізація: розгляд питань культурної ідентичності, міграції, глобальних соціальних змін і їхнього впливу на локальні спільноти.
5. Екологічна стійкість і управління природними ресурсами: управління водними ресурсами, землекористуванням та охороною довкілля.
6. Політична географія і геополітика: аналіз геополітичних конфліктів, прикордонних питань і їхнього впливу на регіональну стабільність і міжнародні відносини.
7. Географія охорони здоров’я: дослідження просторових вимірів здоров’я і хвороб, політики громадського здоров’я та ролі географії у розумінні нерівностей у сфері охорони здоров’я.
8. Критична географія: дебати про динаміку влади, соціальну справедливість і нерівність, що включають перспективи феміністичної географії, деколоніальних студій та інших критичних підходів.
За програмою цього масштабного міжнародного форуму працювали 34 паралельні секції, відбулося 10 засідань комісій і 15 польових екскурсій, було представлено понад 2500 презентацій і більш ніж 400 постерів.
Зокрема, на засіданні секції «C.29: Землекористування та зміни ґрунтового покриву: рушійні сили та наслідки змін у землекористуванні/ґрунтовому покриві» виступила директорка Інституту географії НАН України член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк. Від колективу авторів (у складі заступника директора з наукових питань Інституту географії НАН України, завідувача відділу суспільно-географічних досліджень цього Інституту члена-кореспондента НАН України Сергія Лісовського, старшого наукового співробітника відділу картографії кандидата фізико-математичних наук Віктора Чабанюка, вченого секретаря Інституту, виконувача обов’язків завідувача відділу ландшафтознавства кандидата географічних наук Віктора Чехнія, завідувача відділу геоморфології та палеогеографії кандидата географічних наук Романа Спиці, наукового співробітника відділу ландшафтознавства Юрія Фаріона) за своєї участі вона представила доповідь «Зміни ґрунтового покриву та втрати екосистем внаслідок російської агресії в Україні», присвячену результатам науково-дослідної роботи «Геоінформаційна система з просторового оцінювання деградації довкілля України внаслідок російської агресії».
Член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський представив роботу «Вплив повномасштабної агресії росії на сталий розвиток українських міст» (співвиконавиці – директорка Інституту член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк і провідний науковий співробітник сектору збалансованого розвитку та екологічної оцінки відділу суспільно-географічних досліджень доктор географічних наук, професор Ірина Гукалова).
У межах секції «С.08: Культурний підхід: Історія, спадщина та культура: роль культурної географії у плануванні та управлінні спадщиною» провідний науковий співробітник відділу картографії кандидат географічних наук Катерина Поливач виголосила доповідь «Електронний атлас «Україна. Культурна ландшафтна спадщина» як важливий крок у збереженні культурної спадщини країни».
Зліва направо: кандидат географічних наук Катерина Поливач і члени-кореспонденти НАН України Євгенія Маруняк і Сергій Лісовський
Загалом для українських географів Міжнародний географічний конгрес є важливою платформою. Це нагода поінформувати міжнародну аудиторію про наслідки російської агресії, підвищити обізнаність про критичні питання, розширити міжнародну співпрацю та залучити підтримку для відновлення й розвитку України.
Наступний – 36-й – такий конгрес відбудеться в Мельбурні (Австралія) у липні 2028 року, а регіональну конференцію у Стамбулі заплановано на 2026 рік.
За інформацією Інституту географії НАН України
