18 листопада 2025 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю від часу заснування журналу «Народна творчість та етнологія» – одного з найстаріших і найавторитетніших періодичних видань гуманітарного профілю в Україні. Участь у заході взяли науковці Інституту – представники кількох поколінь українських етнологів, фольклористів і мистецтвознавців, для яких діяльність часопису стала як професійною школою, так і платформою для презентації власних досліджень, – а також іноземні науковці, з якими установа багато років співпрацює на ниві україністичних досліджень.
Довідково
«Народна творчість та етнологія» – науковий ілюстрований часопис, основний друкований орган Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Розвиток видання тісно пов’язаний з історією української науки ХХ–ХХІ століть. Етнографічна комісія Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) започаткувала цей журнал 1925 року під назвою «Етнографічний вісник». Згодом видання називалось «Український фольклор» (у 1937–1939 роках) і «Народна творчість» (у 1939–1941 роках). Через війну й евакуацією Інституту до Уфи видання журналу було призупинено. 1947 року друк наукових публікацій відновили у продовжуваному виданні під назвою «Наукові записки ІМФЕ». Від 1957 року журнал «Народна творчість та етнографія» виходив друком щокварталу, а від 1964 року – 6 разів на рік. Від 2011 року періодичний фаховий журнал перейменовано на «Народна творчість та етнологія».
Упродовж свого існування журнал формувався як одне з провідних фахових видань, що послідовно розвивало наукові підходи до дослідження традиційної та професійної культури як українців, так й інших етносів. Видання еволюціонувало у специфічних соціокультурних і політичних умовах: від офіційної ідеології, що пропагувала концепт «нової історичної спільності», до виборювання справедливої державницької позиції та народної самобутності.
Круглий стіл розпочався з урочистого виконання Державного Гімну України. По тому учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих у російсько-українській війні – військових, волонтерів, науковців, митців і цивільних.
У вступній частині виконувач обов’язків директора Інституту кандидат історичних наук Наталія Стішова здійснила екскурс в історію та наголосила на тяглості видавничої традиції часопису від «Етнографічного вісника» через «Український фольклор», «Народну творчість», «Народну творчість та етнографію» до відновленого у 2011 році академічного видання «Народна творчість та етнологія». Вона також зауважила, що зміни часопису в процесі його становлення не були суто номінальними: кожен етап відображав глибші зрушення в наукових підходах, методології та ідеологічному контексті відповідної історичної доби. Нині журнал функціонує в умовах повномасштабної війни, коли діяльність науковців є не лише фаховою, а й громадянською місією зі збереження, дослідження та популяризації української культури і національної ідентичності.
Науковим доповідям передувала низка вітальних адрес. Спершу Наталія Стішова зачитала лист Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, в якому відзначено вагомий внесок редакції та авторського колективу журналу в розвиток української науки, формування культурної політики та популяризацію нематеріальної культурної спадщини.
Представники багаторічних іноземних і українських партнерів-установ Інституту теж долучилися до урочистої події. Учасників круглого столу привітали:
- професор Хайфського університету (Ізраїль) Лариса Фіалкова;
- доцент Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук (Болгарія) доктор етнології Петко Христов;
- професор Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук (Болгарія) доктор мистецтвознавства Міла Сантова;
- доктор педагогіки Інституту культурної спадщини Міністерства культури (Молдова) Катерина Кожухар;
- засновниця американської організації «Українські культурні ініціативи» і культурно-мовного проєкту «Село», головний редактор журналу «Українство: життя та культура» (США) Інна Головаха-Хікс;
- завідувач кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Олеся Наумовська.
Присутні переглянули також відеопривітання від професора Університету Альберти (Едмонтон, Канада) доктора Наталії Кононенко.
Очільниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України зауважила, що у цьогорічних випусках «Народної творчості та етнології» було започатковано рубрику «До 100-річчя від часу заснування», в якій представлено історіографічні огляди окремих напрямів з етнології, фольклористики та мистецтвознавства.
Крім того, до ювілею часопису науковці Інституту – виконувач обов’язків ученого секретаря установи кандидат історичних наук Катерина Бех і завідувач відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів кандидат історичних наук Микола Бех – упорядкували і презентували присутнім систематичний покажчик від перших номерів-попередників журналу до сьогодні – за 1925–2025 роки («Народна творчість та етнологія»: систематичний покажчик (до 100-річчя від часу заснування наукового журналу) / [голов. ред. Н. Стішова; упоряд. К. Бех, М. Бех, М. Карацуба, Л. Пасічник, іл. : О. Головко]; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2025). У зведеному покажчику наведено, зокрема, змісти періодичних видань, тематичний, іменний, географічний блоки й ілюстративний матеріал.
Друга частина круглого столу присвячувалася доповідям, які докладно окреслювали етапи становлення часопису й розвиток наукової проблематики, представленої на його сторінках за століття.
Зокрема, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики кандидат філологічних наук Тетяна Шевчук розповіла про віхи становлення журналу, еволюцію методології та наукових підходів, формування української етнологічної школи, джерела академічної фольклористики.
Старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології кандидат мистецтвознавства Ірина Сікорська висвітлила у своєму виступі роль видання у становленні українського музикознавства, а також внесок Миколи Грінченка, Миколи Гордійчука, Софії Грици й інших науковців, які десятиліттями формували музикознавчі рубрики.
Завідувач відділу «Український етнологічний центр» кандидат історичних наук Галина Бондаренко окреслила основну проблематику та завдання сучасних іноземних наукових досліджень, зокрема етнологічних. Докладно розповіла про підготовку до друку 16 спецвипусків, присвячених науковим поглядам народознавців і мистецтвознавців із країн Європи, Азії, Америки. Окремо висвітлила співпрацю з японськими дослідниками.
Доповідь головного наукового співробітника відділу української та зарубіжної фольклористики члена-кореспондента НАН України Лесі Мушкетик стосувався випуску першого спеціального номера, що охопив питання історії угорської етнографії та українсько-угорських наукових зв’язків.
Провідний науковий співробітник цього ж відділу доктор філологічних наук Оксана Микитенко представила спецвипуски, присвячені македонському, турецькому, сербському та болгарському напрямам.
Завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики кандидат філологічних наук Лариса Вахніна розлого проаналізувала історію співпраці Інституту з польськими, канадськими, ізраїльськими та французькими науковими осередками, завдяки якій у цих країнах з’явилися нові праці з української фольклористики.
Виконувач обов’язків заступника директора Інституту кандидат філологічних наук Мирослава Карацуба поінформувала про підготовку спецвипусків журналу, присвячених народознавчій тематиці у Хорватії та Сербії.
Як зауважували доповідачі, у спецвипусках видання українському читачеві вперше системно представлено сучасну іноземну антропологію та порівняльну етнологію різних країн. Крім того, журнал має міжнародний резонанс – статті до нього подають дослідники з багатьох країн світу.
Низка доповідей на засіданні круглого столу стосувалася різнопланової тематики на сторінках журналу в різні періоди його історії.
Зокрема, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Олена Таран торкнулась особливостей поховальної обрядовості українців.
Науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту кандидат мистецтвознавства Зінаїда Косицька розповіла про витинанку як мистецьке явище ХХ–ХХІ ст.
Старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» кандидат історичних наук Валентина Сушко привернула увагу до етнокультурних особливостей Слобожанщини.
Молодший науковий співробітник цього ж відділу «Український етнологічний центр» доктор філософії Ігор Турейський здійснив огляд одягової проблематики на сторінках часопису.
Аспірант відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Євген Кузьменко підкреслив прихильність часопису до публікацій молодих науковців і відзначив якісну підготовку статей до друку.
У завершальній частині круглого столу учасники обмінялися думками щодо подальшого функціонування й поліпшення часопису. Зокрема, вирішили, що варто завершити оцифрування всіх випусків журналу «Народна творчість та етнологія», поновити спецвипуски або ж започаткувати рубрику, присвячену народознавству і мистецтвознавству за кордоном.
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України