Пріоритетним напрямом досліджень науковців Криворізького ботанічного саду НАН України є моніторинг рослинного покриву Криворіжжя, зокрема долини Інгульця. У серпні вчені здійснили черговий експедиційний виїзд за маршрутом «лівий берег – правий берег – балка Зелена» і виявили нові флористичні знахідки.
Техногенні ландшафти на місці колишньої долини Інгульця: вигляд із Правобережного відвалу
Хоча територія біля Південного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) і належить до Смарагдової мережі України (UA0000310 Middle Inhulets river valley), саме тут розташований унікальний техногенний об’єкт – так званий «Криворізький гранд-каньйон». Він виник унаслідок відсипання Південним ГЗК відвалів заввишки понад 100 м обабіч річища Інгульця. Частина річища спрямлена і тече штучним каньйоном, прорубаним у кристалічних породах. На цій трансформованій території є окремі локалітети з відносно добре збереженою природною ландшафтною основою та рослинним покривом, і це не лише об’єкти природно-заповідного фонду.
Річка у штучному каньйоні
Наприкінці серпня 2024 року працівники відділу оптимізації техногенних ландшафтів і відділу природної та культурної флори Криворізького ботанічного саду НАН України вчергове пройшли маршрутом «лівий берег – правий берег – балка Зелена» і традиційно виявили нові флористичні знахідки.
Зокрема, вперше для урбанофлори Кривого Рогу на схилі лівого берега долини Інгульця (Катеринівський розлом Скелеватських виходів) зафіксовано рідкісний степовий вид – тринію багатостеблу (Trinia multicaulis). Для ботаніків тут чимало цікавинок: серед включених до Червоної книги Дніпропетровської області – очиток Борисової та айстра бессарабська.
На правому березі відвал підступає майже до води. Вузька стежка вздовж русла ледь помітна у заростях очерету, алтеї лікарської та плакуна прутовидного. Скелі на цьому березі, вочевидь, були монументальними, поки їх не присипали відвалом. Зі скелі звисає ефедра двоколоскова: її ще називають «степовою малиною», проте тут вона схожа на виноград. А от катран понтичний (Crambe pontica), включений до Червоної книги України, який на Криворіжжі є занесеним видом із морських узбереж, росте лише на Правобережному відвалі.
Балка Галаганова впадає в Інгулець поблизу села Рахманівка. На схилі північної експозиції в гирлі балки невеликими групами розкидані угруповання пирію ковилолистого, включеного не лише до Червоної книги України, а й до Світового червоного списку (МСОП). Затінену кварцитову скелю прикрашають зарості мініатюрної папороті – аспленію волосовидного (Asplenium trichomanes). Це рослина з Червоної книги Дніпропетровської області).
У спеку ставки пересихають і Зелена балка стає жовто-сірою. По периметру ставка – соляна кірка та буяння галофітів (солестійких рослин): соднику простертого (Suaeda prostrata) і солонцю сланкого (Salicornia prostrata).
Краєвид балки Зеленої
Загалом велетенські відвали одного з найбільших у Європі кар’єрів продовжують вищати й ширшати. Ділянки, які не відсипаються, вже за кілька років починають заростати деревами і кущами. Спонтанно, без рекультивації. А науковці, вивчаючи такі процеси, повсякчас запозичують ідеї у природи.
Лівобережний відвал: спонтанне деревне заростання. Відкритий «підручник» для теоретиків і практиків-рекультиваторів
За інформацією Криворізького ботанічного саду НАН України
