При Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України за фінансової підтримки Національного фонду досліджень України (НФДУ) створено Біомедичний центр інноваційних досліджень у галузі нейронаук (керівниця проєкту – завідувачка відділу цитології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України член-кореспондент НАН України Галина Скибо), який має зробити вагомий внесок у розвиток світової науки і зміцнити позиції української науки на міжнародній арені. Він ставить собі амбітну мету — допомогти мільйонам людей, які страждають від хвороб Альцгеймера та Паркінсона, епілепсії й інших нейродегенеративних порушень. Завданнями Центру є пошук нових підходів до вивчення мозку й розроблення ефективної терапії складних неврологічних захворювань. Розповідаємо, за якими напрямами працюватиме новий унікальний дослідницький осередок і чому це важливо.
Неврологічні розлади є однією з головних причин інвалідизації в усьому світі. Ці захворювання часто призводять до прогресуючих порушень пам’яті, мислення та моторики, які серйозно впливають на життя пацієнтів і їхніх родин. Нинішні методи лікування дають змогу лише полегшити симптоми, не зупиняючи розвиток хвороби. Тож Центр працюватиме задля глибокого розуміння процесів, що лежать в основі цих захворювань, і розроблення інноваційних підходів, які можуть поліпшити якість життя пацієнтів.
У Центрі вже почали виконувати наукові дослідження за чотирма головними напрямами.
1. Вивчення впливу метаболітів пробіотиків на клітини мозку.
Науковці Центру досліджують, як метаболіти корисних бактерій Lactococcus lactis та Lactobacillus rhamnosus можуть впливати на стан клітин гіпокампа (відділу мозку, що відповідає за пам’ять і навчання). Цей напрям відкриває нові горизонти для розроблення методів профілактики та лікування когнітивних розладів, а також посилює інтерес до ролі кишкової мікрофлори у підтримці здоров’я нервової системи.
2. Моделювання епілепсії та дослідження її механізмів.
У Центрі налаштовують спеціалізоване електрофізіологічне обладнання для дослідження епілептичної активності мозку. За допомогою цього обладнання вчені моделюють епілептичні процеси та досліджують їхній перебіг. Розуміння механізмів, які призводять до епілепсії, допоможе розробити нові методи її лікування та запобігання їй. Таке дослідження має великий потенціал для пацієнтів, оскільки дає змогу створити ефективніші й точніші терапії.
3. Захист нейронів від ушкоджень: вивчення впливу росковитину на клітини гіпокампа.
Використовуючи сучасні методи на кшталт конфокальної мікроскопії та флуоресцентного маркування, у Центрі досліджують вплив блокатора CDK5 росковитину на життєздатність нервових клітин гіпокампа. Ці роботи можуть закласти підвалини для створення нових препаратів, здатних захистити нейрони від руйнування, і посприяти появі ефективних методів лікування нейродегенеративних захворювань.
4. Вивчення захисної ролі інсуліну та протеїнкінази С для синапсів.
Дослідження охоплюють також роль інсуліну в підтриманні здоров’я синапсів – точок зв’язку між нервовими клітинами, необхідних для передачі сигналів у мозку. Оскільки інсулін і протеїнкіназа С мають великий потенціал у захисті нейронів, це дослідження може допомогти розробити нові підходи до профілактики когнітивних розладів, особливо у пацієнтів із ризиком розвитку діабету або вікових змін.
За підтримки НФДУ Центр прагне не лише досягти вагомих наукових результатів, а й удоступнити свої досягнення для широкої наукової спільноти та суспільства. З цією метою та з нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського нейрофізіолога – академіка НАН України Платона Григоровича Костюка і 90-річчя від часу заснування Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 19–21 листопада 2024 року Інститут проведе Міжнародну конференцію з нейронаук і Наукові читання, присвячені вісцеральній фізіології та патофізіології. Заходи триватимуть у змішаному режимі та стануть платформою для обміну досвідом та обговорення новітніх наукових підходів у галузі нейронаук.
За інформацією Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України