28 листопада 2024 року у будівлі Президії НАН України відбувся Міжнародний симпозіум «Оцінювання результатів наукових досліджень у сучасних реаліях: еволюція підходів у когнітивному, соціально-економічному та управлінському аспектах».
Захід було організовано в рамках серії щорічних міжнародних науково-теоретичних конференцій, які присвячені пам’яті академіка Бориса Євгеновича Патона та проходять у наукових установах Академії під гаслом «Наука – в життя». Саме Борис Євгенович у 2001 році ініціював проведення в Києві міжнародного симпозіуму з актуальних проблем розвитку науки, який відтоді відбувається за підтримки ЮНЕСКО.
Цьогорічний симпозіум був присвячений обговоренню проблем оцінювання наукових досліджень у сучасних умовах та пошуку балансу між кількісними та якісними показниками в системах оцінювання.
Участь у ньому взяли представники установ Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії педагогічних наук України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також іноземні колеги з Азербайджану, Литви, Молдови, Польщі, США.
Захід відкрив Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній. Він привітав усіх присутніх та зазначив, що необхідність оцінювати якість і ефективність наукових досліджень, які здійснюються за підтримки держави, загальновизнана, адже йдеться про прагнення забезпечити високу ефективність використання обмежених ресурсів державного бюджету. Питання у тому, які підходи до оцінювання найбільш адекватно та об'єктивно відображають ситуацію, що склалася у науковій сфері.
Він відзначив важливість проведення цього заходу та висловив упевненість, що учасникам симпозіуму буде цікавим досвід оцінювання наукових установ НАН України, а також практика оцінювання наших колег із інших національних галузевих академій наук України та зарубіжних наукових організацій.
З вітальними словами виступили також голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк, яка підкреслила важливість об’єктивного оцінювання результатів наукових досліджень та відмежування науки від псевдонауки, а також Президент Академії наук Литви академік АН Литви Юрас Баніс та Президент Академії наук Молдови академік АН Молдови Іон Тігіняну, які висловили свою підтримку Україні у боротьбі проти Росії та наголосили на необхідності розвитку науки навіть у цих складних умовах та продовженні міжнародної наукової співпраці.
Далі було заслухано доповіді учасників. У центрі їхньої уваги були важливі питання методології та організації оцінювання наукових результатів, застосування принципів відкритої науки в сучасних підходах до оцінювання результатів досліджень у наукових установах і університетах.
Віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов розповів про найважливіші аспекти та результати впровадження методики оцінювання в установах Академії.
Президент Національної академії правових наук України академік НАПрН України Володимир Журавель виокремив правові, організаційні та методичні проблеми державної атестації наукових установ України.
В.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України академік НААН Ігор Гриник з доповіддю про діяльність Національної академії аграрних наук України та оцінювання результатів діяльності її установ.
Виступ директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академіка Ігоря Крівцуна була присвячена спадщині Бориса Патона в галузі організації системи оцінювання.
Власним досвідом поділилися представники Польщі, Литви та Молдови. Заступник голови відділення гуманітарних і соціальних наук Академії наук Литви, керівник відділу демографічних і сімейних досліджень Литовського Центру соціальних наук Інституту соціології – професор Аушра Масаускайте та заступник координатора секції точних та інженерних наук Академії наук Молдови – професор Вячеслав Урсакі виступили з доповідями про національні системи оцінювання результатів діяльності наукових установ, їхні позитивні та негативні сторони. Директор представництва «Польська академія наук» в Києві Матеуш Бялас розповів про процеси трансформації в науковій системі Польщі, її схожості та розбіжності з Україною.
Володимир Луговий, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України під час свого виступу розповів про методику оцінювання наукових установ в рамках державної атестації, її ризики і наслідки, фінансування науки в умовах війни та привабливість науки і наукової сфери.
Керівник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров розповів про оцінювання в науці, особливості показників наукової діяльності як критеріїв оцінювання та про системний підхід в оцінювані.
Перший заступник головного вченого секретаря НАН України – начальник Науково-організаційного відділу Президії НАН України доктор філософський наук Олег Кубальський розкрив напрями та форми експертної діяльності НАН України та підкреслив, що перед Академією постають нові завдання у зв’язку з визначенням її Законом України «Про правотворчу діяльність» головною експертною установою з проведення юридичної (правової) експертизи проєктів законів.
У симпозіумі також взяли участь представники Інституту дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Директор інституту доктор економічних наук Борис Маліцький виступив з доповіддю про теоретичні та практичні питання оцінювання наукових результатів у світовому та національному контексті, в якій зазначив про важливість розвитку науки, її належного фінансування та вагомий внесок наукових установ в державну політику. Завідувач Центру інновацій та технологічного розвитку інституту кандидат економічних наук Олена Васильєва розповіла про проблеми необ’єктивності методології оцінювання у міжнародних рейтингах інноваційної діяльності та спірні питання їх складання. Провідний науковий співробітник доктор філософських наук Лариса Рижко окреслила когнітивістські та управлінські підходи експертизи в науці. Старший науковий співробітник кандидат економічних наук Захар Попович ознайомив присутніх з результатами комплексного прогнозно-аналітичного дослідження з визначення пріоритетів наукового пошуку, які сьогодні виходять на передній план та будуть важливими і в період післявоєнного відновлення України та її наукового потенціалу. Це дослідження проведено із залученням широкого кола експертів та за підтримки Фонду Фрідріха Еберта (ФРН).
Директор Інституту системних статистичних досліджень член-кореспондент НАН України Ігор Манцуров виступив з доповіддю про нові методологічні підходи до оцінювання результатів наукових досліджень. Він висвітлив кількісні та якісні показники оцінювання результатів наукової діяльності та приклади європейських моделей оцінювання науковців та наукових установ.
Провідний науковий співробітник Науково-дослідницького інституту інтелектуальної власності НАПрН України кандидат економічних наук Геннадій Андрощук розповів про аналітику інтелектуальної власності як інструмент оцінювання результатів наукових досліджень.
За підсумками симпозіуму буде підготовлено збірник виступів та рекомендації щодо удосконалення оцінювання наукових досліджень у сучасних умовах.
