19 листопада 2025 року на засіданні Президії НАН України було представлено дві наукові доповіді, присвячені новим титановим технологіям для оборони і медицини та дослідженню масштабної деградації природних екосистем, спричиненої російською агресією.
З доповіддю «Електронно-променеві технології отримання та зварювання титанових сплавів нового покоління для потреб оборони та медицини» виступив заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Сергій Ахонін.
Він представив результати багаторічних фундаментальних і прикладних досліджень, які дали змогу створити сучасні технології електронно-променевого плавлення, зварювання та адитивного виробництва титанових сплавів. Науковці Інституту розробили нове покоління високоміцних матеріалів, зокрема сплави Т110 і Т120, що поєднують високу міцність із пластичністю і вже застосовуються як бронезахисні елементи в авіаційних конструкціях. На основі математичного моделювання встановлено закономірності формування структури титанових зливків під час електронно-променевого плавлення, що дозволило створити технології гарантованого отримання матеріалів зі стабільним хімічним складом і заданими властивостями. Водночас удосконалено технології гарячої деформаційної обробки та виготовлено напівфабрикати зі збереженням високої пластичності. Запроваджено електронно-променевий 3D-друк виробів з новітніх сплавів, розроблено спеціалізоване програмне забезпечення та обладнання, на якому вже виготовлено дослідні деталі малорозмірних авіаційних двигунів для АТ «Мотор Січ» та ДП «КБ «Івченко-Прогрес»». У співпраці з військовими хірургами на основі даних комп’ютерної томографії створено цифрові моделі медичних імплантатів та надруковано дослідні зразки виробів для реконструкції пошкоджених кісток – кульшового суглобу, щелепно-лицьових структур та кісток кінцівок.
В обговоренні доповіді перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України академік НАН України Сергій Фірстов підтвердив наукову і практичну значущість представлених розробок, звернув увагу на унікальність українських медичних сплавів, що перевищують зарубіжні аналоги, та наголосив на необхідності розвитку повного циклу виробництва – від створення порошків до імплантатів із застосуванням 3D-технологій.
Заступник генерального директора АТ «Інститут титану» доктор технічних наук Олександр Овчинников зазначив, що комплекс електронно-променевих технологій створений насамперед для двигунів нового покоління, які потребують адитивного виготовлення монодеталей з порошків спеціально розроблених хімічних складів, і підкреслив економічні та технологічні переваги електронно-променевого друку, який дає змогу виготовляти деталі гарячого тракту з інтерметалідів титану.
Провідний інженер ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»» ім. академіка О.Г. Івченка Сергій Чигілейчик відзначив, що фундаментальні дослідження вже перетворено на технології, спеціалізоване обладнання та промислове застосування, підтвердив ефективність електронно-променевого друку деталей зі сплаву ТА15 та їхню відповідність вимогам авіадвигунобудування.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць акцентував на високій економічній перспективі цієї технології, яка може забезпечити вихід України на зовнішні ринки та подолати тривале ресурсне домінування в міжнародній торгівлі, і запропонував розробити організаційні механізми масштабування цих розробок.
Академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Ігор Крівцун підкреслив міжінституційну співпрацю в межах досліджень та наголосив на важливості розвитку титанової галузі як однієї з небагатьох у світі, що мають повний виробничий цикл, на основі проривних технологій, зокрема 3D-друку, і розширення його застосувань у поєднанні з іншими інноваційними процесами.
Другу доповідь «Екоцид природного середовища України внаслідок російської агресії» представив член-кореспондент НАН України Олександр Ходосовцев (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України).
Він розповів про результати масштабних польових та аналітичних досліджень, проведених у 2022-2025 роках спільно з Херсонським державним університетом і низкою природоохоронних установ. Вперше після початку повномасштабної війни оцінено стан еталонних природних територій, зокрема крейдяних борів Національного природного парку «Святі Гори», де зафіксовано майже повне знищення лісового ярусу внаслідок бойових дій, що ставить під загрозу відновлення унікального для Європи біотопу. На основі досліджень дна колишнього Каховського водосховища вперше створено флористичний список новоутворених біотопів, а також за допомогою методів машинного навчання укладено їхню карту та простежено динаміку розвитку. Дослідження фортифікаційних споруд у лісах Київської області продемонстрували різні сценарії деградації рослинного покриву залежно від типу насаджень. У результаті міждисциплінарної співпраці біологів, екологів і правознавців вперше розроблено науково обґрунтовані біоцентричні критерії екоциду, які можуть бути використані для вдосконалення правозастосування статті 441 Кримінального кодексу України, уникнення суб’єктивних оцінок та формування доказової бази щодо злочинів проти довкілля. Ці критерії вже були представлені на парламентських слуханнях та міжнародних заходах, а отримані результати опубліковані у наукових виданнях і колективній монографії «Національний природний парк «Кам’янська Січ»: війна проти природи».
У ході обговорення доповіді завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України академік НАН України Яків Дідух наголосив на гострій потребі правового осмислення екоциду, звернувши увагу на суттєву невідповідність між міжнародним розумінням цього поняття й чинною статтею 441 Кримінального кодексу України, що ускладнює доведення екологічних злочинів Росії та вимагає науково обґрунтованих критеріїв, які можуть бути використані юристами в судових процесах.
Заступник директора з наукової роботи Ботанічного саду ім. академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук Віталій Коломійчук підкреслив важливість системного документування наслідків знищення природних комплексів та водночас необхідність розробки методик їхнього відновлення, акцентувавши на досвіді знищених екосистем – від острова Тузла до Кременських лісів, а також на необхідності оцінки природних процесів самовідновлення на дні Каховського водосховища.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Сергій Афанасьєв звернув увагу на ризики некоректного застосування терміну «екоцид», наголосивши, що правові критерії мають бути сформульовані так, щоб не поширювати кримінальну відповідальність на оборонні дії України, і підкреслив потребу створення критеріїв для водних екосистем, узгоджених із європейськими підходами.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Радченко окреслив складність міжнародного трактування екоциду, навівши історичні приклади та підкресливши, що юридичні наслідки екологічних руйнувань можуть бути по-різному інтерпретовані, наприклад у випадку Каховської ГЕС, де наслідком є наближення екосистеми до природного стану, що потребує окремого правового аналізу. Він наголосив, що науковці мають спільно з юристами, зокрема Інститутом держави і права, сформувати підходи, які дадуть можливість Україні вимагати відповідальності за злочини проти природи на міжнародному рівні.
Наприкінці засідання Президія НАН України розглянула низку кадрових та поточних питань, що стосуються оновлення складу комісій і науково-координаційних рад Академії.
Фото: Пресслужба НАН України
