28 листопада 2025 року в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару в галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Із доповіддю «Криза антибіотикорезистентності в Україні: сучасні терапевтичні рішення для сучасних викликів» виступила старша наукова співробітниця відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України докторка біологічних наук Олена Мошинець.
У своєму вступному слові керівник семінару, заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, завідувач відділу біохімії м’язів цього Інституту академік НАН України Сергій Костерін проінформував присутніх, що наукові інтереси доповідачки стосуються, зокрема, проблем антибіотикорезистентності та бактеріальних біоплівок як форми взаємодії бактерій із навколишнім середовищем. «Якийсь час тому я був офіційним опонентом на захисті Оленою Володимирівною її докторської дисертації, і тоді мені здалося, що ті проблеми, вивченням яких вона займається, є надзвичайно цікавими», – зауважив він.
Далі з міждисциплінарною науковою доповіддю виступила докторка біологічних наук Олена Мошинець. Вона підкреслила, що резистентність до антибіотиків є однією з найсерйозніших загроз людству. За даними Європейського центру контролю та профілактики захворювань (ECDC), бактерії K. pneumoniae, P. aeruginosa та Acinetobacter spp. демонструють найвищий ступінь резистентності (понад 70% резистентних фенотипів) до основних груп антибіотиків. Ба більше того, відсоток резистентних інвазивних ізолятів в Україні у середньому вдесятеро вищий, ніж у країнах Західної Європи (Швейцарії, Португалії, Норвегії, Нідерландах, Німеччині) (джерело: Antimicrobial resistance surveillance in Europe 2022 – 2020 data, 2022), що спричиняє високі ризики госпітальних інфекцій і летальність під час лікування у медичних закладах. Як підкреслила науковиця, війни часто призводять до епідеміологічних спалахів стійкості до антибіотиків. Російська війна проти України теж вплинула на локальне та глобальне поширення антимікробної резистентності, що було проаналізовано на прикладі окремої лікарні в Києві. Так продемонстровано ріст резистентності до антибіотиків резерву у карбапенем-резистентної госпітальної мікрофлори під час повномасштабної війни та зміни молекулярно-генетичних механізмів антибіотикорезистентності. Ці дослідження тривають у межах реалізації проєкту SURE-AMR (№101160053) за підтримки “Horizon Europe” за програмою “HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-02 Twinning Bottom-Up”.
У доповіді, зокрема, йшлося про відкриття й опис механізмів азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості до деяких бета-лактамних антибіотиків у K. penumoniae. Було досліджено феноменологію явища та вивчено клітинні механізми, які індукуються азитроміцином і впливають на відновлення чутливості до деяких бета-лактамів. Як вважає докторка біологічних наук Олена Мошинець, обґрунтування явища азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості дасть змогу раціонально пояснити феномен і спростить його використання, адже не потребуватиме дослідження цього явища у вигляді синергії азитроміцину і меропенему чи піперацилін/тазобактаму в кожному окремому випадку інфекції. Важливо, що описаний і доведений феномен повернення чутливості до меропенему й інших беталактамних антибіотиків на тлі застосування азитроміцину відкриває нові можливості для терапії повністю резистентних грамнегативних штамів K. pneumoniae й інших бактерій, передусім у країнах із обмеженими ресурсами й у країнах із високою поширеністю антибіотикорезистентності. Головною перевагою розробленого підходу у лікуванні XDR/PDR-інфекцій, спричинених бактеріями K. pneumoniae і P. aeruginosa, є фінансова доступність такого методу. Як стверджує доповідачка, запропонована терапія ґрунтується на залученні антибіотиків груп широкого доступу і нагляду, а не антибіотиків резерву, що знизить об’єм використання антибіотиків резерву та підвищить стандарти лікування українських пацієнтів до передових західних стандартів у сфері утримання від використання антибіотиків резерву, якими є, зокрема, азтреонам і цефтазилим/авібактам за класифікацією AWaRe від Всесвітньої організації охорони здоров’я. Було відзначено, що азитроміцинова комбінована терапія вже використовується у багатьох лікарнях України, а в деяких із них на основі цього підходу затверджено стандарти операційних процедур (або ж «протоколи») й успішно вилікувано сотні пацієнтів.
Із запитаннями до доповідачки і в обговоренні доповіді виступили:
- директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, радник Президії НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко;
- керівник загальноакадемічного міждисциплінарного семінару в галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології», заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, завідувач відділу біохімії м’язів цього Інституту академік НАН України Сергій Костерін;
- старший науковий співробітник відділу органічної та біоорганічної хімії Науково-технологічного комплексу «Iнститут монокристалiв» НАН України доктор хімічних наук Микола Горобець;
- проректорка з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка докторка біологічних наук, професорка Ганна Толстанова;
- провідний науковий співробітник відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України доктор біологічних наук Юрій Данилович;
- завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік НАН України Віктор Швартау;
- старша наукова співробітниця відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України докторка біологічних наук Олена Громозова;
- проректор з наукової роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова член-кореспондент НАН України Володимир Іваниця й інші.
У своєму прикінцевому виступі керівник семінару академік НАН України Сергій Костерін подякував докторці біологічних наук Олені Мошинець за цікаву та змістовну міждисциплінарну доповідь на перетині мікробіології, молекулярної біології, фармакології та біомедицини і побажав їй подальших творчих успіхів.
Фінальним акордом засідання стали три твори Фридерика Шопена у виконанні студентки Національної музичної академії України Юлії Єрмолової.
P.S. Наступне засідання семінару заплановано на грудень цього року.
За інформацією Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
Авторка фото – кандидатка біологічних наук Майя Григор’єва
(Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України)
