22–26 вересня 2025 року в онлайновому форматі тривала організована Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України третя сесія «Потебнянського колегіму» – п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити широкий загал із актуальними здобутками мовознавчої науки. Заходи, як завжди, модерувала керівниця школи, молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Марія Остапенко. Лекції для учасників і учасниць колегіуму прочитали провідні українські лінгвісти, запрошені гості і представники виконавчої влади у сфері мовного регулювання.
Понеділок, 22 вересня, уже традиційно розпочався з вітального слова директора Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академіка НАН України Богдана Ажнюка. Першу лекцію другої сесії «Потебнянського колегіуму» – «Українська медієвістика: новий вимір» – виголосили запрошені лектори: професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка, нині – лейтенант Збройних Сил України член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко і директорка Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського Університету доктор габілітований, професор Йоанна Ґетка. Доповідачі розповіли про свій науковий шлях, який привів їх до написання спільної книги «Спочатку було слово» й ознайомили слухачів колегіуму з її основними положеннями.
Лекцію «Дві епохи – одна історія: Інститутові мовознавства ім. О. О. Потебні 95 років» виголосив завідувач відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Пилип Селігей. Науковець здійснив захопливий екскурс сторінками історії Інституту, супроводжуючи свою оповідь архівними світлинами.
23 вересня із лекцією «Етимологічний словник української мови в семи томах: 60-річний марафон на тлі двох історичних епох» виступив головний науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академік НАН України Григорій Півторак. Він розповів, зокрема, про історію створення фундаментального етимологічного словника. Неймовірно цінним було почути спогади Григорія Петровича про колег і особливості роботи над словниковими статтями. Після лекції слово взяли провідний науковий співробітник цього ж відділу доктор філологічних наук Вероніка Ярмак і професор кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Тетяна Черниш, які теж поділилися спогадами про роботу над словником і тепло відгукнулися про лектора. Звернутися до знаного академіка із запитаннями змогли і студенти, які хотіли дізнатися, з чого розпочати шлях майбутньому етимологові. Друга лекція «Шлях у халепу: до проблеми етимології фраземи “потрапити в халепу” в контексті взаємодії мов і культур» органічно продовжила тему етимології. Лектор, професор кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Людмила Даниленко на численних прикладах та ілюстраціях із різних європейських мов продемонструвала свою гіпотезу походження слова «халепа» і відповідної похідної фраземи. В обговореннях після лекції слухачі порушили питання створення «Етимологічного словника фразеологізмів української мови», що зараз є «золотою мрією» мовознавців.
24 вересня з лекцією «Принцип егоцентризму («Я») як один з вихідних пунктів семантико-прагматичної організації мови» виступив завідувач відділу загального мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко. Залучивши значну кількість прикладів, науковець представив основні принципи семантико-прагматичної організації мови. Тема надзвичайно зацікавила аудиторію. Лекцію «О. О. Потебня і теорія когнітивної модальності» прочитав головний науковий співробітник відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук, професор Віктор Бріцин. Залучивши аудиторію до діалогу, він представив свою теорію когнітивної модальності. Серед питань, поставлених після лекції, йшлося про можливості застосування згаданої теорії для аналізу літературних творів, а також про різницю між когнітивною, об’єктивною та суб’єктивною модальностями.
25 вересня учасники і учасниці «Потебнянського колегіуму» мали нагоду поспілкуватися з представниками виконавчої влади у сфері мовного регулювання. З лекцією «Мовна політика в дії» виступили Уповноважений із захисту державної мови у 2020–2025 роках кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь і голова Національної комісії зі стандартів української мови кандидат філологічних наук Юлія Чернобров. Після виступів слухачі подякували запрошеним гостям і поставили нагальні питання, зокрема про можливості регулювання шкідливого російськомовного контенту у мережі «Тік-Ток». Із лекцією «Українсько-російське мішане мовлення («суржик») і діалект(и): деякі розмежувальні лінії» виступив запрошений лектор – професор Салернського університету (Італія) доктор наук Сальваторе Дель Ґаудіо. Добірною українською мовою доповідач представив свої міркування з означеного питання, які викликали інтерес в аудиторії. До роботи колегіуму долучилася також чинна Уповноважена із захисту державної мови доктор філологічних наук, професор Олена Івановська, яка ознайомила слухачів колегіуму з основними векторами роботи своєї команди. В активному обговоренні після виступу порушувалися питання суржику як сходинки на шляху до опанування літературної української мови, а також його шкоди для іміджу української мови. Насичену програму четвертого дня лекторію завершив член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко, який представив свою монографію «Українська літературна мова кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.: стан і тенденції розвитку».
П’ятниця, 26 вересня, розпочалась із лекції завідувача відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктора філологічних наук Володимира Пономаренка «Неологізми іншомовного походження в сучасному українському мовленні: соціолінгвістичні аспекти». Доповідач проілюстрував основні тенденції у запозиченнях в українській мові. В обговоренні опісля порушувалися, серед іншого, питання регулювання останнім правописом адаптації іншомовних слів, а також доцільності створення питомих відповідників замість запозичення слів з інших мов.
Того ж дня очільник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк і науковці відділу мов України кандидати філологічних наук Лілія Андрієнко (старший науковий співробітник), Оксана Михальчук (завідувачка відділу), Леся Ажнюк (старший науковий співробітник), Олександра Малаш (молодший науковий співробітник) і Лесь Белей (науковий співробітник) представили лексикографічну працю «Мовна політика і мовне планування: Енциклопедичний словник». Доповідачі розказали про загальну структуру словника, особливості укладання статей, а також поділилися спогадами про початок роботи над словником, який припав на початок повномасштабного вторгнення. Потім колективну монографію «Фразеологія та фразеографія: теорія, практика, перспективи (до 100-річчя з дня народження Лідії Андронівни Юрчук)» представила старший науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Ірина Гнатюк, яка розповіла про авторів монографії, а також і про саму Лілію Андронівну, проілюструвавши виступ архівними світлинами. Останнім заходом Потебнянського колегіуму стала традиційна сесія «Питання–відповідь», під час якої фахівці Інституту мовознавства та запрошені лектори (академіки НАН України Григорій Півторак і Богдан Ажнюк, член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко і заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Олександр Скопненко) відповіли на поставлені учасниками питання.
За інформацією Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
