8–10 жовтня 2024 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського у змішаному форматі провели міжнародну наукову конференцію «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір», співорганізаторами якої стали також Інформаційно-бібліотечна рада НАН України й Асоціація бібліотек України. На захід зареєструвалося 530 учасників із 14 країн – України, Австралії, Австрії, Азербайджану, Болгарії, Великої Британії, Канади, Литви, Польщі, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Угорщини та Чехії. Загалом було виголошено 173 наукові доповіді. Крім того, до зібрання долучилися представники посольств Австрійської Республіки й Азербайджанської Республіки в Україні, Генерального консульства України в Торонто, Федерального міністерства європейських та закордонних справ Австрії, Чеського центру у Києві й міжнародних організацій – Конференції директорів європейських національних бібліотекарів і Департаменту глобальних комунікацій ООН. За програмою конференції відбулися пленарне та дев’ять секційних засідань, три круглі столи і семінар. Крім того, захід супроводжувався майже двадцятьма книжковими, мистецькими й електронними виставками.
Конференцію відкрила генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна. Привітавши учасників пленарного засідання та побажавши їм плідної роботи, науковиця зауважила, що для сучасного періоду розвитку бібліотечної справи в Україні характерні численні приклади успішної реалізації інноваційних науково-технічних та історико-культурних міжнародних проєктів. Вони ефективно вплинули на інформатизацію бібліотечних процесів, збереження й оцифрування документальних фондів, впровадження інтернет-комунікацій у систему бібліотечного обслуговування, формування електронних ресурсів науки, культури, освіти, а також заклали підґрунтя для подальшої взаємовигідної міжбібліотечної співпраці на міжнародному рівні. За словами Любові Дубровіної, активізація інтеграційного вектору розвитку міжнародного бібліотечного простору важлива для української бібліотечно-інформаційної галузі, яка є органічною частиною світового інформаційного ресурсу і наповнює змістом усі соціальні структури суспільства. Можливості загального обміну й використання соціальної інформації є спільним інтересом усіх держав світу. Як наголосила вчена, подальший розвиток бібліотек України як соціальних установ тісно пов’язаний зі співпрацею із Європейським Союзом. Нині фахівці шукають взаємоприйнятних механізмів, здатних забезпечити засади й довгостроковість офіційної міжвідомчої співпраці, реалізацію міжнародних наукових, інформаційних, культурних і освітніх проєктів.
Одна з організаторів пленарного засідання конференції, старша наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, докторантка Бібліотеки кандидатка історичних наук Людмила Дем’янюк подякувала іноземним колегам і відзначила, що їхня широка цьогорічна участь в українському заході є свідченням спільного прагнення розвивати бібліотечну справу, сприяти міжнародній співпраці, ділитися важливим досвідом і знаннями на шляху до сталого розвитку й досягнення його цілей. Таке представництво особливо цінне у нинішні складні для нашої країни часи, коли український бібліотечний сектор переживає величезні труднощі через російську агресію, але не залишається з ними наодинці.
Із вітальним словом до учасників засідання звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні пан Арад Бенкьо. Він наголосив на важливості культури, яка має посідати центральне місце у діяльності держави, поряд з іншими актуальними питаннями. На думку дипломата, культура й інституції на кшталт бібліотек відіграють ключову роль у розвитку суспільства та зміцненні міжнародних зв’язків, слугують осередками культурного розвитку й інтелектуального обміну. Культура є важливим аспектом міжнародних відносин, вона допомагає будувати мости порозуміння між народами і зміцнювати міждержавні зв’язки. Посол також розповів про міжнародний проєкт «Австрійські бібліотеки за кордоном», який реалізовується з ініціативи та за підтримки Федерального міністерства європейських та закордонних справ Австрії. У межах цього проєкту діють 65 бібліотек у 28 країнах світу. 5 із них розташовані в Україні, зокрема одна – Австрійська бібліотека – при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (від 1992 року). Серед заходів конференції доктор Арад Бенкьо відзначив круглий стіл «Рецепція творчості Франца Кафки в бібліотечних зібраннях», приурочений до 100-річчя від дня смерті письменника.
На адресу конференції надійшов вітальний лист від Генерального консула України в Торонто пана Олега Ніколенка. У зверненні зазначалося, що в умовах агресії російського ворога, який воює проти українців як нації, проти української ідентичності, історії, культури, традицій та права на подальше незалежне існування, особливо важлива робота працівників бібліотек зі збереження інтелектуального та духовного надбання України, його розвитку. Війна заподіяла українцям чимало страждань, а водночас відкрила вікно можливостей – тіснішої інтеграції в міжнародний бібліотечний простір, вивчення найкращого досвіду й підвищення національних стандартів. Таке вікно можливостей з’явилося, зокрема, у відносинах України та Канади, підкреслив Генеральний консул.
Уперше за довгий час у конференції в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського взяли участь представники Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда, підпорядкованої Департаментові глобальних комунікацій ООН. Координаторка відділу наукових комунікації департаменту зовнішньої інформації та залучення спільнот Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда Меґ Вача підкреслила важливість діяльності бібліотек у межах виконання Порядку денного ООН до 2030 року, наголосила на непохитній відданості бібліотечного комплексу ООН концепції цілей сталого розвитку й окреслила перспективи майбутніх програм на виконання завдань цих цілей. Особливо доповідачка наголосила на викликах інноваційного розвитку сучасних бібліотек для забезпечення рівноправного доступу до джерел інформації та бібліотечних фондів, актуалізації ролі штучного інтелекту в умовах розвитку бібліотек і становлення інформаційного суспільства. За її словами, ООН активно сприяє такій діяльності, пропонуючи дієву підтримку фахівцям цієї сфери.
Про роль міжнародної інтеграції, національну бібліотеку як символ незалежності, співпрацю з українськими колегами, інноваційні проєкти, допомогу українцям у складних умовах війни розповіли у своїх виступах генеральний директор Національної бібліотеки Польщі доктор Томаш Маковскі, заступник секретаря мережевої групи CENL EEDI (Conference of European National Librarians – Equity, Equality, Diversity and Inclusion Network Group), директор з питань взаємодії Національної бібліотеки Шотландії (Велика Британія) Джекі Кромарті, фахівець із літератури слов’янськими мовами відділу формування та обробки колекцій Австрійської національної бібліотеки магістерка філософії Аннетте Гьослінгер-Фінк, директор Воєводської публічної бібліотеки у Кракові (Польща) Єжи Вознякевич, старший менеджер відділу обслуговування дітей Публічної бібліотеки Торонто (Канада) Вікі Турколіас.
Із ґрунтовною доповіддю «Бібліотечна інтеграція: традиція і сучасні проблеми розвитку» виступив почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України академік НАН України Олексій Онищенко. Бібліотека, як зазначив учений, за своєю природою та функціями є інтегративним соціокультурним феноменом. Його суспільне призначення – збирання, впорядкування й консолідація інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв, надання інтегративних (наукових, освітніх, культурних, інформаційних) послуг, розвиток комплексних науково-інформаційних комунікацій. На різних етапах історії бібліотек можливості й масштаби цих завдань були різні, проте загальна тенденція характеризувалася зростанням, що підвищувало культурну роль бібліотек. Інтеграція є однією з істотних особливостей бібліотеки. Вона має усталені шляхи та форми як у національній, так і в міжнародній практиці. Нині це питання набуває особливої гостроти.
Генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат педагогічних наук Василь Ферштей розповів про проблеми організації діяльності очолюваної ним установи в умовах сучасних викликів, окремо зупинився на багаторічній ефективній співпраці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника та Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Польща) як прикладі плідної міжнародної співпраці.
Вітальні слова та доповіді про виклики для українських бібліотек під час війни виголосили також виконувач обов’язків ректора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ) кандидат мистецтвознавства Валерій Марченко, виконувачка обов’язків директора Державної науково-технічної бібліотеки України (Київ) докторка економічних наук Алла Жарінова, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (Київ) доктор наук із соціальних комунікацій Олег Сербін, генеральна директорка Національної бібліотеки України для дітей (Київ) кандидатка культурології Алла Гордієнко, директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського докторка педагогічних наук, професорка Лариса Березівська, директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка Наталія Петренко.
Далі конференція працювала в межах засідань секцій, круглих столів і семінару.
До засідання секції 1 «Бібліотечно-інформаційний комплекс: організація та управління в умовах сучасних викликів» (наукові керівники – директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Василенко і професорка кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету «Львівська політехніка» докторка наук із соціальних комунікацій Наталія Кунанець; модераторка – завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка наук із соціальних комунікацій Олена Сокур) долучилося понад 90 фахівців із Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Інституту археології НАН України, Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України, Інституту енергетичних машин і систем імені А.М. Підгорного НАН України, Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України, Науково-технічної бібліотеки імені Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка, Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», а також провідних фахових часописів («Бібліотечний вісник», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук», «Інтегровані комунікації»).
Тематика доповідей охопила широке коло питань функціонування бібліотечної науки і практики: нормативно-методичне забезпечення функціонування інклюзивного бібліотечного простору; підготовка фахівців для інформаційно-бібліотечної сфери та наукових кадрів за кордоном і в Україні; іноземний та український досвід функціонування бібліотек в умовах війни; цифрові технології у діяльності бібліотек в Україні й за кордоном; інформаційно-пошуковий тезаурус і бібліотечна термінологія тощо.
Засідання відкрила директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Василенко. Вони виголосила доповідь «Інклюзивний бібліотечний простір: чинники нормативно-методичного забезпечення функціонування», в якій докладно розкрила основні напрями й завдання, визначені у контексті інклюзивної політики України та європейських документів про бібліотечне законодавство й політику в Європі. Науковиця аргументувала необхідність розроблення концептуальних засад і державної підтримки щодо формування інклюзивного бібліотечного простору.
Тему іноземного досвіду функціонування бібліотек в умовах війни розкрила провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Надія Стрішенець – у виступі «Стратегія збереження фондів Бібліотеки Британського музею у передвоєнний і воєнний період (1930–1940-і роки)». Доповідачка детально розповіла про заходи із захисту фондів Британської бібліотеки, котрі вживалися на державному рівні напередодні й під час Другої світової війни, про руйнування книгозбірні та втрати цінних культурних скарбів через бомбардування, про повоєнну відбудову. Повномасштабне російське вторгнення актуалізувало досвід Британської бібліотеки для української бібліотечної справи.
«Сучасні форми популяризації бібліотечних фондів в умовах соціальних потрясінь (з досвіду роботи науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України)» – такою була тема виступу завідувачки науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України Світлани Іваненко. Доповідачка розглянула можливості використання інноваційних методів популяризації бібліотечних ресурсів у кризові часи соціальних потрясінь, які (методи) дають змогу наблизити інформацію до користувача, якнайповніше розкрити зміст окремих видань і популяризувати бібліотечні фонди загалом на сторінках науково-технічної бібліотеки у соціальних мережах (електронні книжкові виставки, буктрейлери, відеоогляди книжкових виставок установи чи нових надходжень).
Аспірантка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Альона Збанацька розглянула сучасні підходи до визначення понять «консалтинг», «консультування», «консультація», «консультант» у контексті розвитку інформаційного консалтингу, бібліотечної теорії та практики.
Велику увагу учасники засідання приділили ключовій темі – сучасним викликам і завданням бібліотек в умовах воєнного стану, питанням збереження й відновлення фондів у повоєнній відбудові України.
Секція 2 «Інформаційні ресурси та сервіси бібліотек: потенціал міжнародної інтеграції» (науковий керівник – виконувачка обов’язків директора Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка наук із соціальних комунікацій Тетяна Симоненко) зібрала працівників українських бібліотек, архівів, музеїв і університетів. Їхні доповіді стосувалися проблем впровадження штучного інтелекту в роботу бібліотек, формування інфраструктури Відкритої науки, оцифрування тематичних колекцій тощо.
Засідання секції відкрив заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк, доповівши про роль штучного інтелекту в сучасній науковій парадигмі. Дослідник наголосив, що наразі розвиток застосунків штучного інтелекту в діяльності бібліотек, архівів і музеїв регламентовано недостатньо, і ці установи потребують власної стратегії використання штучного інтелекту, яка ґрунтувалася б на специфіці документальної спадщини. Серед продуктивних напрямів використання штучного інетелекту в діяльності архівів, бібліотек і музеїв учений виокремив такі: вдосконалення пошукових можливостей, каталогізація та створення метаданих, розпізнавання текстів на цифрових зображеннях (зокрема рукописних), переклади текстів, розшифрування змісту документів, транскрибування, аналіз бібліотечних колекцій, антиплагіат (зокрема виявлення текстів, створених штучним інтелектом), перевірка якості цифрових копій, реставрація цифрових документів (зокрема аудіовізуальних) тощо. Окремо Юрій Ковтанюк згадав потенціал генеративного штучного інтелекту, наприклад: чат-боти для роботи з користувачами, написання текстів (зокрема наукових), створення музики (скажімо, дописування відомих незавершених творів), створення зображень за їхнім текстовим чи голосовим описом, створення рухомих зображень зі статичних, створення 3D-об’єктів, голографічних інсталяцій і доповненої реальності, використання 3D-мапінгу для оформлення виставок і приміщень.
Доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України члена-кореспондента НАН України Андрія Крючина продовжила тематику застосування штучного інтелекту в науковій роботі. Учений розглянув використання інноваційної платформи scite.ai, призначеної для аналізу наукових публікацій із застосуванням технології «розумних цитувань» (цитувань, що не лише вказують на джерела, а й класифікують їх як підтримуючі, суперечливі або згадані у контексті обговорюваних тверджень). Платформа використовує методи глибокого навчання для аналізу контексту й достовірності цитувань. Це дає змогу краще оцінювати науковий вплив і надійність досліджень. Scite.ai значно спрощує процес верифікації даних і пропонує нові інструменти для аналізу літератури, що, своєю чергою, підвищує якість академічних досліджень і публікацій.
У доповіді, що підсумувала дворічний проєкт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, старший науковий співробітник відділу інформаційно-комунікаційних технологій Бібліотеки кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Гарагуля підкреслив важливість розбудови розгалуженої інфраструктури Відкритої науки у Національній академії наук України. Створений у Бібліотеці Репозитарій відкритих текстів НАН України, що є важливим сегментом цієї інфраструктури, наразі повністю інтегровано в український та міжнародний науковий обіг публікацій через харвестери даних. Завдяки своєму охопленню й частоті актуалізації Репозитарій відкритих текстів НАН України є чи не найрелевантнішим для наукометричних досліджень, формування комплексних наукових портфоліо вчених і установ, налагодження міждисциплінарних зв’язків і колаборацій, а також для звітування про публікаційну діяльність науковців Академії. Крім того, доповідач окреслив перспективи технологічної модернізації проєкту.
Наукова співробітниця відділу наукової організації електронних інформаційних ресурсів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ольга Ісаєва присвятила свій виступ проблематиці авторитетного контролю та перспективам інтеграції авторитетних файлів Бібліотеки до міжнародних систем ідентифікації. Щоби наблизити авторитетний контроль у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського до сучасної інформаційної методики у вебсередовищі, традиційні авторитетні поля на імена/назви осіб/організацій було доповнено міжнародними ідентифікаторами пошукових систем ISNI, VIAF, WorldCat, Wikidata. Як наголосила дослідниця, авторитетний контроль має слугувати зближенню й досягненню одноманітності у представленні точок доступу в записах, і саме універсальний підхід, уніфікація, відповідність міжнародним стандартам повинні стати головними орієнтирами авторитетної роботи.
Жваве обговорення викликала доповідь молодшої наукової співробітниці відділу бібліометрії та наукометрії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Анастасії Кубко з актуальної проблематики міграції вчених. На матеріалі наукометричних реєстрів і платформ науковиця дослідила внутрішню міграцію українських учених після початку повномасштабної війни. Авторка підкреслила, що сучасний західний підхід до проблеми наукової міграції передбачає переосмислення через посилення глобалізаційних процесів і об’єднання академічного простору, що дає змогу розглядати індивідуальний академічний доробок ученого як здобутки глобальної науки, а також через те, що, з погляду менеджменту, зміна місця роботи є одним із чинників, які зумовлюють успішність кар’єри працівника.
Доповідь наукової співробітниці відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторки філософії з філології Олени Вощенко стосувалася стратегій збереження колекції «Реабілітована література» з колишнього спецфонду Бібліотеки. Відповідно до розроблених критеріїв першочергового оцифрування, у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського створено електронні копії майже всіх пріоритетних видань цього тематичного блоку. Пріоритетними визначено видання, яких на момент опрацювання не було у вільному доступі через інші установи або мережеві ресурси. Дослідниця підкреслила, що задля збереження найцінніших книжкових пам’яток в умовах потенційної загрози під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, варто переорієнтувати стратегію опрацювання колекції «Реабілітована література» із тематично-галузевої на фронтальний пошук і подальше оцифрування рідкісної україніки незалежно від галузі знань.
Тему оцифрування колекцій продовжила молодша наукова співробітниця відділу інформаційно-комунікаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ірина Данильченко, яка торкнулась актуальних питань формування повнотекстової персональної колекції «Шевченкіана» на базі універсальної електронної бібліотеки «Україніка». Науковиця визначила основні групи критеріїв, за якими фахівці бібліотеки мають оцінювати книжкові видання для відбору на першочергове оцифрування. Запропонований фахівцями Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського перелік критеріїв для відбору книжкових видань «Шевченкіани» прискорить створення цифрових копій цінних, рідкісних і особливо важливих примірників із фондів Бібліотеки, забезпечуючи відкритий доступ до об’єктів історико-культурної спадщини та зменшуючи ризик втрати унікальних книжкових пам’яток.
На розгляд і обговорення на засіданні секції 3 «Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги в галузі політичного і соціально-правового інформування» (наукові керівники – керівниця Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка наук із соціальних комунікацій Юлія Половинчак і завідувач відділу політологічного аналізу Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор політичних наук, доцент Марат Закіров) було подано роботи, зокрема, провідних фахівців Служби інформаційно-аналітичного забезпечення, Національної юридичної бібліотеки, Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського й аспірантів Бібліотеки. Їхні доповіді присвячувалися питанням комплексного використання потенціалу науково-інформаційних ресурсів наукових бібліотек у системі політичного і соціально-правового інформування населення, досягнення гендерного паритету і наукового супроводження правотворчої діяльності, теоретичним і практичним аспектам захисту прав внутрішньо переміщених осіб і біженців в умовах повномасштабної російської агресії.
Роботу секції відкрив заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Бібліотеки доктор історичних наук, професор Валерій Горовий, який зосередився на проблемі визначення місця та ролі бібліотек у сучасному інформаційному просторі й наголосив на необхідності наукового осмислення нових реалій бібліотечної діяльності в умовах воєнного стану й активізації роботи із протидії інформаційній агресії.
Завідувач відділу політологічного аналізу Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор політичних наук, доцент Марат Закіров підкреслив, що можливості Бібліотеки як сучасного науково-інформаційного центру значною мірою реалізовано у роботі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення. Окремою важливою ланкою діяльності Служби в умовах воєнного стану є активна робота над цільовими замовленнями від центральних органів державної влади і забезпечення зворотного зв’язку з користувачами задля оперативного реагування на запити суспільства.
Завідувачка відділу обслуговування інформаційними ресурсами Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Світлана Закірова розповіла про розпочатий Управлінням Верховного комісара ООН з питань біженців у березні 2022 року широкий моніторинг проблем українських біженців у межах дослідження «Lives on Hold». Підготовлені Порталом оперативних даних Європейського регіонального бюро Управління Верховного комісара ООН з питань біженців документи відображають базову інформацію про профілі, настрої та наміри українських вимушених переселенців, створюють платформу для відстеження тенденцій розвитку ситуації з українськими біженцями в європейських державах. Результати цієї роботи регулярно репрезентуються у ґрунтовному дослідженні «Lives on Hold» у формі періодичних звітів. У дослідженні представлено зміни в ситуації щодо вимушеного переміщення українців під час війни, відображено різні категорії українських переміщених осіб, презентовано спеціальні й загальні профілі біженців і узагальнений соціальний портрет переселенців, проаналізовано тенденції щодо життя за кордоном і повернення в Україну.
Старша наукова співробітниця відділу оперативної інформації Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка наук із соціальних комунікацій Оксана Желай розповіла про «Бібліотечне соціально-правове інформування внутрішньо переміщених осіб», розглянувши обслуговування внутрішньо переміщених осіб в обласних універсальних наукових бібліотеках. На прикладі таких книгозбірень на Волині, Буковині, Хмельниччині й Вінниччині доповідачка довела ефективність бібліотечного інформування переселенців про соціальну допомогу та правову підтримку для їхньої адаптації у нових локаціях, для вирішення різних питань під час налагодження життя.
Цікаві теми порушили у своїх виступах молодші наукові співробітники аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Зокрема, Світлана Спіріна представила систематизовані відомості щодо наявних електронних ресурсів, які забезпечують внутрішньо переміщених осіб цілим комплексом необхідної інформації про шляхи й засоби переміщення, забезпечення житлом, влаштування на новому місці й інтеграції у громади. Доповідачка звернула увагу на важливість удоступнення цих сайтів і вирішальну роль бібліотек, які надають такі послуги користувачам. Дмитро Волошин актуалізував тему діяльності бібліотек в організації підтримки внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і членів їхніх родин. Доповідач підкреслив необхідність організації системної та тривалої роботи за такими напрямами: волонтерські проєкти при бібліотеках; психологічна допомога; культурні й інформаційні проєкти; освітня діяльність; зустрічі та взаємодія з громадянами.
Питання протидії дезінформації та боротьби з фейками й ворожими наративами в інформаційному просторі висвітлили у своїх доповідях працівниці відділу оперативної інформації Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Наукова співробітниця відділу Наталія Аксьонова проаналізувала практичний досвід підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для органів державної влади із визначенням фейкової інформації в електронних медіа. Доповідачка підкреслила важливість визначення першоджерел як найефективнішого інструменту виявлення викривлень інформації та маніпуляцій фактами, що їх використовують злочинці. Молодша наукова співробітниця відділу Оксана Пригорницька запропонувала докладний аналіз особливостей функціонування медіа на тимчасово окупованих територіях. Серед основних і характерних ознак доповідачка виокремила героїзацію окупантів і колаборантів, дезінформацію задля дискредитації України, емоційне маніпулювання тощо.
Деякі доповідачі у своїх виступах звернули увагу на правові проблеми. Зокрема, питання наукового забезпечення правотворчої діяльності висвітлила у своїй доповіді молодша наукова співробітниця відділу обслуговування інформаційними ресурсами Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Сніжана Юхно. Вона зосередилася на проєкті вивчення суспільного запиту щодо правотворчості та перспективах вивчення іноземного досвіду бібліотечної участі у правотворчості.
Старша наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат політичних наук Олена Симоненко представила детальний аналіз іноземного досвіду у сфері збереження культурної спадщини за надзвичайних ситуацій, навівши конкретні приклади ключових законів, які регулюють захист культурних об’єктів.
Молодша наукова співробітниця цього ж відділу Ліна Чернявська присвятила свою доповідь ролі бібліотек в утвердженні основ гендерної рівності у суспільстві. Доповідачка проаналізувала наявний цифровий ресурс (зокрема мобільний), який бібліотеки можуть використовувати для розширення доступу громадян до офіційної інформації з гендерних питань, підвищення рівня обізнаності у гендерній проблематиці – з метою ознайомлення із певними темами суспільного життя і розв’язання конкретних проблем. Ліна Чернявська також привернула увагу до інформаційних ресурсів, створених органами державної влади, міжнародними інституціями, науковими установами.
За підсумками обговорення учасники секції сформулювали низку рекомендацій щодо вивчення проблем інформаційної реінтеграції деокупованих територій, повернення біженців та інтеграції переселенців у нові громади, співпраці з новою хвилею української діаспори, збереження й розвитку бібліотечних фондів під час війни.
У засіданні секції 4 «Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі» (наукові керівники – директорка Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Степченко і завідувачка відділу джерелознавства цього Інституту кандидатка історичних наук Тетяна Коваль; модераторка – старша наукова співробітниця відділу фондів рукописної спадщини Інституту кандидатка історичних наук Алевтина Сукало) взяли участь фахівці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Національного музею історії України, Національного заповідника «Софія Київська», Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту церковної музики Українського католицького університету, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Рівненського обласного краєзнавчого музею Рівненської обласної ради, представники видавництва «Горобець» та інші.
Зібрання відкрила директорка Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Степченко. У вітальному слові до учасників секції вона розповіла про сучсані виклики для дослідження та збереження наукової й історико-культурної спадщини в умовах військової агресії.
На секції прозвучали цікаві факти про нові дослідження й відкриття, вперше введені до наукового обігу. Зокрема, провідна наукова співробітниця відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук, професорка Надія Шип розкрила причини та наслідки імперських амбіцій росії у привласненні історичної спадщини Київської Русі, нівеляції російською стороною української національної ідентичності.
Старший науковий співробітник відділу джерелознавства Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат філологічних наук Євген Чернухін розповів про роботу над оптимізацією 29 рукописів XV–XX століть, написаних мовами країн Західної та Центральної Європи, і наголосив на необхідності створення цифрового порталу для збереження цінних історичних рукописних документів.
Старша наукова співробітниця відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України кандидатка філологічних наук Юлія Петрова виголосила доповідь «Арабський рукопис «Тайна каяття та сповіді» із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського».
Науковці Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії кандидатка історичних наук Людмила Петрушко, завідувачка відділу джерелознавства кандидатка історичних наук Тетяна Коваль, старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії кандидатка історичних наук Тетяна Добрянська, старший науковий співробітник відділу фондів рукописної спадщини кандидатка історичних наук Лариса Гарбар, старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії кандидатка історичних наук Світлана Сохань, старша наукова співробітниця відділу фондів рукописної спадщини кандидатка історичних наук Алевтина Сукало – і молодший науковий співробітник відділу історії академічної науки Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Сергій Коваленко розповіли про історію формування рукописного зібрання Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, колекцію Київської казенної палати та першу в українській історіографії монографію з історії емоцій, а також про архівну спадщину германіста Івана Кулинича, мистецтвознавця Леоніда Крощенка, письменника Івана Микитенка, відому архівістку Людмилу Проценко тощо.
У межах засідання цієї секції традиційно представили нові книги – присвячене членові-кореспонденту НАН України Павлові Попову (1890–1971) спільне видання Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та факсимільні видання за започаткованою у видавництві «Горобець» програмою «Повертаємо в Україну культурну спадщину» (зокрема, Христинопільський Апостол ХІІ століття і Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ століття), у підготовці до друку яких взяли участь і науковці Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
На секції 5 «Українська біографіка воєнної доби: класичні/новітні підходи та інтеграція в міжнародний простір» (науковий керівник – директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик) було заслухано доповіді та повідомлення дослідників із наукових установ, освітніх закладів, бібліотек, архівів і музеїв.
Відкриваючи засідання секції, член-кореспондент НАН України Володимир Попик наголосив, що війни і соціальні потрясіння завжди є часом напруженого інтелектуального й духовного оновлення суспільства, переосмислення минулого, пошуку нових сенсів. У сфері біографіки, як і в усій українській гуманітаристиці, зараз відбуваються дуже значні трансформації. Розвиваючи ці думки, у своїй доповіді «Війна як каталізатор процесів інтеграції української біографіки у світовий гуманітарний простір» учений зосередився на відмові дослідників, видавців і поширювачів біографічних знань від стереотипів посттоталітарної, постколоніальної ідейної спадщини, від романтичних і глорифікаційних, нормативно-дидактичних, а отже, спрощених, одновимірних підходів до побудови біографічних наративів, від вибіркового розкриття лиш окремих рис особистості. Просування цим шляхом потребує відкритого діалогу і дієвого освоєння сучасних здобутків європейської та світової гуманітаристики, яке швидко змінює характер української біографіки, сприяє становленню її якісно нового рівня.
Результатами багаторічної роботи з архівними документами, які розкривають особистість відомого українського письменника Івана Чендея, мотиви його художньої творчості й громадянських вчинків, а також історією переслідувань його з боку радянського тоталітарного режиму поділився у своїй доповіді «Персональна справа Івана Чендея як джерело вивчення радянської цензури» завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор філологічних наук, професор Сидір Кіраль. Дослідник розкрив морально-етичні домінанти, що мотивували подвижницьку діяльність Івана Чендея.
Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка філологічних наук Галина Александрова у своїй доповіді «Діяльність М. І. Стороженка (1836–1906): інтеграція в міжнародний науковий простір» окреслила світоглядні орієнтири вченого та ключові етапи в його біографії, які вплинули на становлення Стороженка як літературознавця. Порушувалися також питання його ролі у світовому контексті: як перебування за кордоном і комунікація із сучасниками-іноземцями формували погляди науковця, його характер.
Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Наталія Марченко виголосила доповідь «Форми нетравматичного фіксування та переповідання складних біографічних наративів дітям (на основі книжки Наталі Савчук «Тато мій Петлюра» (Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2024)», в якій поєднала власні креативні ідеї та системний аналіз проблем нетравматичної оповіді. Необхідно працювати з історичною свідомістю дітей у молодшій школі, підкреслила дослідниця і наголосила на важливості літератури, що базується на психологічних і вікових особливостях дітей та залучає новітні комп’ютерні технології.
У межах засідання секції 6 «Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір» (наукові керівники – директорка Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Лідія Яременко та завідувач відділу археографії цього Інституту доктор історичних наук Андрій Шаповал; модераторка – старша наукова співробітниця відділу археографії кандидатка історичних наук Анжела Майстренко) дослідники з Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Центрального державного науково-технічного архіву України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій представили наукові доповіді з актуальних теоретичних і прикладних питань архівознавства, археографії, джерелознавства, історії науки та книгознавства.
Привітавши учасників зібрання, директорка Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Лідія Яременко наголосила на актуальності інтеграції архівної наукової спадщини України та діяльності національних архівних установ до європейського інтелектуального простору, а також зазначила, що у найближчі роки головні завдання науково-дослідної роботи Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського полягатимуть у вивченні й визначені шляхів євроінтеграції академічної наукової спадщини України, дослідженні та представленні в українському і світовому інформаційному просторі документів Архівного фонду НАН України як невіддільного складника європейської архівної наукової та історико-культурної спадщини.
Із доповіддю «Євроінтеграційний потенціал української архівної наукової спадщини» виступив радник Президії Національної академії наук України, почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського академік НАН України Олексій Онищенко, який проаналізував українську архівну наукову спадщину як велику документну базу для формування національної ідентичності українців, формування образу України й українців за кордоном, інтеграції українства в європейський і світовий простори.
У виступі старшої наукової співробітниці відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатки історичних наук Людмили Приходько йшлося про сутність, цілі, пріоритети Європейського дослідницького простору, стратегічні ініціативи керівництва Європейського Союзу щодо його розвитку, а також про актуальні для українського архівознавства європейські стандарти і практики наукової діяльності.
Аспірантка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Валерія Остапчук дослідила європейський досвід приймання та зберігання документів особового походження в електронному вигляді.
У низці досліджень на основі нововиявлених архівних джерел було розкрито співпрацю видатних українських учених з європейськими академічними установами і науковцями. Зокрема, старша наукова співробітниця відділу історії академічної науки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка філософських наук Оксана Вербіцька за епістолярними джерелами висвітлила наукову співпрацю члена-кореспондента НАН України Євгена Кирилюка (1902–1989) з іноземними вченими у галузі шевченкознавства. Завідувачка відділу історії та соціології науки і техніки Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України докторка історичних наук Алла Литвинко ознайомила з новими джерелами щодо творчого портрету академіка Миколи Боголюбова (1909–1992). Старша наукова співробітниця відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Оксана Ємчук розкрила внесок члена-кореспондента НАН України Олексія Боголюбова (1911–2004) в українсько-іспанські наукові зв’язки. Наукова співробітниця цього ж відділу Ірина Кіржаєва проаналізувала архівні документи про співпрацю українського історика Миколи Котляра (1932–2021) зі шведськими вченими. Старша наукова співробітниця відділу кандидатка історичних наук Анжела Майстренко дослідила міжнародні зв’язки академіка Мар’яна Долішнього (1936–2006). Завідувач відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор історичних наук Андрій Шаповал доповів про участь члена-кореспондента НАН України Миколи Щербака (1927–1998) в Європейській герпетологічній конференції у Празі. Наукова співробітниця цього ж відділу Марина Коломієць представила документи про участь академіка Платона Костюка (1924–2010) у XXVIII Міжнародному конгресі фізіологічних наук. Наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, учена секретарка Музею книги і друкарства України кандидатка філологічних наук Галина Карпінчук розповіла про Івана Франка як читача Оссолінеуму.
В обговоренні заслуханих доповідей узяли участь директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства кандидат історичних наук Віталій Скальський, старший науковий співробітник відділу історії та соціології науки і техніки Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України кандидат історичних наук Олександр Луговський і заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк.
У засіданні секції 7 «Дослідження музичної культури в умовах сьогодення» (науковий керівник – завідувачка відділу музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка мистецтвознавства Лариса Івченко) взяли участь провідні українські науковці з Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька, Вінниці, Ніжина. Тематика доповідей охопила акутальні питання дослідження музичної культури української діаспори; української церковної музики та духовної пісні; життєтворчості Максима Березовського, Миколи Леонтовича, Віктора Косенка, Миколи Дремлюги, французьких композиторів другої половини ХІХ століття, особливості музичного оформлення відеоігор тощо.
Зокрема, цікавою розвідкою, присвяченою піснеспівам Октоїха у писемних джерелах Києво-Печерської лаври, поділилася наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидатка мистецтвознавства Олеся Прилепа.
Крім того, представники київської консерваторії виконали фрагмент твору французького композитора Франсуа-Віктора Беллона для квінтету мідних духових інструментів.
До роботи секції 8 «Пресові джерела історико-культурної спадщини України» (наукові керівники – завідувачка відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук Ольга Вакульчук і вчений секретар Сектору з координації наукових досліджень Науково-організаційного відділу Президії Національної академії наук України доктор історичних наук Григорій Рудий; модераторка –молодший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ольга Цибульська) долучилися провідні науковці зі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національного університету «Львівська політехніка», Житомирського торговельно-економічного фахового коледжу Державного торговельно-економічного університету, Президії НАН України, Одеської національної наукової бібліотеки, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Учасники обговорили широке коло питань, пов’язаних із подальшим розвитком досліджень пресових джерел історико-культурної спадщини України.
Із вітальним словом до учасників зібрання звернулася завідувачка відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук Ольга Вакульчук.
Заступниця генерального директора з наукової роботи Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника докторка наук із соціальних комунікацій Лідія Сніцарчук у своєму виступі «На шляху до творення цифрової історії української преси ХІХ–ХХ століть: інформаційно-дослідницькі практики Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника» доповіла про науково-бібліотечні проєкти працівників Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (зокрема, цифрову репрезентацію історії української преси минулих століть), що сприяють історико-пресознавчим дослідженням за цим напрямом.
Учений секретар Сектору з координації наукових досліджень Науково-організаційного відділу Президії Національної академії наук України доктор історичних наук Григорій Рудий у доповіді «Структурний простір пресології: теоретичні і методологічні засади» розглянув питання про структуру пресології як системи наукових знань, визначивши характерні її риси та функціональні ознаки. У виступі йшлося насамперед про розроблення загальних теоретичних положень щодо структури пресології та її класифікаційної моделі.
Науковий співробітник відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат наук із соціальних комунікацій Роман Бліхарський окреслив проблематику наукових напрямів пресознавчих досліджень у контексті комплексного вивчення феномену преси та привернув увагу до перспективи інтеграції концептуальних засад і теоретико-методологічних підходів низки гуманітарних і суспільних наук у систему пресознавчих студій.
Завідувачка наукового відділу національної бібліографії української преси Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидатка філолологічних наук Надія Кулеша доповіла, що на основі вивчення контенту часопису «Українське Слово» (Берлін, 1921–1922) віднайдено та проаналізовано мемуарні публікації Віктора Андрієвського, Володимира Леонтовича, Івана Герасимовича й Осипа Меґаса. Дослідниця підкреслила оперативність часопису «Українське Слово» й однойменного видавництва щодо оприлюднення цих матеріалів для найширшого кола читачів. З’ясовано реакцію визначних істориків і журналістів на ці публікації, озвучену в тогочасній пресі, наголошено на важливості мемуарної спадщини як історичного джерела.
Старший науковий співробітник відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат філологічних наук Василь Ґабор у доповіді «Творчість Олександра Архипенка в осмисленні Миколи Голубця (за публікаціями львівської преси міжвоєнної доби)» проаналізував публікації українського мистецтвознавця Миколи Голубця у львівській пресі міжвоєнної доби, присвячені осмисленню творчості Олександра Архипенка в контексті світового мистецтва. У розглянутих статтях наголошено на новаторстві скульптора та його приналежності до українського народу.
Наукова співробітниця відділу науково-бібліографічної інформації Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Антоніна Головащук проаналізувала бібліографічні посібники української еміграційної преси у країнах Європи.
Провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук Тетяна Антонюк у доповіді «Українське рідномовне шкільництво діаспори на сторінках журналу «УчительськеСлово» (1955–1957, Торонто)» розглянула питання організації та розвитку українського національного шкільництва у діаспорі, що знайшло своє висвітлення на сторінках українського еміграційного часопису «Учительське слово», зупинилася на здобутках рідної шкільної освіти в діаспорі, підкреслила її значення для затримання асиміляційних процесів серед українських громад в еміграції та поширення напрацьованого досвіду на теренах материкової України.
Старша наукова співробітниця відділу національної бібліографії української преси Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Олеся Дроздовська у своїй доповіді «Українські "листи з Далекого Сходу"» (Харбін, 1932) як історичне джерело» проаналізувала зміст газети «Українські "Листи з Далекого Сходу"» і наголосила на її цінності як історичного джерела для дослідження українського громадсько-політичного та культурного життя на Зеленому Клині й у Китаї впродовж 1897–1932 років.
Старша наукова співробітниця відділу національної бібліографії української преси Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидатка наук із соціальних комунікацій Оксана Середа висвітлила обставини функціонування газети «Козацький Голос» (1919), яка є важливим джерелом для вивчення військово-патріотичного виховання в УГА; проаналізувала структуру й контент видання і на прикладах підкреслила його роль у підтримці морального та бойового духу українського вояцтва.
Наукова співробітниця відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Ольга Терещук висвітлила дискусію на шпальтах чернівецького щоденника «Час» щодо понять «кобза» і «бандура», їхнього ототожнення та створення різновидів кобзи, підкреслила участь редакції у вирішенні цього дискусійного питання.
Провідний науковий співробітник Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат історичних наук Ігор Ткаченко доповів про роль київських видань Михайла Грушевського у становленні й розвитку української преси, відзначивши, що перенесення пресової активності до Києва сприяли зростанню числа україномовних видань і їхньої ролі у громадському житті.
Докторка історичних наук Ольга Вакульчук доповіла про перспективні напрями та плани роботи очолюваного нею відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського в царині історичних і бібліографічних досліджень української преси, охарактеризувала електронні та друковані бібліотечно-інформаційні ресурси газетної періодики, які фахівці відділу планують створити у 2024–2027 роках.
Засідання секції 9 «Українське книговидання XVI–XIX ст. в європейському контексті: 450 років сталої традиції "духовні зерна по світу розсівати"» (науковий керівник і модераторка — завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Наталія Бондар) було приурочено до 450-ліття запровадження книгодрукування на українських землях — виходу друком двох львівських видань, що побачили світ 1574 року, — Апостола й Букваря. Доповідачами та слухачами зібрання стали, серед інших, фахівці Національної історичної бібліотеки України, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної бібліотеки для дітей, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, Музею книги і друкарства України, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Виголошені доповіді висвітлювали широке коло питань з історії давньої книги й книговидання, вивчення діяльності українських друкарень, історії та складу стародрукованих пам’яток. Виступи стосувались як давніх стародрукованих пам’яток, так і рідкісних видань XIX–XX століть, методики опису стародруків, сучасних публікацій, пов’язаних із дослідженням стародрукованої спадщини.
Засідання розпочала завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Наталія Бондар. Привітавши учасників, вона виступила з теми «Видавничий проєкт Івана Федорова та Петра Мстиславця в контексті європейського книгодрукування», де зосередилася на історії становлення книговидання та його розвитку в XVI столітті.
Директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук, професорка Галина Ковальчук порівняла найперші українські інструкції з опису стародруків, підготовлені в 1920-х–1930-х роках Сергієм Масловим у Києві й Іваном Огієнком у Варшаві, та зазначила, що обидві роботи не втратили своєї наукової актуальності для сучасних бібліографів давніх книг.
Актуальності тематики виявлення, каталогізації та дослідження барокової геральдичної поезії присвячувалася доповідь старшої наукової співробітниці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторки історичних наук Олени Курганової.
Найбільше матеріалів, представлених на секції, стосувалися досліджень українських видань XVIII століття. До вивчення пам’яток цього часу активно долучилися фахівці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Наприклад, старша наукова співробітниця відділу кандидатка філологічних наук Наталія Заболотна докладно схарактеризувала численні унівські передруки супрасльських видань XVIII століття.
Виступ старшої наукової співробітниці того ж відділу кандидатки історичних наук Юлії Рудакової присвячувався львівському виданню 1748 року твору Теодозія Рудницького-Лубенецького як прикладу друкарської співпраці у львівському видавничому середовищі в середині XVIII століття.
Актуальну в сучасних дослідженнях проблематику чудес Богородиці за рідкісним виданням «Dar Wdzięcznosci» (Львів, 1764), яке є збірником чудес, явлених перед образом Барської Богородиці, представила наукова співробітниця відділу кандидатка філологічних наук Ольга Максимчук.
Про три рідкісні видання бердичівської друкарні, присвячені коронації ікони Бердичівської Богородиці, йшлось у виступі старшої наукової співробітниці відділу кандидатки історичних наук Ірини Ціборовської-Римарович. Цікаво, що до складу видань входили й україномовні пісні, надруковані латинським шрифтом.
Проблематика виступів учасників секції стосувалася також вивчення видань XIX–XX століть. У виступі молодшої наукової співробітниці зазначеного відділу кандидатки історичних наук Оксани Петренко-Момотенко йшлося про висвітлення навчально-освітньої діяльності Харківського університету і Харківського навчального округу на сторінках часопису «Український Журнал» 1824–1825 років, 200-ліття від часу публікації якого відзначається цього року.
Зі здійсненими Пантелеймоном Кулішем українськими перекладами творів Вільяма Шекспіра за примірниками цих рідкісних видань у фонді Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського ознайомила учасників секції молодша наукова співробітниця Анна Бондарчук.
На додачу до секції, працювала виставка «Давнє українське книговидання: 450 років сталої традиції «духовні зерна по світу розсівати», що представила видання Івана Федоровича, його попередників на ниві кириличного друку (Швайпольта Фіоля, Макарія, Франциска Скорини, Божидара Вуковича), його соратників і сучасників, українські першодруки Букварів і давніх підручників, продукцію друкарень, що працювали на українських теренах у XVI–XVIII століттях, а також видання, результати досліджень яких було представлено у доповідях.
Відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського провів круглий стіл «Рецепція творчості Франца Кафки у бібліотечних зібраннях» (науковий керівник секції – науковий керівник Австрійської бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор філологічних наук, професор Іван Мегела), приурочений до 100-річчя від дня смерті видатного письменника, відомого своєю унікальною здатністю досліджувати глибини людської психіки у своїх творах, – Франца Кафки. Захід об’єднав представників австрійської амбасади в Україні, Федерального міністерства європейських та міжнародних справ Австрії, бібліотекарів, науковців, лекторів, перекладачів і журналістів з Австрії, України та Чехії.
Засідання круглого столу розпочалося зі вступного слова Надзвичайного і Повноважного Посла Австрії в Україні доктора Арада Бенкьо, який привітав учасників зібрання й підкреслив важливість культурної дипломатії в сучасних умовах. Пан Посол наголосив на актуальності дослідження спадщини видатних письменників, чиї імена не знають кордонів (надто в сучасному контексті глобалізації та культурного обміну), зокрема Франца Кафки – унікальної і, можливо, найдивнішої постаті у європейській літературі ХХ століття.
Учасників заходу привітала також керівниця Підрозділу V.2d – «Австрійські бібліотеки за кордоном» Секції V.2 Федерального міністерства європейських та міжнародних справ Австрії магістерка Елізабет Марінковіч. Вона відзначила актуальність і важливість функціонування Австрійських бібліотек за кордоном, зокрема Австрійської бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, як важливого інструменту для промоції австрійських науки і культури та суспільного життя Австрії.
Особливу увагу присутніх привернула доповідь «Шляхи вивчення творчості Франца Кафки в Україні», що її виголосив науковий керівник Австрійської бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор філологічних наук, професор Іван Мегела. Він підкреслив, що вивчення творчості Франца Кафки в Україні тісно пов’язане з іменем Дмитра Затонського – видатного літературознавця й фундатора українського кафкознавства. Після здобуття Україною Незалежності дослідження творів Франца Кафки набуло нового розмаху, з’явилися ґрунтовні монографії таких сучасних українських дослідників, як Петро Рихло, Євгенія Волощук та Іван Зимомря. Як відзначив Івана Мегела, поєднанням високої професійності з доступністю викладу при вивченні творчості Кафки є тексти, опубліковані в періодичному виданні «Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання». Доповідач наголосив, що особливо популярними на сучасному етапі у контексті вивчення творчості Франца Кафки стали шкільні підручники, хрестоматії, посібники, а також університетські історії зарубіжної літератури ХХ століття, які містять окремі розділи про життя і творчість Кафки.
Усі учасники круглого столу в своїх виступах наголошували на важливості вивчення творчості Франца Кафки, її рецепції у різних культурних контекстах, зокрема й бібліотечних зібраннях, на тому, що аналіз його творів дає змогу зрозуміти їхній вплив на сучасне мистецтво та мислення.
За програмою конференції у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбувся також круглий стіл «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України» (наукові керівники – тимчасовий виконувач обов’язків завідувача відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат технічних наук Тарас Власюк і завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України кандидат біологічних наук Ярослав Савчук), участь у якому взяли фахівці в галузі консервації документів й інші працівники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, науковці установ Національної академії наук України та провідні фахівці українських бібліотек і архівів, які опікуються проблемами забезпечення збереження бібліотечних і архівних фондів. Проблематика доповідей охопила широке коло питань, пов’язаних зі створенням цифрових бібліотек, використанням електронних копій сучасних документів, що не підлягають стабілізаційному відновленню, стандартизацією вимог для довготривалого зберігання бібліотечних і архівних фондів на різних носіях, упровадженням сучасних технологій у бібліотеках, результатами мікологічного обстеження фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у 2023–2024 роках.
Заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк у своїй вступній доповіді висвітлив важливі питання, пов’язані з перспективами створення й розвитку цифрових бібліотек як у сучасних умовах, так і в майбутньому. Він звернув увагу на значущість впровадження новітніх технологій у цифровізацію бібліотечних фондів, а також на необхідність удосконалення методик зберігання інформації. Зокрема, доповідач наголосив, що із розширенням та урізноманітненням асортименту сучасних цифрових носіїв інформації виникають нові виклики, які стосуються не лише технічного забезпечення зберігання великих обсягів даних, а й необхідності розроблення нових підходів до оцінювання надійності й довговічності цифрових носіїв. Такі дослідження надзвичайно актуальні, з огляду на швидкий розвиток цифрових технологій, і потребують систематичної уваги науковців бібліотек.
Наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Любов Затока порівняла вимоги різних стандартів щодо денних змін кліматичних параметрів під час тривалого зберігання бібліотечних і архівних фондів із різними видами матеріальних носіїв. Як наголосила доповідачка, для фондів зі змішаними носіями потрібні компромісні значення температури й відносної вологості. У доповіді було підкреслено, що подальший розвиток діяльності із забезпечення збереження бібліотечних і архівних документів із різними матеріальними носіями має передбачати розширення переліку державних і міжнародних стандартів у цьому напрямі.
Якщо деякі типи документів на традиційних носіях неможливо використовувати через їхній нестабільний фізичний стан, розглядаються різноманітні способи надання цілодобового доступу до них користувачам і працівникам Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за рахунок використання електронних копій. У доповіді тимчасового виконувача обов’язків завідувача відділу наукових технологій збереження фондів Бібліотеки кандидата технічних наук Тараса Власюка було розглянуто кілька аспектів використання комп’ютерних технологій для вирішення цих завдань. Доповідач запропонував використовувати електронні версії повнотекстових дисертаційних робіт або авторефератів на сайті Національного репозитарію академічних текстів Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», адже фізичний стан деяких дисертацій украй нестабільний. Отже, як зазначив фахівець, академічні тексти доступні користувачам в електронній формі – як цифрові копії.
На відміну від традиційних фондів із паперовими носіями, які виготовляються повільніше, електронні ресурси створюються значно швидше. І вже сьогодні виникає проблема не лише накопичення цих ресурсів, а й їхнього зберігання та спільного використання. Молодша наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Людмила Куява проаналізувала світовий досвід використання новітніх інформаційних технологій, які дають змогу розширити можливості надання послуг користувачам бібліотек. Дослідниця розглянула деякі нові тенденції в бібліотечних технологіях і те, як цифрові ресурси можуть поліпшувати обслуговування користувачів бібліотеки. Доповідачка окреслила деякі технологічні тенденції, що формують майбутнє сучасних бібліотек: це цифрові ресурси, штучний інтелект і автоматизація бібліотек. Окрім зазначених методів, для забезпечення збереження фондів можуть стати у пригоді лазерні технології. Їх успішно застосовують для дослідження стану збереженості рукописів і друкованих книг.
Завдання збереження культурного надбання найчастіше зводиться до необхідності стабілізації або навіть поліпшення фізичного стану рукописів і книжкових документів, попри природну тенденцію до старіння й деградації матеріалів, з яких їх виготовлено. Зазвичай робота із забезпечення збереження зосереджується на оригіналах документів. Наприклад, молодша наукова співробітниця згаданого відділу Людмила Волосатих зосередилася на особливостях зберігання рукописних документів в умовах бібліотеки. Доповідачка проаналізувала чинники ризику, що впливають на фізичний стан рукописів, та шляхи їхнього можливого усунення, а також поділилася рекомендаціями щодо поліпшення збереження особливо цінних документів в умовах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Обговорення результатів мікробіологічних досліджень для гарантування біологічної безпеки приміщень і фондів та профілактики біологічного пошкодження документів на різних матеріальних носіях завжди є невіддільною частиною питань, порушуваних на засіданнях, де приділяють увагу проблемам збереження документів. Тож наступні доповіді присвячувалися саме цим проблемам.
Зокрема, завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України, науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат біологічних наук Ярослав Савчук, молодша наукова співробітниця відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України кандидатка біологічних наук Юлія Письменна та старша наукова співробітниця відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України кандидатка хімічних наук Марина Вортман у своїй співдоповіді поінформували про пошук нових антифунгальних препаратів на основі гуанідинвмісних олігомерів для захисту паперу та приміщень бібліотек від грибів-біопошкоджувачів і визначили найефективніші фунгіцидні препарати проти активних біодеструкторів. Найактивнішими виявилися дві сполуки — композиції ароматичного гуанідинвмісного олігомеру та розгалуженого оліготриметилйодиду. Під час доповіді було також наочно продемонстровано актуальність мікологічного моніторингу повітря приміщень і фондів бібліотек. У 2023–2024 роках дослідники здійснили мікологічне обстеження деяких фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського з реалізованими докладними рекомендаціями щодо їхньої стабілізації.
Основною тезою заходу стало обговорення необхідності подальшого розвитку системи збереження бібліотечних і архівних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, дослідження нових технологій оцифрування документів, удоступнення інформації у традиційній та цифровій формах, а також запровадження нових стабілізаційних методів, що загалом сприятиме прогресивному розвитку цього напряму діяльності Бібліотеки.
Відділ зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського провів круглий стіл «Дослідники української діаспори» (науковий керівник – завідувачка цього відділу кандидатка історичних наук Олеся Дзира), у програмі якого було заявлено доповіді з таких тем: видатні діаспорні вчені та їхні дослідження, провідні діаспорні наукові інституції, українські науковці крізь призму поглядів діаспорних та іноземних учених, дослідники закордонного українства.
Долі видатних українців зацікавили, зокрема, старшу наукову співробітницю відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України кандидатку історичних наук Юлію Горбач, яка доповіла про українського літературознавця, славіста, Президента Української вільної академії наук Леоніда Білецького (1882–1955), і старшу наукову співробітницю відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатку історичних наук Наталію Солонську та молодшу наукову співробітницю цього ж відділу Галину Борисович, які ознайомили з провідними бібліотекарями-українцями за кордоном.
Критичну оцінку наукового доробку Федора Слюсаренка запропонувала завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України докторка історичних наук, професорка Валентина Піскун.
Старша наукова співробітниця відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України кандидатка історичних наук Інна Старовойтенко представила джерела особового архіву Левка Чикаленка.
Провідні діаспорні наукові інституції теж стали об’єктом дослідження учасників круглого столу. Зокрема, наукову діяльність українських закордонних центрів у дослідженнях радянських науковців кінця 1960-х–1970-х років проаналізувала у своїй доповіді завідувачка відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Олеся Дзира. Про заходи з ушанування пам’яті Михайла Грушевського, організовані Українським науковим інститутом у Берліні, розповів учений секретар Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України кандидат історичних наук Дмитро Бурім.
Дискусії в наукових колах, викликаній статтею Мирона Кордуби «Найважливіший момент в історії України» («Літературно-науковий вістник», 1930. Кн. 6), присвячувався виступ старшого наукового співробітника відділу зарубіжних джерел з історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України кандидата історичних наук Дмитра Гордієнка.
Із доповіддю про питання системи рідномовної освіти і виховання у західній діаспорі за працями її творців, учителів-практиків і науковців виступила провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук, доцентка Тетяна Антонюк.
У межах конференції відбувся також організований відділом фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського семінар «Українська юдаїка: історія збереження та вивчення бібліотечних, архівних, музейних фондів і пам’яток України» (модератори – наукова співробітниця відділу Тетяна Батанова і старший науковий співробітник відділу кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко).
Серед доповідачів були керівник Центру єврейської історії та культури Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, провідний науковий співробітник відділу етнополітології цього ж Інституту кандидат історичних наук Анатолій Подольський; завідувач відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України доктор філологічних наук Олексій Хамрай; науковці Інституту проблем реєстрації інформації НАН України – заступник директора з наукової роботи цього Інституту член-кореспондент НАН України Андрій Крючин, старший науковий співробітник відділу систем оптичної реєстрації інформації кандидат технічних наук Ігор Косяк і молодша наукова співробітниця відділу оптичних носіїв інформації Надія Солоніна; науковці відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – наукова співробітниця Тетяна Батанова, старший науковий співробітник кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко, головна бібліотекарка Ганна Ривкіна й молодша наукова співробітниця Ольга Горшихіна; а також дослідники й дослідники із Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Національного університету «Києво-Могилянська академія», Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Одеського національного морського університету.
Доповіді присвячувалися різноманітним напрямам вивчення єврейської спадщини: «Бібліологічному збірнику» Інституту єврейської культури при Всеукраїнської академії наук як джерелу вивчення українських бібліотечних фондів юдаїки; постаті Софії Другобицької та її внескові у збереження єврейської культури та мови їдиш в Україні; діяльності єврейських їдишомовних літераторів в Одесі у 1920-х–1930-х роках; традиціям синагогального малярства і харківському досвіду збереження єврейських пам’яток; єврейській пресі Німеччини 1919–1938 років (за матеріалами відділу фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського); колекції Мойсея Береговського з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та перспективам уведення її до наукового обігу; юдаїці в Науковому архіві Національного університету «Києво-Могилянська академія»; універсальній десятковій класифікації єврейських мов; каталогізації єврейських друків в Україні; книжковій юдаїці в аукціонних каталогах (на прикладі Sotheby’s); видатному єврейському письменникові Шолом-Алейхему, якому цього року виповнилося б 165 років, – а саме його рукописній спадщині, що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського й Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, та репрезентації письменника і його творчості в українській і світовій філателії.
Усі матеріали конференції доступні на сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського