12 листопада 2025 року Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов і академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Стелла Шехунова здійснили робочий візит до Інституту географії НАН України, що у Києві.
Директорка Інституту географії НАН України член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк поінформувала керівництво Академії про основні напрями діяльності цієї установи щодо забезпечення збалансованого розвитку України та її регіонів, атласного і ГІС-картографування, природничих і суспільно-географічних досліджень, окремо відзначивши коригування тематики досліджень Інституту з огляду на виклики перед наукою та суспільством, пов’язані з російсько-українською війною, а також висвітлила основні здобутки установи, її експертну й міжнародну діяльність, окреслила подальші перспективи її розвитку.
Почесний директор Інституту географії НАН України і радник при його дирекції, завідувач відділу картографії Інституту академік НАН України Леонід Руденко у своєму виступі зосередився на місці хорологічної географії в системі наук та її ключовій ролі у розв’язанні широкого спектру проблемних питань. Зокрема, відзначив роль установи у створенні Національного атласу України, який став інформаційною системою відображення історії нашої держави, її населення, економічного розвитку і стану природного середовища. Він наголосив на необхідності розроблення Стратегії відновлення і повоєнного розвитку України, яка має базуватися на принципах збалансованого розвитку, розроблених у Європейському Союзі й закріплених 1997 року в Амстердамському договорі ЄС. Крім того, академік НАН України Леонід Руденко привернув увагу до критичного стану науки в Україні та труднощів у взаємодії науковців з урядовцями, зокрема щодо розв’язання нагальних стратегічних питань. Він також наголосив на необхідності тісної співпраці науковців Національної академії наук України з органами державної влади і на важливості зв’язку науки та практики державного управління. Окремо доповідач розповів про основні напрацювання відділу картографії Інституту географії НАН України щодо комплексного відображення стану природного середовища у нашій державі й навів приклади використання створених картографічних творів для різних практичних цілей, серед іншого й для оцінювання наслідків російсько-української війни.
З іншими вагомими науковими здобутками Інституту географії НАН України очільників Академії ознайомили заступник директора з наукової роботи цієї установи, завідувач відділу суспільної географії член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський і завідувач відділу геоморфології та палеогеографії Інституту кандидат географічних наук Роман Спиця. Доповідачі наголосили на нових здобутках суспільно-географічних і природничих підрозділів установи, що пов’язані з дослідженням наслідків повномасштабного вторгнення росії, зокрема в аспекті просторової справедливості на рівні територіальних громад, функціональної структуризації території України та її змін, методології ландшафтознавчого забезпечення просторового планування в Україні, досліджень геоморфогенезу урбанізованої природно-антропогенної системи Києва, наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, досліджень територіальних громад Київського Придніпров’я, що постраждали від російської агресії, у контексті резильєнтності й потенціалу відновлення аграрної сфери цих громад тощо.
Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній високо оцінив діяльність Інституту географії НАН України, подякував науковцям установи за багаторічну плідну працю, вагомі наукові здобутки й активну позицію Інституту як у Національній академії наук України, так і поза її межами. Очільник Академії також відзначив велику й незамінну роль академічної географії у розв’язанні питань, що стосуються просторового розвитку держави і повоєнного відновлення, та наголосив на необхідності тісної взаємодії цього Інституту з іншими науковими установами НАН України в опрацюванні зазначених питань. Наостанок академік НАН України Анатолій Загородній закликав колег приділяти більше уваги прогностичним і рекомендаційним аспектам наукових досліджень, зважаючи на їхню важливість для практичної реалізації напрацювань, потенціал впровадження в органах державної та місцевої влади України.
За інформацією Інституту географії НАН України
