9 грудня 2025 року керівництво Національної академії наук України завітало з робочим візитом до Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України. У складі делегації почесних гостей були перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України В’ячеслав Богданов, академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України академік НАН України Ігор Крівцун, учений секретар Секції доктор технічних наук Сергій Беспалов і вчений секретар Відділення кандидат хімічних наук Тетяна Сидоренко.
Директор Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Нарівський у своїй презентації ознайомив гостей зі структурою установи, її кадровим потенціалом, обсягами та джерелами фінансуванням, новими результатами й досягненнями у пріоритетних наукових дослідженнях, науково-технічними розробками, сучасними експериментальними можливостями, окресливши проблеми і ключові напрями та перспективи розвитку Інституту.
Делегація ознайомилася з дослідницькими дільницями і лабораторіями підрозділів Інституту, які виконують дослідження та розробляють технологічні процеси й обладнання для випуску литих виробів для зміцнення обороноздатності держави та відновлення металургії, ливарного виробництва і машинобудівного комплексу України.
Заступник директора з наукової роботи Інституту кандидат технічних наук Павло Калюжний ознайомив делегацію з роботою ливарної дільниці Інституту, завданням якої є виготовлення дослідних партій виливків для машинобудування і різних галузей промисловості. Було представлено цех та обладнання для реалізації технологічного процесу одержання виливків із залізовуглецевих сплавів за моделями, що газифікуються.
Відділ процесів плавки та рафінування сплавів представив новітнє обладнання на основі комплексу вакуумного МГД-обладнання і безперервного лиття зливків для реалізації технології одержання відцентровим литтям порожнистих виливків із нових сплавів системи Al-Mg.
Делегацію ознайомили також з експериментальною дільницею електронно-променевої плавки, обладнання якої дає змогу за розробленими в Інституті технологіями одержувати виливки з різних металів і сплавів (на основі титану, цирконію, нікелю, алюмінію, інтерметалідних систем тощо), лігатури та готові деталі й конструкції для авіакосмічної техніки, енергетичного машинобудування, вироби медичного призначення.
Відділ концентрованих енергетичних впливів, який спеціалізується на дослідженнях процесів формування композиційних та біметалевих виливків за допомогою нових гібридних ливарно-лазерних, ливарно-плазмових і ливарно-СВС методів, презентував обладнання, технології та готові вироби. Серед останніх – біметалеві штаби на основі залізовуглецевих і кольорових сплавів, пласкі тонкостінні біметалеві заготовки для виробництва відповідальних деталей гальмівних механізмів у літакобудуванні та зносостійких біметалевих бронепластин, били для розмелювального обладнання.
Керівництво Академії ознайомилося з роботою лабораторно-промислової експериментальної установки напівавтоматичного безперервного виробництва біметалевих (багатошарових) смуг із залізовуглецевих і кольорових сплавів із підвищеними функціональними властивостями, які можуть застосовуватися на підприємствах стратегічних галузей промисловості України.
Було показано лабораторію, оснащену обладнанням, придбаним у межах виконання проєкту за ґрантом Національного фонду досліджень України. Комплекс містить індукційну піч та інструменти для виготовлення ливарної оснастки. Обладнання дає змогу виконувати дослідження з виплавлення та приготування різних сплавів у невеликих обсягах (до 15 кг) відпрацюванням різних технологічних режимів із подальшим масштабуванням для промислового використання технологій.
Крім того, гостям представили установку індукційного нагріву з транзисторним перетворювачем потужністю 15 кВт та частотою струму 19–34 КГц для приготування багатокомпонентних сплавів у вакуумі або інертному середовищі. Працівники відділу фізико-хімії сплавів повністю сконструювали це обладнання із сучасних матеріалів, блоків та електронних пристроїв.
Окрему увагу було приділено Центру колективного користування науковими приладами «Центр синхронного термічного аналізу», в якому для потреб установ НАН України використовується сучасне обладнання: синхронний термічний аналізатор STA 449 Jupiter (“Netzsch”, Німеччина) і стаціонарний дуговий/іскровий оптично-емісійний спектрометричний аналізатор SPECTROMAXx.
За інформацією Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України