26 листопада 2025 року у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася презентація результатів соціологічного дослідження медіаграмотності та впливу різних чинників на публічні висловлювання українців, проведеного Інститутом соціології НАН України в рамках партнерської співпраці з Національною радою. Дослідження висвітлює особливості медіаспоживання громадян та їхню схильність до самоцензурування у суспільно важливих питаннях.
Захід відбувся у рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» та зібрав понад 60 представників медіа та громадськості.
Заступник директора Інституту соціології член-кореспондент НАН України Сергій Дембіцький представив методологію та основні висновки дослідження. Виявлено, що українці нерідко коригують свої публічні висловлювання, зважаючи на зовнішні міркування. Найчастіше громадяни орієнтуються на питання національної безпеки, українські традиції, норми суспільної моралі, наукові факти, національну ідеологію, державні історичні наративи та християнські цінності. Водночас менший вплив мають європейські цінності, панівні суспільні настрої, політичний курс влади та позиція експертів.
За словами науковця, така готовність узгоджувати власні публічні висловлювання із зовнішніми орієнтирами свідчить про поширені практики самоцензури та конформізму. Водночас важливо, що ці внутрішні рішення громадян не повинні ставати предметом будь-якого зовнішнього тиску.
Окремий блок дослідження був присвячений рівню медіаграмотності українців. Більшість респондентів змогли правильно визначити основні способи перевірки інформації, зокрема пошук новини на перевірених ресурсах, співставлення дат і фактів, перевірку автентичності фото та відео, оцінку професійності матеріалу та пошук першоджерела. Водночас складнішими для опитаних виявилися визначення надійності інформаційного ресурсу та оцінка емоційності матеріалу.
Середній індекс усвідомлення інструментів медіаграмотності становить 4,6 бала з 8, а індекс їхнього практичного застосування – 3,1 бала. Показово, що близько 10% учасників опитування не назвали жодного дієвого способу перевірки новин, а майже 28% не застосовують такі інструменти на практиці.
Дослідження також показало, що рівень медіаграмотності пов’язаний із віком та матеріальною забезпеченістю: з віком медіаграмотність знижується, а з підвищенням рівня матеріальних можливостей – зростає. Позитивний зв’язок також простежується між медіаграмотністю і орієнтацією на наукові факти, міркування національної безпеки та європейські цінності.
Дослідження виконано в межах меморандуму про співпрацю між Інститутом соціології НАН України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (10.10.2024). Опитування проведено CATI-студією Інституту соціології НАН України у рамках науково-дослідного проєкту «Національна стійкість України під час російсько-української війни: суспільні конфігурації», що фінансується Національною академією наук України за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних розробок». Технічну підтримку опитування надала дослідницька агенція «Research UA».
Польовий етап тривав з 27 жовтня по 7 листопада 2025 року. Було опитано 1007 респондентів віком від 18 років методом телефонних інтерв’ю (CATI). Статистична похибка не перевищує 3,2% при довірчій імовірності 95%.
Більш детальні результати у вигляді графіків надано у презентації за результатами дослідження.
За інформацією Інституту соціології НАН України
Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення