25–26 вересня у Києві у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася VII Міжнародна науково-технічна конференція: «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику», організована Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України (ІПБ АЕС НАН України), Українським ядерним товариством (УкрЯТ), Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України спільно з АТ «НАЕК «Енергоатом».
Цьогоріч конференція отримала оновлену назву – Nuclear Next, адже йдеться не лише про підсумки, а й про «майбутнє ядерної галузі». Мета конференції – зробити майданчик, де промисловість, оператор АЕС, наукові установи та заклади вищої освіти говорять спільною мовою і домовляються про впровадження розробок в ядерній галузі.
Протягом двох днів понад 200 учасників – представники міністерств, народні депутати України, науковці НАН України та закладів вищої освіти, фахівці Енергоатома, приватних підприємств, експерти міжнародних організацій та студенти закладів вищої освіти – обговорювали ключові виклики і перспективи розвитку ядерної енергетики.
Співорганізатори заходу: Рада молодих вчених при Відділенні ядерної фізики та енергетики НАН України, Рада молодих вчених Інституту ядерних досліджень НАН України (ІЯД НАН України), Інститут газу НАН України, ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» (ДНТЦ ЯРБ).
Серед партнерів і спонсорів – Energy Safety Group, IPP-Centre, НВП «Атомкомплексприлад», Phoenix Contact Ukraine, Witkowiz Atomica, CestaSynergoatom та Triumph (останні три компанії представники Чехії). Участь партнерів підтвердила важливість консолідації зусиль бізнесу, науки та держави задля розвитку інновацій та безпеки в атомній енергетиці.
На пленарному засіданні виступив директор департаменту ядерної енергетики Міністерства енергетики України (Міненерго) Ігор Іванов, який передав вітання першого заступника міністра Артема Некрасова зазначивши, що від початку повномасштабного вторгнення енергетичний сектор пережив «системні і безпрецедентні випробування», однак «залишається незламним» завдяки щоденній роботі тисяч фахівців. «Ми формуємо комплексну енергетичну екосистему, де атомна генерація виступає базовим джерелом, а відновлювані джерела енергії та інноваційні технології будуть доповнювати її гнучкість. На стратегічній дошці – продовження ресурсу діючих блоків, фізичний і кіберзахист критичної інфраструктури, цифрові рішення управління та операційної ефективності», – сказав в своїй промові Ігор Іванов. Він деталізував контекст ризиків: втрачено близько 10 ГВт встановлених потужностей через масовані атаки, триває окупація ЗАЕС, були інциденти навколо чорнобильського майданчика й наукових об’єктів – від Харківського джерела нейтронів до ІЯД НАН України. Цей блок задав головне завдання дня: як поєднати стійкість, технологічне оновлення і темп нових будівництв у реаліях війни.
Законодавчі ініціативи окреслив голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України, народний депутат Верховної Ради України академік НАН України Олександр Копиленко. Він нагадав, що парламентські дискусії торкаються і безпеки Чорнобильської АЕС, і добудови Хмельницької АЕС, і чутливих соціальних тем чорнобильців. «Реалізація ваших ідей в законодавстві — це дуже важлива справа. Ми намагаємося це робити і сподіваюсь, що спільними зусиллями ми реалізуємо всі наші завдання», – сказав він, фактично запрошуючи галузь до спільної роботи над нормотворчістю, без якої інвестиції зависають у повітрі. Для операторів і підрядників цей сигнал простий: законодавче регулювання впровадження технологій SMR, продовження ресурсу та глибокі модернізації, але для цього потрібні якісні наукові проєктні обґрунтування, щоб політика спиралася на інженерію, а не навпаки.
Виступ тимчасово виконуючого обов’язки голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павла Ковтонюка стосувався того, що «українські атомники знищують російську монополію у ядерній галузі. Енергоатом став першою в світі компанією, яка відмовилася від російського палива в реакторах ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 та замінила його на паливо Westinghouse». У зв’язці з цим – запуск Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), що приносить «200 млн доларів США щорічно» економії. І ще один важливий маркер міжнародної довіри до української школи експлуатації: «саме українських атомників запрошено компанією Holtec взяти участь у розгортанні проєкта з малим модульним реактором». Інакше кажучи, бачимо сформований трикутник стійкості: диверсифіковане паливо, своє сховище ВЯП, вихід у наступне покоління технологій через спільні SMR-ініціативи.
Президент УкрЯТ Володимир Холоша нагадав, що конференція цього року об’єднала багатьох фахівців галузі, науки та освіти. Конференція охоплює «практично всі сфери використання ядерної енергії», від матеріалознавства і цифрових систем експлуатації до кібербезпеки та радіаційного моніторингу. З’явився Аtom Slam – майданчик, де ідеї презентують «просто, яскраво та з натхненням», для молодих інженерів і науковців, які мислять міждисциплінарно. У підсумку президент УкрЯТ сформулював місію події, яка консолідує фахівців ядерної галузі «для пошуку нових рішень на шляхах розвитку атомної енергетики», попри умови воєнного часу.
Директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, віцепрезидент УкрЯТ з науково-технічного розвитку академік НАН України Анатолій Носовський привітав усіх присутніх від імені Національної академії наук України з відкриттям форуму та підкреслив, що не зважаючи на воєнний стан в Україні, питання безпечної експлуатації ядерних установок, подовження терміну експлуатації, зняття з експлуатації, будівництва нових енергоблоків є дуже актуальними й надзвичайно важливими.
«Після закінчення війни почнеться робота з відбудови України, а ядерна енергетика буде розвиватися і розвиватися великими темпами. Ми будемо займатися підвищенням рівня безпеки ядерних установок, продовжувати терміни їх експлуатації, готуватися до зняття з експлуатації тих енергоблоків, які відпрацюють свій ресурс. І будемо будувати нові ядерні установки. Я не можу прогнозувати коли закінчиться війна та яка потреба на той час буде існувати в енергетичних потужностях, але ядерна енергетика буде розвиватися. Нам треба буде будувати й великі енергоблоки як базові потужності, але також займатися питаннями впровадження в Україні технологій малих модульних реакторів. Тому вже зараз ми повинні напрацьовувати технічні рішення й готуватися до будівництва нових ядерних енергоблоків в умовах повоєнного відновлення та розвитку економіки, включно з відбудовою промислових регіонів та модернізацією інфраструктури», — сказав академік Анатолій Носовський.
У своїй промові він наголосив, що досвід України щодо роботи атомної енергетики під час війни є унікальним у світі і його потрібно проаналізувати й розробити рекомендації щодо підвищення готовності ядерних установок з погляду забезпечення безпеки під час військової загрози. Повинні розглядатися питання безпечної експлуатації ядерних установок і сховищ відпрацьованого ядерного палива, аварійної готовності, моніторингу, запасів необхідних матеріалів для надійної експлуатації, можливості для безпечної роботи персоналу та його ротації. А для цього потрібно об’єднати зусилля багатьох фахівців ядерної галузі та наукових установ.
Завершуючи свою промову Анатолій Носовський подякував іноземним партнерам за надану гуманітарну, матеріальну й технічну допомогу, Збройним силам України, які зараз захищають нашу країну, а також усім атомникам, які виконують дуже важливі завдання із забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок.
Завідувач відділення атомної енергетики ІПБ АЕС НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Борисенко зробив доповідь, в якій представив інформацію щодо світових тенденцій в ядерній енергетиці, яка зменшила загальний внесок в виробництво електроенергії у світі з 17,5 % у 1996 р. до майже 8,9 % у 2024 р. Тим не менш, ядерна енергетика залишається важливою і займає провідне місце у виробництві електроенергії у таких країнах: Франція – 67 %, Словаччина – 61 %, Україна – 52 %, Угорщина – 47 %, Бельгія – 42 %, Болгарія – 42 %, Чехія – 40 %. Спостерігається поступове збільшення середнього віку експлуатації енергоблоків у більшості країн: США – 43 р., Франція – 36 р., Україна – 35 р., а середній вік експлуатації енергоблоків у світі становить 32 роки, що свідчить про незначні темпи введення нових енергоблоків у більшості країн, що експлуатують АЕС.
Завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України член-кореспондент НАН України Олег Махненко представив доповідь про негативний вплив локальної термічної обробки на залишковий напружений стан обладнання АЕС.
Броніслав Куліков, голова наглядової ради Witkowitz Atomica (Чехія), спецпредставник групи WITKOWITZ (Чехія) з питань стратегічної співпраці представив доповідь, яка була присвячена чеській ініціативі міжнародного співробітництва у спільному створенні українських національних високотехнологічних продуктів у галузі ядерної енергетики.
Генеральний директор ТОВ "Енергобезпека Груп", PhD Олександр Мазурок розповів про диверсифікацію елементів активної зони за науково-технічної підтримки вітчизняних організацій.
На продовження цієї теми старший науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» кандидат фізико-математичних наук Валерій Зуйок у своїй доповіді приділив увагу тематиці поглинаючих елементів ядерних реакторів.
На конференції виступили представники наукових установ Національної академії наук України, зокрема, Інститут проблем безпеки АЕС, Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту ядерних досліджень, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інституту газу, Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інституту сцинтиляційних матеріалів; закладів вищої освіти (Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Одеська політехніка», Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна); компаній, підприємств і організацій, які співпрацюють із підприємствами атомної галузі – Державного підприємства «УДВП ІЗОТОП», компанії “ES Group”, НВП «Атомкомплексприлад», СНВО «Імпульс», Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (АТ «КІЕП»), приватного акціонерного товариства «Укргідропроект».
Вперше в рамках конференції відбувся новий інноваційний захід «Atom Slam-2025», організований Громадською організацією «Українське ядерне товариство» за підтримки міжнародного проєкту NURECAB, який сприяє розвитку нової генерації науковців та інтеграції українських дослідників до європейського наукового простору. Захід відбувся наприкінці першого дня конференції та став новим форматом для спілкування фахівців ядерної галузі, де серйозні теми прозвучали у неформальній атмосфері. Ідея «Atom Slam» полягала у створенні незвичайного майданчика для популяризації ідей та проєктів у ядерній енергетиці та суміжних сферах.
За результатами голосування аудиторії найкращим виступом Atom Slam-2025 було обрано виступ Віталія Хоменка з філії «ВП Південноукраїнська АЕС». Усі учасники отримали пам’ятні подарунки, а переможець – ще й грошовий приз.
За результатами роботи конференції на пленарному засіданні ухвалено Рішення VII Міжнародної конференції «NucNext-2025: Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику».
За інформацією Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
