5 лютого 2025 року Президія Національної академії наук України на своєму засіданні присудила за результатами конкурсу 2024 року Золоту медаль імені В.І.Вернадського НАН України академіку НАН України Леоніду Булавіну та професору Вольффраму Шроеру (Німеччина) за видатні досягнення в галузі фізики рідин і рідинних систем.
Нагадаємо, на честь першого президента Української академії наук, видатного вченого академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди 85-річчя створення Національна академія наук України заснувала свою найвищу нагороду – Золоту медаль імені В.І. Вернадського для відзначення вчених за видатні досягнення у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Щорічно до дня народження академіка В.І. Вернадського присуджуються дві золоті медалі – одна українському й одна іноземному вченому.
Академік НАН України Леонід Анатолійович Булавін – визначний вчений в галузі фізики рідин, нейтронної та медичної фізики, непересічний організатор науки, педагог.
Вся його наукова та освітянська діяльність пов’язана з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, в якому він працює з 1970 року. Наукові праці Л.А. Булавіна охоплюють широке коло актуальних проблем м’якої матерії та взаємодії повільних нейтронів з нею. Циклом робіт Л.А. Булавіна створено новий науковий напрямок «Нейтронна діагностика рідин, рідинних систем та фазових переходів в них». У рамках цього напрямку були розвинуті методи нейтронної оптики, квазіпружного та непружного розсіяння нейтронів у рідинних системах. Аналіз квазіпружного розсіяння нейтронів у медико-біологічних системах дозволив провести ранню медичну діагностику процесів карценогенезу. За допомогою непружного розсіяння нейтронів та синхротронного випромінення досліджено колективні коливання молекул у ліпідних мембранах. Проведені дослідження квазіпружного розсіяння нейтронів у нанорозмірних рідинних системах виявили залежність їх кінетичних коефіцієнтів від розмірів системи, підтверджено існування нанофізики рідин.
Л.А. Булавін зробив значний внесок у становлення в Україні нового напрямку нейтронних досліджень м’якої матерії – малокутового розсіяння нейтронів, що дозволило вивчити надмолекулярну структуру різноманітних рідинних систем, зокрема важливих для медицини, таких як магнітні рідини, розчини фулеренів та колоїдні системи з наноалмазами. Методом нейтронної рефлектометрії проведено дослідження поверхневих шарів рідин та рідинних систем. Створена Л.А. Булавіним наукова школа «Нейтронна спектроскопія рідин та рідинних систем» має високий міжнародний авторитет, започатковані ним наукові напрями розвиваються в провідних наукових центрах світу.
Л.А. Булавін автор більше за 700 наукових праць у фахових виданнях (h-індекс = 30). Поряд з інтенсивною науковою діяльністю протягом багатьох років він веде велику науково-організаційну роботу, багато сил та енергії приділяє розвитку науки в Україні. Є членом редколегій наукових фахових журналів, які входять до наукометричних баз Scopus і WoS.
Впродовж 1989-2007 рр. Л.А. Булавін працював деканом фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, організовував наукову діяльність фізичного факультету. За його ініціативи була створена кафедра квантової теорії поля та елементарних частинок (1992 р.). З 1989 по 2022 рр. очолював кафедру молекулярної фізики, започаткував (1997 р.) спеціалізацію «Медична фізика». З метою розвитку міжнародного співробітництва у галузі фундаментальних наукових досліджень та освітянській діяльності у 2010 р. ним була започаткована співпраця фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Страсбурзького університету (Франція) у рамках угоди про подвійний диплом магістра фізики, а також із Інститутом експериментальної фізики Словацької Академії наук (м. Кошице).
Професор Вольффрам Шроер – фахівець у галузі хімічної фізики. Його наукові інтереси: статистична термодинаміка структури, динаміки та макроскопічних властивостей рідин і рідинних систем; експериментальні дослідження термодинамічними методами та методами лазерної спектроскопії, зокрема, методами розсіяння світла; визначення зв’язку між термодинамічними та спектроскопічними властивостями; діелектричні та електрооптичні властивості рідин і рідинних систем; природа критичної точки у фазових переходах рідина-рідина іонних і неіонних рідин; теорія іонних рідин та їх властивості.
Особистий науковий інтерес Вольффрама Шроера пов’язаний із фундаментальними задачами фізики та хімії, зокрема із визначенням зв’язку між мікроскопічною структурою та макроскопічними властивостями рідин та рідинних систем. З цією метою він проводив дослідження методами інфрачервоної спектроскопії, ЯМР спектроскопії, розсіяння світла та термодинамічними методами. При цьому всі експериментальні дослідження завжди мають пояснення у рамках статистичної фізики з акцентом на аналітичну теорію. Однією з важливих задач фізики та хімії він вбачає у поєднанні новітніх результатів із ключовими роботами гігантів науки ХІХ та ХХ сторіччя. При тому, що основний акцент роботи покладається на фундаментальні дослідження, одержані ним висновки вже дали низку важливих результатів для розв’язку прикладних задач.
Результати наукових досліджень Вольффрама Шроера покладені в основу його публікацій у високорейтингових міжнародних журналах (h-index = 27).
Вольффрам Шроер – вчений зі світовим ім‘ям, у 2006 р. обраний до Leibniz Societät (Берлін, Німеччина), є Заслуженим професором Інституту неорганічної та фізичної хімії Університету Бремена. Працював запрошеним професором у провідних університетах світу. З 2008 р. до теперішнього часу Вольффрам Шроер є головним редактором провідного у світі в галузі фізики рідин наукового журналу Journal of Moleqular Liquids (Журнал Молекулярних Рідин, Q1). Був членом редколегій інших міжнародних наукових журналів. Член наукового міжнародного комітету 10 міжнародних конференцій з сучасних проблем фізики рідин (Physics of Liquid Metter: Modern Problems), яка організовувалась кожні два роки з 2001 р. по 2018 р. Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Інститутом теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України.