18 червня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було представлено дві наукові доповіді.
Перший проректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій член-кореспондент НАН України Олександр Корченко виступив із доповіддю «Методи та моделі оцінювання стану кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури держави». У доповіді акцентовано на зростанні кількості кіберінцидентів в Україні, зокрема на тлі гібридних загроз, які охоплюють не лише технологічну, а й соціальну та інформаційну складову. Зазначалося, що традиційні моделі оцінювання є недостатніми в умовах сучасних викликів.
Науковець представив нові підходи до аналізу ризиків і стану кіберзахисту, які враховують багатовимірний характер гібридних загроз. Йдеться про побудову моделей на основі теорії нечітких множин, експертних оцінок, CVSS-методики та фазифікації даних. Розроблені системи дають змогу проводити оперативне порівняльне оцінювання захищеності об’єктів критичної інфраструктури в режимі реального часу.
Результати досліджень уже застосовуються у практиці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України й Міністерства внутрішніх справ. Президія НАН України відзначила актуальність представлених напрацювань у контексті забезпечення кіберстійкості держави.
Доповідь члена-кореспондента НАН України Олександра Корченка викликала активне обговорення. У ньому взяли участь голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України доктор технічних наук Олександр Потій, директор Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Мохор, головний експерт управління безпеки інформації Департаменту безпеки Національного банку України член-кореспондент НАН України Антон Кудін та академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч. Учасники дискусії підкреслили нагальність розроблення нових науково обґрунтованих методів аналізу кіберзагроз та важливість впровадження представлених рішень у державну систему кібербезпеки.
У другій науковій доповіді «Функціональні феромагнітні оксидні матеріали: особливості синтезу та застосування» директор Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України доктор хімічних наук Сергій Солопан представив результати досліджень, присвячених створенню функціональних феромагнітних оксидних матеріалів з різною кристалічною структурою.
Він акцентував увагу на фундаментальних і прикладних аспектах синтезу таких матеріалів, зокрема на зв’язку між методами їх одержання та фізико-хімічними властивостями. Серед найвагоміших результатів – синтез феромагнітних оксидних наночастинок із суперпарамагнітними властивостями, розкриття механізму їх нагріву у змінному магнітному полі, а також запровадження поняття магнітної наногіпертермії для локального впливу на ракові клітини.
Дослідження відкривають нові перспективи для використання феромагнітних матеріалів у медицині та мікроелектроніці – від створення магнітних рідин до резонансних елементів для надвисокочастотного зв’язку. Роботи здійснюються у тісній співпраці з низкою інститутів НАН України. Протягом останніх років Інститут реалізував понад 10 проєктів у рамках науково-технічних програм та цільових програм фундаментальних і прикладних досліджень НАН України, Українського науково-технологічного центру та за підтримки міжнародних партнерів.
Доповідь викликала фахове обговорення, в якому взяли участь завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік НАН України Ігор Фрицький, в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України член-кореспондент НАН України Юрій Малєтін, академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Микола Картель та академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко. Вони відзначили високий рівень фундаментальних досліджень, міжінститутську кооперацію, а також перспективність практичного застосування таких матеріалів, зокрема в медицині та мікроелектроніці. Виступаючі звернули увагу й на потребу вдосконалення дослідницької інфраструктури для реалізації таких наукових завдань.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
