Директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха в інтерв’ю журналістам Фонду імені Фрідріха Еберта, який є найстарішим політичним фондом Німеччини та платформою для обміну ідеями та стратегіями серед політиків і експертів, розповів як змінилися суспільні настрої в Україні за три роки повномасштабної війни та яким для українців стане 2025 рік.
Деякі тези з інтерв’ю відомого соціолога:
- «2025-й мав би стати роком емоційного драматизму, тобто зміни переважно позитивних емоцій, які відчувають українці у зв’язку з майбутнім країни, на достатньо скептичні оцінки».
- «Стійкість українців виявилася дуже високою: вже три роки ми долаємо ті труднощі, які у нас є».
- «На 2025 рік я не прогнозую суттєвого погіршення ситуації для України. Але є одна обставина, яка може впливати на всі прогнози, – це зовнішні фактори. Те, як будуть поводитися наші партнери, як діятимуть наші вороги».
- «Сьогодні в Україні дуже зросла потреба у психологічних службах. Одне з наших досліджень демонструє, що до повномасштабної війни у нас було 12 відсотків людей, які перебували у стані дистресу. Зараз – 27 відсотків».
- «Людина у стані дистресу втрачає працездатність, можливості долати реальні труднощі. Ця соціальна проблема має вирішуватися на рівні держави».
- «Психологічну службу треба створювати саме в армії, щоб люди там завжди могли отримати необхідну допомогу».
- «Коли ми говоримо про вторинні травми у дітей, тут також потрібна робота психологів – у школах або дитячих садках, також рекомендації батькам, щоб вони теж враховували цей фактор».
- «Дуже важливим фактором консолідації українців став остаточний вибір вектора для розвитку: тепер наше суспільство точно знає, куди треба йти».
- У 2022-му Україна почала сприйматися як країна, яка здатна на дуже серйозні соціальні прориви. Навіть нашу економіку українці стали оцінювати вище, ніж до війни, хоча на той час втратили вже майже її третину. Виявилося, що Україна – більш соціально потужна, ніж самі українці вважали раніше».
- «Є багато потенційних ліній для розколу країни. Але наші дослідження не демонструють такого рівня напруженості за цими лініями потенційного розколу, які могли б призвести до суспільних конфліктів».
- «Будь-який успіх на фронтах суттєво змінює психологічний стан населення. Якщо не буде таких успіхів, буде дуже важко – хоча остаточної втрати стійкості та готовності захищати країну я не прогнозую».
- «Дані досліджень свідчать про суттєве зниження довіри до Верховної Ради, Уряду, Президента. Проте рівень довіри все одно вищий, ніж був у всіх інших влад після п’ятирічного терміну їхнього правління. Попри це, поки що все одно більше тих, хто довіряє Президенту, аніж тих, хто не довіряє. А це для України – рідкісне явище».
- «Українці хочуть бути подалі від усього, що пов’язано з СРСР і його спадкоємицею. Тому не обирають такі політичні орієнтації, як, скажімо, комуністи, соціал-демократи, соціалісти. <…> Найбільш популярною все одно залишається націонал-демократична течія – такої позиції дотримується майже чверть населення країни».