Торік Нобелівський комітет відзначив преміями відразу у двох номінаціях проривні досягнення, що ґрунтуються на поєднанні класичних наук і штучного інтелекту. Нобелівську премію з фізики присуджено американському науковцю Джону Дж. Гопфілду (John J. Hopfield) з Принстонського університету і британсько-канадському і нформатику, когнітивному психологу Джеффрі Е. Гінтону (Geoffrey E. Hinton) з Університету Торонто – за «фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливлюють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж». У номінації з хімії Нобелівську премію отримали троє дослідників: американський біохімік і комп’ютерний біолог Девід Бейкер (David Baker) – за «комп’ютерний дизайн білків», а також представники компанії Google DeepMind – британський фахівець із систем штучного і нтелекту Деміс Гассабіс (Demis Hassabis) і американський хімік та інформатик Джон Джампер (John M. Jumper) – за «прогнозування структури білка».
Про значення цих наукових результатів, нагороджених Нобелівської премією, та їхніх авторів пишуть у своїй статті для журналу «Вісник Національної академії наук України» науковий керівник Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Михайло Згуровський і заступник директора Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч.