Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2024 році було присуджено двом американським ученим: професорові медичної школи Массачусетського університету у Вустері Вікторові Амбросу (Victor Ambros) і молекулярному біологові Массачусетської лікарні, професорові генетики в Гарвардській медичній школі в Бостоні Гері Равкану (Gary Ruvkun) «за відкриття мікроРНК та її ролі в посттранскрипційній регуляції генів». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, їхнє новаторське відкриття виявило абсолютно новий, життєво важливий регуляторний механізм, який використовується в клітинах для контролю активності генів. МікроРНК виявилися фундаментально важливими для розвитку та функціонування багатоклітинних організмів, зокрема й організму людини — на сьогодні відомо, що геном людини кодує понад тисячу мікроРНК. Роботи згаданих нобелівських лауреатів відкрили абсолютно новий вимір нашого розуміння регуляції активності генів.
Чому ці результати цікаві й важливі та як їх було здобуто – пояснюють у своїй статті для журналу «Вісник Національної академії наук України» науковці Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України: старший науковий співробітник кандидат біологічних наук Світлана Романюк і директор цієї академічної наукової установи, член Президії НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко.