Розмова між директором Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України членом-кореспондентом НАН України Анатолієм Єрмоленком, який представляє академічну філософію, та українським філософом Володимиром Єрмоленком, орієнтованим на публічну інтелектуальну дискусію, створює унікальний синтез теоретичної глибини та суспільної актуальності, що поєднує філософію, культурологію та політичну теорію, аналізуючи німецьку інтелектуальну традицію через призму українського досвіду. Розмова структурована навколо кількох тематичних блоків, які висвітлюють історичні та сучасні аспекти німецько-українських інтелектуальних зв’язків.
Анатолій Миколайович розпочинає бесіду з аналізу сучасної німецької філософії, зокрема спадщини Юрґена Габермаса, чия теорія комунікативної дії стала основою для розуміння публічної сфери у демократичних суспільствах. Володимир Єрмоленко порушує питання реакції німецьких філософів на повномасштабну агресію росії проти України. Зокрема, обговорюються суперечливі статті Ю.Габермаса в німецькій пресі, де він закликав до перемовин з росією за будь-яких умов, що викликало критику в Україні.
Анатолій Єрмоленко пропонує українську перспективу, наголошуючи, що війна змушує переглянути ідеї Ю.Габермаса про діалог і мир у контексті реальних загроз тоталітаризму, що дістало свого прояву в його відповіді Габермасу в статті «Спротив замість перемовин», опублікованій у газеті «Frankfurter Allgemeine». Особливо цінним є аналіз Анатолієм Миколайовичем інтелектуального опору в Україні за часів тоталітаризму. Такі філософи, як Володимир Шинкарук, Олександр Яценко, Вадим Іванов, Мирослав Попович, досліджуючи західну філософію, зокрема й німецьку, намагалися вийти за межі марксистсько-ленінської ідеології. А такі філософи-дисиденти, як Василь Лісовий, Євген Пронюк та ін., прагнули до рецепцій західної філософської думки, за що зазнали переслідувань з боку радянських спецслужб.
Український досвід війни та опору, як зазначають Анатолій і Володимир Єрмоленки, стає каталізатором для переосмислення німецької філософської традиції та її рецепцій. Боротьба України проти російської агресії змушує ще раз наголосити на загрозах тоталітаризму, переглянути ідеї перемовин, діалогу та демократії, запропоновані Ю.Габермасом, і зауважує необхідність адаптації західної думки до реалій сучасних конфліктів. Українська філософська традиція, започаткована ще в умовах радянського тоталітаризму, демонструє стійкість і здатність до інновацій, що може збагатити глобальний інтелектуальний дискурс.
Розмова відбулася у просторі «Українського ПЕН». Епізод зроблено за підтримки «Goethe-Institut Ukraine».
За інформацією Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України