Як ми вже повідомляли, в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України за підтримки Європейського Союзу створюють експертний центр з антибіотикорезистентності – у межах проєкту SURE-AMR (AMR – antimicrobial resistance), за яким українські науковці співпрацюють із колегами з Польщі, Італії, Іспанії та Німеччини. Зокрема, фахівці Інституту вже розробили методику боротьби з антибіотикорезистентністю та апробовують її в українських медичних закладах. У чому полягає нова методика та якими є перспективи її застосування у нашій країні? Про це керівниця проєкту SURE-AMR, старший науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Олена Мошинець розповіла в інтерв’ю інтернет-виданню «Дзеркало тижня».
«Ми виявили можливість за допомогою одного антибіотика зробити бактерії знову чутливими до іншого. Такий феномен, хоча й описаний у науковій літературі, досі не вивчався в контексті складних грамнегативних бактерій. Саме тому наша схема є унікальною, й для нас важливо докладно вивчити механізми, що стоять за її ефективністю. Це наші власні наукові досягнення, справжнє відкриття української науки, – говорить науковиця. – Наші дослідження тривають, і на поточному етапі ми активно співпрацюємо з кількома госпіталями – як державними, так і приватними».
За словами Олени Мошинець, проєкт SURE-AMR «охоплює молекулярно-генетичні дослідження в трьох середовищах — медичному, ветеринарному й екологічному. Ми прагнемо зрозуміти, як маркери резистентності та відповідні гени поширюються в екосистемі. Зокрема плануємо вивчати стічні води лікарень, адже є підстави вважати, що через них відбувається забруднення довкілля генами резистентності, що може становити загрозу для здоров’я людей і тварин. Також у дослідженнях у межах проєкту ми зосереджуємося на молекулярно-генетичних механізмах. Це включає проведення молекулярних аналізів ДНК бактерій різноманітними методиками, що постійно вдосконалюються».
Більше про досягнення вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, а також про перешкоди, з якими вони стикаються під час досліджень, дізнавайтеся з повної версії публікації.
Коментарі Олени Мошинець з цього ж питання читайте також у статті на сайті інтернет-видання «Цензор.НЕТ».