Директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха в інтерв’ю телеканалові «Ми-Україна» розповів про настрої та «запас міцності» українців на четвертому році повномасштабного російського вторгнення (за підсумками традиційного щорічного інститутського соціологічного моніторингу «Українське суспільство», який цього року здійснили у жовтні).
Відповідаючи на запитання про межі терпіння українського суспільства в умовах безперервних російських атак, спрямованих на знищення критичної інфраструктури, науковець відзначив парадокс: у першу й найстрашнішу зиму повномасштабного вторгнення соціологічні опитування зафіксували найкращий масовий настрій в історії України. Євген Головаха називає цей дивовижний феномен шоковою ейфорією і пов’язує його з перемогами української армії на Півночі та Півдні нашої держави. Нині ж усе складніше: є блискучі українські операції та перемоги, особливо у дроновій війні, однак не все просто з наземними операціями та міжнародною підтримкою, а чотири роки безперервної війни виснажують. Тож і масові настрої, як констатував учений, суттєво погіршилися. Водночас, хай як це дивно, оцінки сьогодення порівняно з 2021 роком за деякими параметрами кращі. Наприклад, це стосується економічної ситуації: якщо 2021 року українці оцінювали її на 3,2 бала за 10-бальною шкалою (а в 1990-ті роки – взагалі на 1,5 бала), то зараз цей показник зріс до 3,9. Попри всі труднощі, втрати і руйнування.
Торкнувшись теми стресів, котрі під час безперервних бомбардувань України і складної ситуації на фронті стали постійним тлом нашого життя, член-кореспондент НАН України Євген Головаха назвав особливо небезпечним подовжений стрес. Торішнє соціологічне опитування показало, що лише 20% респондентів не зазнали тяжких стресів (дистресів) через великі життєві втрати. Тож можна передбачити, що цьогоріч легше не стало і українців, які переживають дистрес зараз, помітно більше за ті 14%, що переживали його на початку 2020-х років.
Як підкреслив науковець, крім війни, стресовими чинниками можна вважати і принципові зміни у кожній сфері державного і суспільного життя незалежної України. Тож, на думку, Євгена Головахи, стресостійкості українців можна позаздрити: ми мужньо витримуємо всі випробування, які випали на нашу нелегку долю, і маємо чималий адаптивний потенціал. Але він не безмежний, а посилити адаптаційний ресурс українців здатні позитивні події та новини, поширення інформації про героїзм і успіхи людей, завдяки яким Україна досі тримається і живе.
Євген Головаха також стверджує, що необхідно розвивати і розширювати систему соціальної та психологічної допомоги тим, хто її потребує. Таких людей багато вже сьогодні, і після війни їх побільшає, коли, наприклад, повернуться додому наші захисники, які тримають фронт попри граничне виснаження – фізичне і психологічне. Хоча, зауважує науковець, багато що залежить під природної стійкості психотипу конкретної особи. Проте люди мають знати, що ніхто не залишиться на самоті. І гарантувати це повинні і держава, і суспільство.
Важливі й горизонтальні зв’язки у суспільстві, прояви солідарності, зокрема у формі волонтерства, яке в Україні стало масовим, надто під час повномасштабного вторгнення.
Гість прокоментував і інші актуальні питання, проілюструвавши їх матеріалами найсвіжішого соціологічного дослідження.
Науковці Інституту соціології НАН України зокрема й українські соціологи загалом продовжують вивчати соціальні та психологічні процеси у нашому суспільстві, формуючи наукові засади для ухвалення політичних і управлінських рішень, а також пояснюючи українцям непрості процеси нашого сьогодення.
За інформацією Інституту соціології НАН України