Директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко дав інтерв’ю проєкту «Українська філософська спільнота в персоналіях» (спрямований на представлення філософської спільноти України крізь призму діяльності окремих фахівців) історико-філософського журналу “Sententiae” («Сентенції»). Науковець проаналізував ключові аспекти розвитку української філософської традиції, її трансформації у різних історичних умовах і сучасні виклики.
Однією з центральних тем обговорення стала еволюція філософської думки в Україні у період існування СРСР, коли панівним дискурсом лишалася догматична марксистсько-ленінська філософія. Водночас деякі філософи знаходили можливості долати ідеологічні обмеження, що сприяло збереженню й розвитку незалежних філософських традицій.
Практична комунікативна філософія, яка посідає чільне місце у дослідженнях Анатолія Єрмоленка, розглядається в контексті її історичного становлення та сучасного значення. Особливу увагу приділено «практичному повороту» у філософії як прагматичному оновленню, що підкреслює важливість філософського аналізу соціальної динаміки, етичних викликів і політичних трансформацій.
Актуальним лишається питання реакції філософської спільноти на глобальні кризи, зокрема на пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення росії в Україну. Анатолій Єрмоленко досліджує, як представники практичної філософії адаптували свої концепції до цих подій і наскільки філософія здатна осмислювати актуальні кризові ситуації. Окремо розглянуто полеміку Анатолія Єрмоленка із сучасним німецьким філософом Юрґеном Габермасом, а також альтернативну позицію Вітторіо Гьосле, що демонструє спектр сучасних філософських дискусій щодо філософії діалогу, комунікативної етики та соціальної відповідальності.
Ще одним ключовим аспектом інтерв’ю є значення української перекладацької традиції для формування національного філософського дискурсу. Переклад філософських текстів розглядається не лише як засіб адаптації знань, а й як інструмент концептуального розвитку мови, що сприяє інтеграції української філософської традиції у світовий контекст. Анатолій Єрмоленко також наголосив на необхідності повторного перекладу як механізму коригування попередніх помилок і вдосконалення термінології.
Отже, інтерв’ю охопило широке коло питань, пов’язаних із методологічними викликами сучасної філософії, її значенням для українського суспільства й перспективами подальшого розвитку в українському й міжнародному інтелектуальному просторі.
За інформацією Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України