3 квітня 2025 року до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського завітали гості зі Швеції – шведський історик, донедавна заступник директора Національної бібліотеки Швеції, учасник міжнародної волонтерської ініціативи SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online – Збереження української культурної спадщини онлайн) і робочої групи IFLA (International Federation of Library Associations and Institutions – Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ) «Культурна спадщина для України» на підтримку бібліотечної галузі в Україні доктор філософії Ларс Ілшаммар і відомий шведський фотожурналіст Аке Еріксон.
Їх зустріли генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, заступниця генерального директора з наукової роботи Бібліотеки кандидат історичних наук Тетяна Коваль, заступник генерального директора з науково-технічної роботи кандидат політичних наук Андрій Матвійчук, тимчасова виконувачка обов’язків завідувача відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Олеся Філімончук, координаторка міжнародних зв’язків Бібліотеки кандидат історичних наук Людмила Дем’янюк і співробітник організаційного відділу Владислав Дем’янюк.
Гості зі Швеції віддали належне унікальним архітектурним і художнім особливостям головної будівлі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на Голосіївському проспекті, відвідали Фонд президентів України, в якому зібрано колекцію подарунків главам Української держави різних часів, ознайомилися з найновішими виданнями Бібліотеки.
Велике враження на Ларса Ілшаммара й Аке Еріксона справили також відвідини історичного корпусу Бібліотеки на вулиці Володимирській, віднесеного до об’єктів національної та культурної спадщини України. Там розміщуються найдавніші й найцінніші перлини багатомільйонних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. В історичному корпусі гостей зустрів заступник генерального директора з наукової роботи Бібліотеки кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк, який розповів про особливості архітектури, читальних залів, архівних сховищ і унікальні фонди, що зберігаються в цих стінах. Докладну екскурсію історичним корпусом провела завідувачка відділу формування та використання газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Наталія Носкіна.
У межах візиту шведські друзі ознайомилися з роботою кількох ключових відділів Бібліотеки, які зберігають унікальні матеріали, важливі для дослідників, науковців і представників культурної спільноти.
У відділі стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського вони оглянули найдавніші друковані книги Бібліотеки – інкунабули й палеотипи, а також первістки українського книговидання – львівський Апостол 1574 року й острозьку Біблію 1581 року. Крім того, гостям продемонстрували стародруки, опубліковані в Україні та Швеції. Зокрема, шведику представили Новий Завіт (Упсала, 1541 рік), щедро ілюстрований «Інвентар Швеції» Йогана Людвіґа Ґотфріда (Франкфурт-на-Майні, 1632 рік), «Гервардська Сага» (Упсала, 1672 рік), описи Швеції у мініатюрних виданнях фірми Ельзевірів, яскраво розфарбовані картографічний атлас із картою Швеції й альбом із зображеннями Стокгольма ХVІІ століття, гравіровані портрети шведських монархів – Карла ХІІ, Христини й інших, праця «Філософія ботаніки» всесвітньо відомого шведського вченого Карла Ліннея в латиномовному оригінальному тексті 1751 року й у перекладах.
В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ларсові Ілшаммару й Аке Еріксонові представили різноманітні документи — від клинописних табличок III тисячоліття до нашої ери до середньовічних рукописів і раритетів Нового часу. Це близько 70 рукописних документів, які за своїм походженням головно пов’язані з історією та культурою України, багатоаспектні за змістом, а за складом репрезентують майже всі види і типи рукописів різними мовами світу. Особливу увагу шведських гостей привернуло Пересопницьке Євангеліє, що є знаковим символом української державності. Їх, звісно, зацікавили також твори, що стосуються Швеції: Доповідь про діяльність шведських місіонерів на землях Польщі, Саксонії, Східної Пруссії у 1702–1706 роках; Копія листа 1706 року гетьмана Івана Мазепи до Стародубського полковника Івана Скоропадського про причини переходу на бік короля Швеції (копія ХІХ століття); Паспорт графові Сєраковському на проїзд зі Швеції до Польщі, виданий послом Речі Посполитої при дворі короля Пруссії 1792 року (польською мовою); Лист шведською мовою Міттаґ-Леффлер Йоста – Букреєву Борису Яковичу 1883 року зі Стокгольма до Києва й інші.
У відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського підготували книжково-рукописну виставку, а під час екскурсії гостям представили історію створення відділу в Бібліотеці й попри складнощі воєн збережене до сьогодні унікальне зібрання документів з історії українського та світового єврейства, зразки єврейської видавничої справи із друкарень Венеції, Берліна, Львова, Славути, Києва ХVI–ХХ століть, а також колекцію єврейського музичного фольклору на воскових фоноциліндрах 1912–1947 років, яку 2005 року було внесено до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу» (нині її оцифровано і більшу частину видано на CD-дисках у 12-ти томах).
У відділі музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського шведські візитери ознайомилися з історією колекції нотних документів, рідкісними музичними виданнями, зразками українського фольклору та духовної музики. У відділі формування та використання газетних фондів Бібліотеки Ларсові Ілшаммару й Аке Еріксонові представили широкий спектр періодичних видань різних епох і різними мовами, зокрема матеріали, що відображають багатокультурність регіонів України й історію національних меншин. Чималу добірку матеріалів, що охоплюють різні напрями візуального мистецтва, альбоми, художні каталоги, плакати і джерела для дослідження історії мистецтва, продемонстрували працівники відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Доктор філософії Ларс Ілшаммар також оглянув новий сканер. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського отримала цей пристрій завдяки Шведській національній бібліотеці та Шведській академії наук, зокрема завдяки великим зусиллям самого Ларса Ілшаммара.
У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського певні, що візит шведських друзів і продуктивне спілкування стануть важливим кроком у зміцненні міжнародних професійних зв’язків і обміні досвідом задля збереження культурної спадщини.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського