Народився 25 листопада 1965 року в селі Шамраївка Київської області.
Основна наукова діяльність пов’язана з дослідженнями в галузі механіки деформівного твердого тіла, зокрема, механіки руйнування, тривимірної лінеаризованої теорії стійкості деформованих тіл, механіки композитних матеріалів.
Виконав значний цикл робіт із нових механізмів руйнування, які не описуються в межах класичних концепцій, зокрема дослідив нові класи задач механіки руйнування матеріалів із початковими (залишковими) напруженнями, що діють паралельно площинам тріщин, та руйнування тіл при стисканні вздовж тріщин. У межах лінеаризованої теорії пружності розробив інтегрований підхід до проблем руйнування попередньо напружених тіл із тріщинами та руйнування тіл при стисканні вздовж паралельних тріщин. Запропонував новий метод визначення критичних параметрів руйнування тіл із тріщинами при стисканні вздовж тріщин, коли параметри вираховуються в процесі розв’язання відповідних неоднорідних задач механіки руйнування матеріалів із початковими напруженнями.
У лінеаризованій постановці дослідив нові класи просторових неосесиметричних та осесиметричних задач про руйнування фізично нелінійних тіл і сучасних композитних матеріалів (шаруватих, волокнистих), що містять тріщини, які взаємодіють під впливом спрямованих вздовж тріщин зусиль. Виявив нові ефекти, пов’язані зі впливом початкових напружень та із взаємодією тріщин між собою і з поверхнею матеріалу. Здійснив комплексне дослідження функціональності та руйнування композитних матеріалів із дефектами та конструкцій з них, які широко застосовуються у ракето- та літакобудуванні.
Підготував низку праць з наукознавства та історії науки.
Є автором близько 200 друкованих праць, зокрема 17 монографій, навчальних посібників і довідникових видань.