Премія імені Остроградського Михайла Васильовича

Михайло Васильович Остроградський – видатний математик, академік Петербурзької академії наук (1830), дійсний член ряду інших академій – народився 12 вересня 1801 р. в селі Пашенівка на Полтавщині.

З 1809 р. М.В. Остроградський навчається у Полтавській гімназії, де в той час наглядачем був відомий український письменник – автор «Енеїди» І.П. Котляревський, який одним із перших звернув увагу на математичні здібності хлопця.

Навесні 1816 р. М.В. Остроградський приїжджає до Харкова і починає відвідувати лекції викладачів фізико-математичного відділення Харківського університету спочатку як вільний слухач, а невдовзі стає його студентом.

М.В. Остроградський виявив такі виняткові здібності, що склав іспити за трирічний курс університету і одержав атестат, коли йому ледь виповнилося 17 років.

Незабаром, вирішивши присвятити життя математиці, Михайло Васильович вирушає на навчання до Парижа, де слухає лекції з математичних дисциплін у Сорбонні і «Колеж де Франс». Своїми надзвичайними здібностями він швидко привертає до себе увагу.

У 1826 р. М.В. Остроградський виніс на розгляд Французької академії наук свою першу наукову працю «Мемуари про поширення хвиль у циліндричному басейні».

У 1828 р. М.В. Остроградський приїжджає до Петербурга, де його ім’я вже стало відомим. Протягом 33-х років наукової діяльності й до кінця життя Остроградський був тісно пов’язаний з Петербурзькою академією наук, яка у 1828 р. обирає його ад’юнктом, а через два роки – академіком. До вченого приходять слава і визнання, згодом він стає членом-кореспондентом Паризької академії наук, дійсним членом Римської, Туринської, Американської академій наук.

Діапазон наукової діяльності М.В. Остроградського був надзвичайно широким. Учений займався аналітичною механікою, теорією удару, балістикою, варіаційним численням, алгеброю, теорією чисел, теорією ймовірностей тощо.

Основоположник теорії гідро- та аеродинаміки М.Є. Жуковський писав, що роботи М.В. Остроградського з самої тільки механіки охоплюють собою майже всі питання, на вирішенні яких зосереджувались у той час думки видатних європейських математиків.

У 1830 р. М.В. Остроградський накреслює перед собою грандіозну програму майбутніх досліджень: створення теорії розподілу електрики та магнетизму, теорії електродинамічних явищ, руху пружних тіл, руху та рівноваги рідини, дії капілярності, розподілу тепла в рідині, обчислення ймовірностей.

Така велика програма, звичайно, була не під силу одній людині, але вона дає уявлення про силу творчого генія М.В. Остроградського, який зміг передбачити хід подальшого розвитку науки на багато десятиліть.