Перегляд новини

Учена зазначає, що найсміливіші мрії, пов’язані з підкоренням Всесвіту, можуть трансформуватися в цілком реалістичні плани, які прискорять вітчизняну євроінтеграцію, цифровізацію економіки та сприятимуть розвиткові науки, освіти й інновацій в Україні.

Для прикладу Наталія Куссуль наводить дані про розвиток космічних програм у Європі, розповідаючи про запуск програми Copernicus Європейського космічного агентства, початок нової світової ери у сфері супутникових спостережень, розвиток хмарних платформ, діяльність GEO (Group of Earth Observations), підтримку космічної науки й інновацій в Європі рамковою програмою Horizon 2020 і програмами Європейського космічного агентства, збільшення асортименту сервісів на основі супутникових даних та інші важливі процеси у цій сфері.

Щодо України вчена зазначає: «Посідаючи лідерські позиції в IT сфері і маючи значний (поки що) науковий потенціал, Україна може посісти флагманські позиції у сфері обробки супутникових даних і впровадження інновацій, зокрема у сфері цифровізації економіки, екології (Green Deal) та сільського господарства. І такі приклади вже є. (...) Прикладом успішного нетворкінгу у сфері спостереження Землі є участь України у програмі Horizon 2020 ERA-Planet. Ця програма працює на засадах співфінансування і передбачає партнерську фінансову підтримку держав-учасників. Частину коштів на програму виділяє Європейська комісія, іншу частину коштів — на підтримку учасників програми виділяють самі держави. Україні вдалося створити унікальний прецедент такого співфінансування. Саме НАН України започаткувала цільову програму ERA-Planet — Україна, в межах якої підтримала партнерство установ НАН України для розв’язання прикладних задач спостереження Землі. Якби ця програма була міжгалузевою, під її стягами могли б об’єднатися зацікавлені університети, комерційні компанії та громадські організації. Тобто програма могла б стати прототипом «партнерства» на рівні окремо взятої держави».

Наталія Куссуль акцентує увагу на рушійній силі молоді у розвитку інновацій в цій та інших наукових сферах, на перспективності програми розвитку українсько-німецьких центрів ключових компетенцій (Centers of Excellence), на ускладненнях розвитку космічних досліджень у зв’язку з відсутністю державної політики, спільного джерела фінансування та загальної інноваційної стратегії.

За інформацією інтернет-видання «Дзеркало тижня»