Президія Національної академії наук України, Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України з глибокою скорботою сповіщають, що 29 листопада 2023 року пішов з життя завідувач відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Заслужений діяч науки техніки України член-кореспондент НАН України Володимир Григорович Ніколаєв.
В.Г. Ніколаєв народився 22 березня 1943 р. у м. Новомосковськ (РФ). У 1966 р. закінчив із відзнакою Луганський державний медичний інститут. У 1968 р. після навчання в аспірантурі цього закладу (1966-1968) захистив кандидатську дисертацію. З 1971 р. – старший науковий співробітник, а з 1976 р. – завідувач відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. У 1987 р. захистив докторську дисертацію, у 1988 р. здобув учене звання професора. У 2012 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «сорбційна токсикологія».
Визнання Володимирові Григоровичу принесли роботи із сорбційної токсикології, зокрема з розвитку й застосування методів і засобів сорбційної детоксикації організму в медичній практиці.
Зокрема він з’ясував механізми дії та запропонував засоби й методи сорбційної терапії важких інтоксикацій ендогенної та екзогенної природи. Із застосуванням біофізичних і біохімічних методів дослідив механізми гемосумісності та спектри поглинальної активності вуглецевих сорбентів, що дало змогу вперше впровадити в серійне виробництво синтетичний гемосорбент СКН без полімерного покриття та розв’язати ключову проблему екстракорпоральної детоксикації крові – проблему ефективного поглинання гідрофобних білок-зв’язаних мембранотропних токсинів. Він є розробником численних апаратів для сорбційного очищення крові.
Дослідження В.Г. Ніколаєва в галузі адсорбції біоактивних лігандів стали підґрунтям для синтезу і впровадження в медичну практику ДНК та гепарин-вмісних гемоімуносорбентів ГУДС і ГСБС, а також створення концепції дифузно «прозорого» полімерного покриття мас-фрактальних вуглецевих матриць.
В.Г. Ніколаєв зробив вагомий внесок у формування і розвиток таких розділів сорбційної терапії, як ентеросорбція й аплікаційно-сорбційне лікування ран та опіків. Він відіграв провідну роль у створенні нових високоефективних методів сорбційної терапії гострої променевої хвороби, ниркової і печінкової недостатності, ранової інфекції й опікового токсикозу, а також ряду шкірних та аутоімунних захворювань. Серед останніх результатів, досягнутих за участі Володимира Григоровича, успішне випробування вітчизняної моделі апарату «Штучна печінка», 5-разове зниження смертності дітей через важке отруєння блідою поганкою, ефективна сорбційна терапія ідіопатичної дилятаційної кардіоміопатії, розроблення екстракорпоральних методів керування фармакокінетикою деяких протипухлинних засобів, істотне покращення якості життя онкологічних хворих, які одержують інтенсивну хіміотерапію на фоні ентеросорбції та розроблення ефективних методів сорбційного захисту критичних органів. Створені за керівництва В.Г. Ніколаєва синтетичні гранульовані гемосорбенти серій СКН і ГСГД широко застосовують у лікувальних закладах нашої держави.
Науковий доробок Володимира Григоровича Ніколаєва становить близько 400 наукових праць, серед яких 5 монографій, 2 монографічні переклади, 56 авторських свідоцтв і патентів.
За керівництва та за участі В.Г. Ніколаєва розроблено й отримано дозвіл на клінічне використання понад 20 виробів медичного призначення, лікарських препаратів і харчових добавок тощо. У 1986 р. В.Г. Ніколаєв був організатором VII Міжнародного симпозіуму з гемосорбції – першого на теренах колишнього СРСР, а у 1989 році його було обрано президентом Всесвітнього конгресу із штучних органів.
Роботи В.Г. Ніколаєва відзначені Державною премією СРСР (1979), а за вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2003). Його також відзначено численними академічними та відомчими відзнаками та нагородами.
Володимир Григорович Ніколаєв творив науку впродовж всього свого життя, відрізнявся професіоналізмом, високим летом наукової думки та турботою про людей.
Наукова громадськість, колеги та друзі глибоко сумують за Володимиром Григоровичем Ніколаєвим та висловлюють щирі співчуття його близьким та рідним.
Вічна і світла йому пам’ять!
Президія Національної академії наук України
Секція хімічних і біологічних наук НАН України
Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України