Знімальна група програми «Сніданок з 1+1» телеканалу «1+1» побувала у лабораторії біотехнології рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, що у Києві. Про вирощування цінних, рідкісних та екзотичних рослин у цій лабораторії, зокрема про ананаси, журналістам розповів провідний науковий співробітник відділу тропічних та субтропічних рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України доктор біологічних наук Роман Іванніков.
![Культура банана низькорослого у стерильних умовах біотехнологічної лабораторії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (фото: https://www.facebook.com/invitro2invivo)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2023/04/_w/230410173619465-902_jpg.jpg) Культура банана низькорослого у стерильних умовах біотехнологічної лабораторії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (фото: https://www.facebook.com/invitro2invivo) |
У біотехнологічній лабораторії науковці досліджують та розмножують рідкісні, зникаючі й екзотичні рослини світової флори з колекцій ботанічного Саду. «Наші рослини утримуються в лабораторії у стерильних умовах у культуральних ємностях (на поживних середовищах різного складу без грибів, бактерій та інших мікроорганізмів). У такий спосіб ми створюємо їм оптимальні умови, і за якийсь відносно незначний час їх уже можна висаджувати й адаптувати до звичайних умов, – говорить доктор біологічних наук Роман Іванніков. – Приміром, у середньому цикл культивування ананасів становить півтора-два місяці. А плодоносити ці рослини починають вже за 2–4 роки. До речі, з погляду ботаніки, плід ананаса – це не окремий фрукт, а супліддя – гроно ягід, які зрослися докупи.
Ми вирощуємо дуже смачні ананаси двох генотипів – двох різних сортів. Один із них походить з острову Мадагаскар, інший – з Тайланду. В Україну їх привезли з експедицій наші колежанки. Ананаси доволі невибагливі (вони належать до родини Бромелієвих – дуже витривалих рослин), тому порівняно просто розмножуються навіть у міських квартирах. У нашому ж Саду, крім більш-менш стандартних методів, для культивування ананасів використовується оригінальна технологія. До речі, на території сучасної України ананаси культивували ще з позаминулого століття. Наприклад, у спеціальних теплицях уманської «Софіївки» [нині це Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України] їх вирощували у промислових масштабах – сотнями й тисячами для постачання до царського столу у Санкт-Петербурзі.
Щоби виростити ананас удома, потрібно зрізати з нього чубчик – зелену верхівку (купуючи ананас у супермаркеті чи на ринку, зважайте на те, щоби він був не переморожений, а чубчик – зелений і не гнилий), підсушити її протягом 2–3 діб, а потім посадити у вологий пісок і накрити плівкою (склянку з водою краще для цього не використовувати, бо є ризик, що ананас загниється). Коли чубчик викоріниться, рослину потрібно посадити у поживну земляну суміш. За теплої погоди ананас можна виносити надвір або на відкриту веранду. Під час похолодання слід знову забирати його у приміщення. Цікавий нюанс: щоби стимулювати цвітіння, а отже, й плодоносіння дорослих рослин бромелієвих, зокрема ананасів, можна обробляти їх газом – ацетиленом. Найпростіший спосіб – занурити малесенький шматочок карбіду у склянку з водою і разом з ананасом помістити її до пакету на кілька годин.
Звісно, ананаси, вирощені у природі, на їхній батьківщині, значно солодші, ніж домашні ананаси в умовах помірного клімату. Проте і ті, й інші є дієтичними продуктами, адже містять чимало корисних мікроелементів, поживних речовин, зокрема рослинних кислот, що сприяють травленню».