У травні 2022 року в мистецько-освітньому центрі Української асоціації «Єдність» (Будапешт, Угорщина) науковий співробітник Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Марина Олійник прочитала мінілекцію «Вишиванка – краса, що захищає ідентичність», а в Угорському будинку музики, що теж у Будапешті, виступила з теми: «Зберегли вишиванку – збережемо й Україну». Учена розповіла українським та угорським слухачам, як українська вишивана сорочка вийшла за межі народного побуту і стала одним із українських національних символів.
![Кандидат історичних наук Марина Олійник (тримає білі вишиванки на плічках) під час лекції в Угорському будинку музики (Будапешт, 22 травня 2022 року). Авторка фото – Світлана Перець (джерело: facebook.com/svitlana.momot)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526144617917-972_jpg.jpg) Кандидат історичних наук Марина Олійник (тримає білі вишиванки на плічках) під час лекції в Угорському будинку музики (Будапешт, 22 травня 2022 року). Авторка фото – Світлана Перець (джерело: facebook.com/svitlana.momot) |
![Марина Олійник читає лекцію в Угорському будинку музики (фото люб’язно надала Марина Олійник)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526144803464-6726_jpg.jpg) Марина Олійник читає лекцію в Угорському будинку музики (фото люб’язно надала Марина Олійник) |
![Слухачі лекції в Угорському будинку музики (фото люб’язно надала Марина Олійник)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/22052614491558-1546_jpg.jpg) Слухачі лекції в Угорському будинку музики (фото люб’язно надала Марина Олійник) |
![Марина Олійник на заході в мистецько-освітньому центрі Української асоціації «Єдність» (фото люб’язно надала Марина Олійник)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526145008308-66_jpg.jpg) Марина Олійник на заході в мистецько-освітньому центрі Української асоціації «Єдність» (фото люб’язно надала Марина Олійник) |
«Українське традиційне вбрання є символом окремішності, самобутності української нації. Ця традиція сформувалась у сільському побуті й через народну культуру почала виражати національну ідентичність українців, – говорить учена. – Коли 2006 року започатковували Всесвітній день вишиванки, в суспільстві тривала дискусія, чи доречно вживати слово «вишиванка» замість словосполучення «вишита сорочка». Особисто я підтримую думку, що термін, який складається з одного слова, значно зручніше вживати, а також транслітерувати при перекладі іншими мовами. Йому легше стати впізнаваним.
Чи давно слово «вишиванка» увійшло в український лексикон? Етнографічні пошуки і фольклорні джерела свідчать, що воно не зустрічається в народній культурі, та все ж побутує в Україні доволі давно. Перші писемні згадки слова «вишиванка» мені вдалося знайти у приватному листуванні родини Косачів [до якої, зокрема належить видатна українська письменниця Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Косач). – тут і далі примітки пресслужби НАН України] – на позначення вишивки як такої, а не одягу з вишитими візерунками. А от у «Словнику української мови» («Словарь малорусского наречия») Олександра Афанасьєва-Чужбинського, виданому 1855 року, слово «вишивка» подано у двох значеннях: перше – вишиття на виробах (рушниках, скатертинах, фіранках тощо); друге – жіноча вишита сорочка. Отже, термін «вишиванка» сміливо можна вживати.
А коли він набув сучасного значення і ввійшов у масовий вжиток? Це сталось уже в другій половині ХХ століття. Захищаючи Україну на фронтах Другої світової війни, Андрій Малишко написав вірша «Я сорочку знайду вишиванку», він був опублікований згодом в його поетичній збірці «Чотири літа». Цю літературну тему підхопили й далі розвивали інші письменники. Миколі Сомові належать слова, що стали піснею «Вишиванка» і дали назву однойменній збірці його творів. Дуже популярною стала пісня «Ой, чорна я си, чорна…» з рядком «Іванко, та й Іванко, сорочка вишиванка…» Тобто з легкої руки українських поетів і музикантів слово «вишиванка» поширилося у значенні саме одягу.
На візуальний образ Середньої Наддніпрянщини найбільше вплинув Тарас Шевченко. Відомий ідеолог українства, підприємець, меценат і громадський діяч Євген Чикаленко ще на початку ХХ століття помітив, що народний образ, виражений в одязі, дуже важливий для Тараса Григоровича. Це видно, зокрема, зі світлини, на якій він зображений разом зі своїми товаришами, а також з автопортрету, котрий фактично став іконою як для сільських хат, так і для кабінетів інтелігенції. Шевченко органічно поєднав європейське вбрання з національним. Самої цієї епатажної заявки, звісно, було б недостатньо, без Шевченкових інтелектуальних здобутків – малярської та поетичної творчості. До речі, в Києві зберігається вишиванка Тараса Григоровича. Її пошила й оздобила делікатним візерунком на комірці митцева сестра Ярина.
![Ліворуч: Тарас Шевченко серед приятелів (1859). У центрі: Тарас Шевченко – Автопортрет (1860). Праворуч: Тарас Шевченко (фотограф Деньєр, 1859). Джерело: ethnography.org.ua](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526150043558-3258_jpg.jpg) Ліворуч: Тарас Шевченко серед приятелів (1859). У центрі: Тарас Шевченко – Автопортрет (1860). Праворуч: Тарас Шевченко (фотограф Деньєр, 1859). Джерело: ethnography.org.ua |
![Два образи українок у національному одязі. Ліворуч: «Катерина» Тараса Шевченка (1842). Джерело: uk.wikipedia.org. Праворуч: ««Красавіца» терпіти не буде!» (2022) Костянтина Качановського. Джерело: @konstantin_kachanovsky/Instagram](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526150439511-5056_jpg.jpg) Два образи українок у національному одязі. Ліворуч: «Катерина» Тараса Шевченка (1842). Джерело: uk.wikipedia.org. Праворуч: ««Красавіца» терпіти не буде!» (2022) Костянтина Качановського. Джерело: @konstantin_kachanovsky/Instagram |
Концептуалізували вираження української ідентичності через вбрання так звані хлопомани. Цей рух виник у 1860-х роках, коли студенти Київського університету почали масово одягати просте селянське вбрання замість тужурок і мундирів, що було, фактично, символічною посвятою в українство, й «іти в народ», вивчати його культуру, роблячи етнографічні записи з перших вуст. Цей рух активно розвивався, до нього долучилося чимало майбутніх визначних українських культурних діячів – Микола Лисенко, Володимир Антонович, Павло Житецький, Михайло Старицький та інші.
Але чи завжди було безпечно одягатися в українське національне вбрання, зокрема вишиванки? Річ у тім, що в ХІХ столітті зовнішній образ людини великою мірою визначався її соціальним статусом. Представники різних соціальних прошарків мали вдягатися так, як приписував їм закон. Зокрема, дворянам належало вбиратися по-європейськи, а сільське вбрання було звичним для простолюду. І формально використання аристократією українського сільського вбрання могло наражатися на різні обмеження й репресивні заходи. Скажімо, в Умані за часів Російської імперії дворянина Амоса Свидницького затримали за «носіння хлопоманського костюма», а саме – «полотняної сорочки з малоросійською вишивкою». 1862 року Павла Чубинського заслали до Архангельської губернії за українську діяльність, бо він навідував могилу Тараса Шевченка і носив українське національне вбрання. Цікаво, що того ж року Чубинський написав слова, відомі тепер як Державний Гімн України. 1896 року Сергія Єфремова відрахували з Київської духовної семінарії «за неблагонадійність», про що він писав у своїх щоденниках, згадуючи зокрема, і носіння української сорочки. Вже за часів Незалежності, 2016 року, Міжнародна федерація шашок (IDF) на три роки дискваліфікувала українського гросмейстера Юрія Анікеєва «за порушення етичного кодексу цієї організації» (фактично – за неприховану громадянську позицію та виступи у вишиванці) [2018 року Міжнародний спортивний суд у Лозанні скасував цю дискваліфікацію і зобов’язав IDF виплатити Анікеєву 5 тисяч швейцарських франків і покрити судові витрати].
![Юрій Анікеєв під час гри (джерело: wz.lviv.ua)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526150639526-1091_jpg.jpg) Юрій Анікеєв під час гри (джерело: wz.lviv.ua) |
Які сенси українська інтелігенція передавала через національне вбрання? На це питання найкраще відповідає Опанас Сластіон, який писав, що вони з товаришами, перебуваючи у Петербурзі, по змозі, намагались одягати традиційне народне вбрання саме як маркер української ідентичності: «Мартинович, небіжчик Васильківський та й я – були стрижені в кружок і по можливості носили українську одежу, – правда, се були традиції часів давніших, т. зв. тоді «хохломанства», та нам се було байдуже, бо головна мета – аби «вони» знали, що «ми» існуємо й будемо існувати».
Які ж особливості мав український образ панянок? Жінки, на відміну від чоловіків, на перше місце ставили візуальну, естетичну складову. У другій половині ХІХ століття українські аристократки починають вбиратися в українські національні строї, припасовуючи їх до тогочасної європейської моди, а український костюм з’являється у петербурзьких модних журналах. Словом, український візуальний образ проникав навіть у найконсервативніші середовища Російської імперії.
![На фото – Ольга Косач (у дівоцтві – Драгоманова; письменницький псевдонім – Олена Пчілка; 1867 рік),](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/22052615100073-2797_jpg.jpg) На фото – Ольга Косач (у дівоцтві – Драгоманова; письменницький псевдонім – Олена Пчілка; 1867 рік),вбрана в сорочку, вишиту білим по білому (такий візерунок характерний для Полтавщини, звідки вона походить, а саме – з Гадяча), з пишними рукавами, і в керсетці, приталеній на французький штиб (у народі ця деталь костюма була вільною, щоби жінка могла вдягати її в різні періоди свого життя, зокрема приховуючи вагітність). Український образ доповнюється модними на той час у Європі пишними криноліновими спідницями, але зберігає консервативні нотки: на голові ще не заміжньої Ольги Петрівни – віночок як символ дівоцтва. Джерело світлини: ethnography.org.ua |
![На фото – письменниця Ганна Барвінок у заміжжі за Пантелеймоном Кулішем. Очіпок на її голові свідчить про її статус молодиці, заміжньої жінки. Джерело світлини: de.wikipedia.org](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526151119620-9132_jpg.jpg) На фото – письменниця Ганна Барвінок у заміжжі за Пантелеймоном Кулішем. Очіпок на її голові свідчить про її статус молодиці, заміжньої жінки. Джерело світлини: de.wikipedia.org |
![Родина Алчевських.](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/22052615121226-6922_png.jpg) Родина Алчевських.Чоловіки віддають перевагу прямому цитуванню народного вбрання, без змін. Жінки ж намагаються його модернізувати й поєднати з тогочасною французькою модою. Цікаво, що Христина Данилівна Алчевська (друга зліва) вбрана у характерну для Слобожанщини керсетку з фестонами (фігурною оздобою). Джерело світлини: dnpb.gov.ua |
На початку ХХ століття українське вбрання й український образ загалом увійшли до модної індустрії, котра тільки-тільки зароджувалася на теренах України. 1906 року було організовано Київське кустарне товариство, раніше з’явився кустарний склад при земському музеї у Полтаві. Київ і Полтава стали двома головними осередками координації виготовлення одягу з використанням традиційного українського шитва. 1912 року виходить друком каталог, за яким уже можна було замовити як традиційне українське вбрання, так і тогочасний модний одяг (матіне, гестки, сукні) з оздобою в українському стилі. У сучасній модній індустрії, яка дуже потужно розвивається, український стиль уже став брендом.
Попри яскравість нового життя українського традиційного вбрання в його жіночій версії, побутує хибна думка, ніби український стиль у соціальному житті адаптував і впровадив Іван Франко, поєднуючи вишивану сорочку з європейським костюмом. Це пов’язано з тим, що в радянські часи популяризація українських візуальних образів була вкрай обмеженою, але Франкові пропаганда дозволяла фігурувати в національному одязі як «творцеві революції». Насправді ж першим – іще 1864 року – такої манери вдягатися дотримувався Марко Кропивницький, хоч і не став її символом. Річ у тім, що мистецьке життя відігравало важливу роль у підтриманні українського стилю, зокрема візуального, – у національному вбранні на вистави приходили не лише актори, а й чимало глядачів. Людмила Старицька-Черняхівська по відвіданні вистав трупи Марка Кропивницького з Марією Заньковецькою в головних ролях писала, що «вишивана сорочка та голосна українська мова у театрі були тією глиною, якою муляр стуляє одну до одної цеглини», вибудовуючи українську культуру. До речі, від 1917 року і селяни, й інтелігенція вдягали українське вбрання на мітинги за Незалежну Україну, для частини це було вираженням свідомої позиції. Те саме відбувається і зараз у різних країнах світу, де українці з усіма небайдужими людьми виходять на вулиці, аби заявити про підтримку України й українського народу у боротьбі проти російської агресії.
![Кандидат історичних наук Марина Олійник (ліворуч) на політичній акції на підтримку України (Будапешт, 11 квітня 2022 року). Джерело: facebook.com/profile.php?id=100008579283989](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526151310995-7938_jpg.jpg) Кандидат історичних наук Марина Олійник (ліворуч) на політичній акції на підтримку України (Будапешт, 11 квітня 2022 року). Джерело: facebook.com/profile.php?id=100008579283989 |
У контексті цієї теми безперечно знаковою військовою фігурою став ерцгерцог Вільгельм фон Ґабсбурґ, який 1914 року був полковником Українських Січових Стрільців. Його зацікавлення Україною почалося з подарованої вишитої сорочки. Звідси й відоміше, ніж справжнє ім’я, псевдо – Василь Вишиваний. Українське вбрання було в пошані у солдатів Української Народної Республіки. Ця традиція продовжується – мене особливо вразила історія, розказана госпітальєром [«Госпітальєри» – український волонтерський медичний батальйон, створений 2014 року; допомагає українським військовим] 2021 року: щоб урятувати життя одного пораненого юнака, треба було розірвати на ньому вишиванку, але він попросив цього не робити, бо сорочку йому вишила мати. На щастя, хлопець вижив».
![Воєнна орнаментика. Автор орнаментів – Андрій Єрмоленко (джерело: facebook.com/andrey.ermolenko)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526152250183-8434_jpg.jpg) Воєнна орнаментика. Автор орнаментів – Андрій Єрмоленко (джерело: facebook.com/andrey.ermolenko) |
Усім, хто цікавиться українським вбранням і хоче знати більше, вчена порекомендувала два наукові видання, електронні версії яких доступні на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України:
P.S. Далі – світлини з відомими людьми на цьогорічний День вишиванки (19 травня 2022 року), який збігся із Днем Європи.
![Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (джерело: facebook.com/EuropeanCommission)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526152716730-9431_jpg.jpg) Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (джерело: facebook.com/EuropeanCommission) |
![Президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола (джерело: twitter.com/EP_President)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526152800433-3896_jpg.jpg) Президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола (джерело: twitter.com/EP_President) |
![Литовський президент Ґітанас Науседа і перша леді Литви Діана Науседа (джерело: facebook.com/nausedagitanas)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526152929480-9827_jpg.jpg) Литовський президент Ґітанас Науседа і перша леді Литви Діана Науседа (джерело: facebook.com/nausedagitanas) |
![Президент України Володимир Зеленський (джерело: instagram.com/zelenskiy_official)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/22052615300511-6889_jpg.jpg) Президент України Володимир Зеленський (джерело: instagram.com/zelenskiy_official) |
![Перша леді України Олена Зеленська (джерело: facebook.com/olenazelenska.official)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2022/05/_w/220526153053855-3468_jpg.jpg) Перша леді України Олена Зеленська (джерело: facebook.com/olenazelenska.official) |