Керівник Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська у своїй статті “Ментальний код російського фашизму” звертається до аналізу праці українського письменника-шістдесятника Євгена Гуцала “Ментальність орди” (К.: Просвіта, 1996).
Дослідниця зазначає, що перечитавши цю працю з позиції нинішнього дня, необхідно “віддати належне і величезній пошуковій та глибокій аналітичній роботі письменника, і його далекоглядності, й застережливій прозірливості”.
“Несподівана для Гуцалового читача книга «Ментальність орди» – це аналітичний розмисел про джерела російської загарбницької політики з глибоким аналізом історичних і літературних джерел, фактів, достеменним знанням історичних реалій та їх інтерпретації минулими й сучасними «коментаторами» від російської експансіоністської ідеології”, – пише Людмила Тарнашинська. Вона наголошує, що у книзі подається не просто зріз окресленої проблеми, а значно більше – анатомія злочинної суті московської орди.
Книжка складається з восьми окремих, однак послідовно пов'язаних наскрізною темою й змістом статей про сутність «бродячої Русі», яка «давно вже відірвалася від власної землі», спустошуючи своїм начебто легітимним «примноженням» землі чужі. Яскраві їх назви говорять самі за себе: «Буслаєвщина, або ж не вздовж, а впоперек каменя», «Безодня, або ж Іван Грозний: «Все воры», «Ментальність орди, або ж творення «Євроазійського простору», «Оргія, або ж ефект мухомора», «Гусячі багнети, або ж Г. Державін: «Поля и грады – стали гробы», «Знак Чечні», «Знак Хіви», «Раби рабів, або ж «Какую Россию мы потеряли?». Як зауважує Людмила Тарнашинська, "сукупно ці назви створюють «ікебану національного характеру» сусіда, який судився нам за якимось злим фатумом".
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СТАТТІ Джерело: інтернет-сайт «Української літературної газети», публікація від 15 квітня 2022 р.