Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану, 1880‒1891 |
У своїй статті провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України доктор історичних наук Ольга Ковалевська розповіла про моду на запорозьку тематику в мистецькому середовищі та вплив історика Дмитра Яворницького на відомого художника, уродженеця Харківщини Іллю Юхимовича Рєпіна.
Авторка зазначає: «Моду на запорозьку тематику в мистецькому середовищі запровадив відомий художник, уродженець Харківщини Ілля Юхимович Рєпін (1844‒1930). Саме після його "Запорозького полковника"[1] (1880), "Запорожця" (1884), "Івана Сірка" (1889), "Козака в степу" (1890) і врешті-решт "Запорожців" (1878‒1891), які на полотні писали листа турецькому султану, зʼявилися "Сторожа запорозьких вольностей"[2] (1890) Сергія Васильківського, "Бій козаків з татарами" (1892) Опанаса Сластьйона, "Похорон кошового" (1900) Олександра Мурашка, "Гість із Запоріжжя" (1916) Фотія Красицького та деякі інші. Таким чином запорожці, ці напівлегендарні герої, захисники християнства, борці за волю, цілком узгоджувалися з принципами мистецького романтизму та тезами романтичного напрямку в історіографії. Реальна історія козацтва і, перш за все, козацької держави Гетьманщини, були під негласною забороною. Братися за відображення реальних подій з історії гетьманських козаків, їхніх гетьманів чи полководців, їхніх ідеологів, було небезпечно і комерційно невигідно. Доказом цього була доля головного консультанта Іллі Рєпіна ‒ історика Дмитра Яворницького (1855‒1940), якого ще в розпал роботи художника над "Запорожцями", відправили до Середньої Азії, а потім до Царства Польського, подалі від його занять козацькою тематикою».
Наостанок Ольга Ковалевська зауважила: «Для опанування психологічної сили образів обох гетьманів Іллі Рєпіну явно не вистачало історичної освіти (навіть попри знайомство та тривале спілкування з видатними істориками), чіткого вибору власної ідентичності та сили духу. Водночас він назавжди залишився співцем запорозької вольниці, краще за якого ще ніхто так і не відобразив запорозьких козаків».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією ресурсу «Історична правда»