Завідувач відділу археології енеоліту — бронзової доби Інституту археології НАН України доктор історичних наук Віталій Отрощенко розповів про те, що було на українських землях до кіммерійців та скіфів, як виплавляли бронзу, хто такі "протоєвропейці", звідки походять бойові колісниці, коли ямники розселилися по Європі, що таке "харизматичний клан", куди мігрували після зміни клімату, чи був демографічний бум у бронзовій добі та в чому успіх кіммерійців.
Учений згадав і про те, що творилося в лісостепу України, коли фінальна доба бронзидобігала кінця: «У нас спостерігається міграція з того ж Карпатського басейну сюди. Ґава-голіградська культура подолала карпатські перевали і поширилася на Наддністрянщину. В цей час з’явилися перші фортеці. Була Михайлівська фортеця на Дніпрі. Але ще в часи бойових колісниць вели будівництво фортець: Левенцівська фортеця в гирлі Дону, інша скеля Кременчук… Ситуація нестабільності настає за доби фінальної бронзи. І одним із найбільших відкриттів української археології є укріплене поселення Дикий Сад в центрі Миколаєва, неподалік Миколаївської міської ради, на тому місці, де Інгул зливається з Південним Бугом. На такому мисі вже 30 років миколаївські археологи копають це укріплене поселення. Унікальність цього поселення, по-перше, в тому що воно укріплене. Доба пізньої бронзи – це була доба абсолютної безпеки. Цією добою я і займався найбільше, докторська і кандидатська дисертації мої присвячені зарубникам. Та культура, яка була поширена від Волги до Дніпра, бережнівсько-маївська зрубна, – для неї характерна відсутність поховань зі зброєю, воїнських поховань, маємо тисячі черепів – жодних ознак насильницької смерті. (...) В чому проблема археології – це наука, яка досліджує фрагменти минулого. Ми щось весь час повинні реконструйовувати, домальовувати, здогадуватися. Але поки що так на сьогоднішній день виглядає картина».
Наостанок археолог відзначив: «Власне кажучи, історія України починається 3000 років тому. Не сперечатися – 862-й чи ще щось… А з кімерійців! Тут у нас і скіфи влаштували якусь державність, і сармати. Ну, сармати, знову так, трохи назад. І готи тут проєкт свій державний мали».
Ознайомитися із відеозаписом інтерв’ю За інформацією освітньо-інформаційного порталу «Локальна історія»