Науковий співробітник відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Олексій Коваленко розповів в інтерв’ю науково-популярній програмі «Модуль знань» радіостанції «UA: Українське радіо» про три цікаві наукові досягнення в галузі біології у 2019 році .
«Біологія розвивається бурхливо, – зазначає вчений. – Але якщо обмежитися трьома найцікавішими, на мою думку, минулорічними результатами, то першим слід, звичайно, назвати відкриття палеонтологами нових решток денисівської людини – третьої гілки у родоводі сучасної людини, що існувала паралельно з неандертальцями та кроманьйонцями. Досі наука мала у своєму розпорядженні лише кілька кісточок із Денисівської печери, що на Алтаї. 2019 року було описано знайдену в Тибеті нижню щелепу з двома вцілілими зубами. Річ у тім, що денисівська людина – такий собі палеонтологічний ніндзя, бо кістки в кліматичних умовах її мешкання не дуже добре зберігаються. Цю щелепу було виявлено на висоті 3200 м над рівнем моря, тому дослідження в горах триватимуть і згодом ми, напевно, дещо більше дізнаємося про цього нашого далекого (троюрідного, а у певних випадках і двоюрідного) родича та поглибимо розуміння становлення нашого власного виду».
![Нижня щелепа денисівської людини, досліджена 2019 року (фото: nature.com)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2020/01/_w/200131105013333-9459_jpg.jpg) Нижня щелепа денисівської людини, досліджена 2019 року (фото: nature.com) |
Серед головних минулорічних здобутків зоологів Олексій Коваленко відзначив нові результати вивчення популярного в науці модельного об’єкту завбільшки кілька міліметрів – круглого черва виду Caenorhabditis elegans: «Останнє дослідження було пов’язане з такими фундаментальними питаннями, як життя та смерть, а точніше – зі старінням. Класична теорія тлумачить старіння винятково в негативному світлі, як наслідок накопичення мутацій. Згідно з протилежною теорією, старіння може бути адаптивною ознакою, допомагаючи видам виживати. Саме таку роль старіння виконує, зокрема, у Caenorhabditis elegans. Представники цього виду мешкають в особливих умовах, де змушені були б жорстко конкурувати за органічні поживні речовини, якби після досягнення статевої зрілості з ними не відбувалися дивовижні перетворення: вже за кілька годин у цих істот починають порушуватися системи упакування білків, стається величезна кількість «аварій» на клітинному рівні, за кілька днів у них активно деградує нервова система, а згодом свої функції припиняє виконувати травна система – і досить швидко настає смерть. Як стверджують дослідники, це сприяє звільненню життєвого простору для молодших особин популяції. Поки що це перший випадок підтвердженої адаптивності старіння живих організмів».
![Caenorhabditis elegans, доросла особина (фото: en.wikipedia.org)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2020/01/_w/200131105217172-1865_jpg.jpg) Caenorhabditis elegans, доросла особина (фото: en.wikipedia.org) |
Одне з найцікавіших ботанічних досліджень 2019 року стосувалося люмінесценції у рослин: «За цим напрямом і раніше проводилося безліч експериментів, проте вони отримували досить тенденційне висвітлення у ЗМІ: медіа писали, зокрема, що невдовзі світлом рослин, буквально, можна буде замінити електричне світло (якщо під рослинним світильником ми колись і читатимемо книжки, то станеться це, звичайно, дуже й дуже нескоро). Деякі дослідники використовували такі дивні методи роботи, як, наприклад, вживлення рослинам ферментів від жуків та потрібних для їхньої роботи субстратів. Але минулого року нарешті стався прорив: кілька місяців тому результати своїх досліджень опублікували відразу дві міжнародні групи вчених, які з’ясували, що для того, аби рослина почала світитися, їй потрібно прищепити 4 гени грибів, які виявляють свої люмінесцентні властивості в темну пору доби. Зокрема, у цих грибів було запозичено здатність утворювати люмінесцентний білок люциферин із кофеїнової кислоти, яку рослини містять у досить великих обсягах».
![Біолюмінесцентні гриби (фото: theguardian.com)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2020/01/_w/200131105355575-9720_jpg.jpg) Біолюмінесцентні гриби (фото: theguardian.com) |
Відеозапис радіопередачі дивіться за посиланням:
https://youtu.be/S7_9h9ZpXt8