Велика синиця ласує салом (фото – Вадима Яненка) |
Які птахи залишаються зимувати на території України і чи змінився їхній видовий склад внаслідок змін клімату? Де можна побачити зграї птахів, які прилітають до нас тільки взимку? Чим підгодовувати пернатих у холодну пору року, аби не нашкодити їм? Про це в ефірі чергового випуску передачі «Зелена книга» радіостанції «UA: Українське радіо» розповіли учений – орнітолог і палеонтолог, науковий співробітник відділу палеонтології Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Вадим Яненко (м. Київ) й орнітолог-аматор, бьордвотчер (спостерігач за птахами) Олександр Настаченко (м. Дніпро).
Вадим Яненко (ліворуч) і Олександр Настаченко за улюбленою справою (автор світлини – Микола Скирпан) |
Чи не найпоширенішим птахом, якого взимку можна зустріти в наших широтах, є велика синиця. Під час зимівлі вона поводиться дуже цікаво, говорить В. Яненко, адже перетворюється з лісового птаха, котрий в інший час гніздиться й живе щонайближче на віддалених околицях населених пунктів, на практично синантропа, котрий у пошуках харчу великими зграями перелітає поближче до людських помешкань. Якось орнітологи провели експеримент: кільцювали синиць у лісах Харківщини, а потім фіксували закільцьованих особин в обласному центрі. Виявилося, що до Харкова зимувати злітаються птахи, які мешкають у радіусі 50 км навколо нього.
Велика синиця взимку (тут і далі – фото Вадима Яненка) |
Саморобна годівниця із соняшниковим насінням |
Що ж стосується, наприклад, граків, то на зиму вони мігрують південніше – в Одеську, Миколаївську, Херсонську області, на Кримський півострів. Звільнене ними місце тимчасово посідають північні та північно-східні прибульці з сусідніх країн.
Останнім часом поведінка деяких видів птахів зазнала суттєвих змін. Зокрема, значно розширився ареал снігурів, яких в Україні раніше можна було спостерігати виключно взимку. Нині вони оселилися на Поліссі: місця їхніх гнізд фахівці знаходять у Сумській і Рівненській областях.
У Києві й зимує, і гніздиться чорний дрізд, зимівля якого раніше не спостерігалася. Почалося все з того, що 1972 року орнітологи здійснили експеримент, привізши цих птахів із польської Познані до Київського зоопарку. Вже за два роки – в 1974 р. – дрозди не тільки чудово почувалися в нових умовах, а й розселилися всією столицею й областю. Хоча зимівля цих птахів у Львові відома ще з початку ХХ ст.
Чорний дрізд узимку |
На світлинах нижче – самиці чорного дрозда
До птахів, яких можна зустріти в Україні тільки взимку, належать омелюхи – галасливі істоти із барвистим пір’ям і невеликими чубчиком на голові. Літаючи зграйками, омелюхи об’їдають горобину та калину.
Ще один виключно зимовий гість – зимняк. Це – вид канюків – хижих птахів-мишоловів, котрі харчуються дрібними гризунами та мігрують до нас із півночі в пошуках тепла і їжі. Лише взимку трапляється рогатий жайворонок. Із тундри й тайги до України прилітає маленька пташка завбільшки з горобця – чечітка, яка є одним із улюблених об’єктів бьордвотчерів. Чимало українських видів-зимівників походять із тундри. Найвідоміший серед них, напевно, малий лебідь. Під час зимівлі його можна зустріти на відкритому річковому плесі (в тому числі на Дніпрі), у змішаних лебединих зграях, які можуть складатися також із представників двох місцевих видів – лебедя-шипуна й лебедя-кликуна (гніздівлю останнього на території нашої країни було зафіксовано тільки в Зоні відчуження). За словами В. Яненка, найчисельніша присутність малого лебедя спостерігалася 2–3 роки тому на Київському морі (водосховищі) поблизу Вишгорода.
Лебеді-кликуни |
Чимало хижих птахів стають місцевими сезонними мігрантами, що мандрують за дрібнішими родичами. Так, услід за своєю кормовою базою перелітають яструби – малий і великий. Зустрічаються й рідкісні види, які під час зимівлі «оселяються» на багатоповерхових будинках, що максимально нагадують їхні природні місця проживання – стрімкі скелі й гори. Між іншим, як стверджує науковець, хижаки нерідко обирають своїми жертвами міських голубів, котрих особливо багато поряд зі смітниками.
В. Яненко також порадив місця, де можна спостерігати птахів, які з’являються в Україні тільки взимку. Кияни й гості столиці мають нагоду побачити залітні й навіть екзотичні види на берегах каналу Бортницької станції аерації. Вода в цій водоймі завдовжки приблизно 9 км ніколи не вкривається льодом – навіть у найлютіші морози, чим і приваблює різних пернатих – каролінську качку (природний ареал – Північна Америка, але зустрічається в культурі по всьому світу, зокрема й у середземноморському регіоні), качечку-мандаринку (особини цього виду, ймовірно, втекли з приватного зоопарку) й багатьох інших. Зустрічаються там крижні, які, тисячами здіймаючись у повітря, створюють неймовірне видовище, та рибалочка – дрібний птах, що полює на риб. На Кримському півострові, неподалік Євпаторії, розташовується одна з найбільших в Україні зимівель лебедів. Тих чи інших зимівників можна побачити й уздовж усього русла Дніпра. Це – й крехи (великий, середній та малий), і качечка-морянка, й гоголь. Раз на рік над територією України пролітають на зимівлю чечітка, лапландський подорожник, пуночки.
Самці каролінської качки |
Самиця каролінської качки |
Рибалочка в теплу пору року |
Багато цікавої інформації про птахів, у тому числі й тих, що живуть у нас узимку, зібрала й аматорська орнітологічна спільнота. Як розповів бьордвотчер О. Настаченко, зима 2017/2018 відзначилася зимівлею кількох видів, які мали б відкочувати на південь, але залишилися. Йдеться насамперед про дрібних комахоїдних птахів – малу мухоловку, польового й лісового щевриків, а також коловодних – крячка білощокого, куличків. Досить довгий і порівняно теплий початок зими ввів птахів в оману. Коли ж встановилася сніжна й морозна погода, вони, по суті, були приречені на загибель, якщо не змогли відлетіти далі на південь. Знесилені, хворі особини й особини з недостатньою жировою масою за таких умов не мають шансів вижити. Аби взимку мати можливість самостійно знаходити собі харч, ці птахи потребують полів, не вкритих снігом, і незамерзлих водойм із низьким рівнем води, а також невеликих калюж.
Одна з особливостей останніх років, помічена бьордвотчерами, – зменшення в Північному Причорномор’ї кількості зимових зальотів заволзького білокрилого жайворонка, який, порівняно з попереднім періодом, за їхніми спостереженнями, нині трапляється значно рідше. Орнітологи-аматори припускають, що це пов’язано з потеплінням у регіоні, з якого походить цей вид, і, відповідно, збільшенням обсягів доступного корму. Проте поодиноких особин і нечисленні групки цих птахів досі можна зустріти, наприклад, на Дніпропетровщині або поблизу озера Сиваш, говорить О. Настаченко.
Восени минулого року широкий інформаційний резонанс в Україні спричинила поява рожевого фламінго, понад десяток пар якого загніздилися на Херсонщині. Розголос зумовлювався тим, що цей тропічний і субтропічний вид включено до міжнародних червоних списків як «вразливий». Водночас, стверджує боьрдвотчер, фламінго насправді не такий уже й екзотичний для нашого регіону: щороку – з початку 2000-х рр. – його поодиноких представників і нечисленні зграї – у статусах «пролітні» й «зимівні» – фіксували на Одещині (на території Національного природного парку «Тузловські лимани»), Миколаївщині (на Кінбурнській косі) й у Криму (неподалік Феодосії, біля с. Міжводне). Поки що не відомо, звідки вони прилітають, – із Туреччини, Казахстану чи інших країн. Що ж до фламінго, які з’явилися восени на Херсонщині, то ще наприкінці листопада 2017 року орнітологи фіксували групу з п’яти дорослих особин і однієї молодої. А от під час спостережень усередині грудня 2017 і всередині січня 2018 року їх уже не було. Очевидно, птахи або повернулися додому, або мігрували далі на південний захід Європейського континенту.
Пернатих, які перебувають на зимівлі аж до весни, неодмінно потрібно підтримувати, наголошує В. Яненко. Залишаються переважно зерноїдні види й частина комахоїдних, які можуть замінити в раціоні комах на ягоди, тому найпростіша й, водночас, досить поживна їжа, котрою їх можна підгодовувати, – це суміш злакових: пшениці, ячменю, жита, проса, насіння коноплі, соняшника. Деякі види комахоїдних зимівників намагаються харчуватися горобиною, калиною й навіть зернами бузку. Цілком прийнятна їжа – тваринний жир (простіше кажучи – сало), але тільки свіжий і несолоний. А от борошняну випічку пернатим вживати не варто в жодному разі. Житній (чорний) хліб, потрапляючи до травної системи, може підвищувати рівень кислотності, а пшеничний (білий) – склеювати стінки шлунка чи роздувати його, призводить до закупорювання кишечника і його інтоксикації, шкодячи, таким чином, здоров’ю птаха.
Допомагаючи птахам пережити найтяжчу для них пору, ми допомагаємо утримувати природну рівновагу, підкреслює вчений, адже, наприклад, синиці або горобці в теплий період з’їдають незліченну кількість різноманітних шкідників хвойних і листяних лісів.
Більше дізнавайтеся з аудіозапису радіопередачі: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1872228.
Усі фотографії надано В Яненком