Перегляд новини

У своєму виступі він зазначив, що впродовж усієї історії НАН України пріоритетне місце в її діяльності посідало вирішення найгостріших проблем, що поставали перед державою і суспільством. Учені Академії робили все можливе, аби незалежна Україна відбулася, докладали значних зусиль для розвитку економіки, освіти та культури. І зараз, попри непрості умови, науковці продовжують активно і наполегливо працювати, отримуючи на багатьох сучасних напрямах науки результати дійсно високого, світового рівня.

Як повідомив Анатолій Загородній, інститути Академії, розвиваючи насамперед фундаментальні дослідження, значні зусилля спрямовують на широке практичне використання наукових результатів. Чимало перспективних розробок і конкурентоспроможних технологій знаходять застосування в аерокосмічній, гірничо-видобувній, енергетичній, аграрній та інших галузях.

“Ми ефективно співпрацюємо з такими великими наукоємними організаціями, як КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля, ДП «Антонов», “Івченко-Прогрес”, “Зоря”- “Машпроект”, НАЕК “Енергоатом”, АТ “Турбоатом” та інші. Важливо, що ці зв’язки дають змогу актуалізувати прикладну тематику, забезпечити її прив’язку до конкретних потреб виробничої сфери.

Ось лише кілька прикладів практичної користі. За результатами оцінювання нашими вченими стану корпусів реакторів атомних електростанцій на 10-20 років відтерміновано виведення з експлуатації 11 з 15 діючих енергоблоків. Економічний ефект від продовження терміну роботи лише одного блоку становить близько 1,5 мільярдів гривень на рік. Наші фахівці розробили технології і налагодили виробництво машин для контактного стикового зварювання рейок із високоміцної сталі. Сумарний ефект від цієї розробки – мільярди гривень. Здійснено трансфер сучасних адаптивних технологій вирощування озимої пшениці інноваційних сортів на площі близько 2 млн. гектарів”, – розповів Президент НАН України.

Він також наголосив, що останні роки вагомим пріоритетом діяльності Академії є дослідження для потреб оборони й безпеки держави. Чимало розробок спрямовано на покращення тактико-технічних характеристик зброї, боєприпасів, ракетних та артилерійських систем, збільшення рівня балістичного захисту, підвищення живучості елементів конструкції техніки.

“Для військової медицини створено, зокрема, біоматеріали для відновлення кісткової тканини, сучасна технологія кріоконсервування клітин крові, різноманітні гемостатичні засоби та спеціальні пов’язки для лікування складних опіків і ран. Усе це, без перебільшення, життєво важливі речі”, – додав Анатолій Загородній.

Президент НАН України повідомив, що науковці Академії не залишилися й осторонь боротьби з пандемією коронавірусної інфекції. Вони розробили надійні ПЛР-тест-системи для діагностики особливо небезпечних вірусних інфекцій (SARS-CoV-2 та інших вірусів), включно з комбінованими тест-системами, задіяними у моніторингу появи нових штамів коронавірусу в Україні, йде пошук нових лікарських препаратів проти COVID-19. Створюються вітчизняні вакцини проти нової коронавірусної інфекції, досліджуються причини виникнення постковідних когнітивних порушень і триває пошук шляхів їх лікування. Щотижня готується прогноз розвитку пандемії на території нашої країни.

“Добре зрозуміло, що Академії потрібно змінюватися відповідно до вимог часу. І зміни вже почалися. Нам вдалося посилити демократичні засади академічного устрою, запровадити сучасну методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ і нові принципи фінансування пріоритетних наукових досліджень, вдосконалити структуру управління Академією. Зараз ми розпочали повну інвентаризацію матеріально-технічної бази та земельних ділянок, новий етап оптимізації мережі наукових установ. Важлива увага в програмі реформування Академії приділяється розвитку наших міжнародних зв’язків, подальшій інтеграції до європейського дослідницького простору”, – сказав академік Загородній.

Очільник Академії зазначив, що серед пріоритетів залишається і тісна співпраця зі сферою освіти – від залучення школярів до наукової діяльності в рамках Малої академії наук до підготовки магістрів і наукових кадрів вищої кваліфікації на базі наукових установ Національної академії наук України. У центрі уваги також перебувають вкрай гострі питання залучення й закріплення в Академії талановитих молодих науковців.

“Ми чудово розуміємо, що це питання нашого майбутнього і намагаємося всіма доступними засобами утримати молодь в своїх лавах, запроваджувати різні форми адресної підтримки молодих дослідників”, – акцентував Анатолій Загородній. – Для цього ми нещодавно започаткували гранти молодіжним дослідницьким лабораторіям і групам, програму постдокторальних досліджень, намагаємося створювати для молоді умови для кар’єрного зростання, вживаємо заходів щодо виділення їм службового житла. Проте наші власні заходи не здатні стримати подальшого кадрового знекровлення нашої наукової сфери. Розв’язувати цю проблему треба на найвищому державному рівні”.

Президент НАН України розповів, що зараз Академія, як і вся вітчизняна наука, працює у вкрай непростих умовах. Причинами цього є недостатнє фінансування наукових досліджень, низький попит на наукові розробки з боку промисловості, падіння в суспільстві престижу наукової праці і пов’язаний з цим відтік наукових кадрів. “Але попри всі негаразди Українська держава ще не втратила шансів на інноваційний розвиток і майбутнє процвітання. Для цього, на мій погляд, зусилля науки, бізнесу і держави повинні об’єднатися на двох важливих напрямах: створення за рахунок інновацій більшої доданої вартості та інвестування в талановитих науковців, які створюють інноваційну продукцію”, - резюмував наприкінці свого виступу академік Загородній.

* * *

Всеукраїнський форум “Україна 30. Освіта і наука” проходив з 31 травня по 2 червня 2021 року в Києві.

У заході взяли участь представники Офісу Президента України, Уряду, Верховної Ради України, Національної академії наук України, ректори університетів, молоді вчені, інноватори, представники освітянського та експертного середовища, громадські діячі, представники реального сектору економіки.

Зокрема, від НАН України спікерами під час різних сесій стали Катерина Терлецька, Олена Компанієць, Олександр Кордюк, Дмитро Волочнюк, Олександр Волков.

У третій день роботи Форуму його учасники обговорили питання залучення молоді в науку та підтримки молодих учених, ролі університетів як майданчиків для наукових досліджень та розвитку науки, проблеми впровадження інноваційних розробок у виробництво тощо.

Висловлюємо вдячність організаторам Форуму за люб’язно надані офіційні фото із заходу.