Перегляд новини

Вийшов друком 1-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» за 2021 рік (січень-лютий), видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.

У цьому випуску головний редактор журналу академік НАН України Ярослав Яцків закликає читачів долучитися до дискусійних тем, що будуть представлені на шпальтах видання у 2021 році.

Доктор фізико-математичних наук Іван Андронов пропонує ознайомитися з цікавою математикою щодо 2021 року та майбутніх років. Тут же уривок з поеми Ліни Костенко «Зоряний інтеграл».

«ПРО «НАШЕ КАЛЕНДАРНЕ» розмірковує доктор фізико-математичних наук, професор Теологічної академії УГКЦ (м. Івано-Франківськ) Іван Климишин, аналізуючи розбіжності західного та східного календаря та трактування деяких біблейських подій.

ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ: «ВЕСІЛЬНИЙ ПОЇЗД «НАЙКРАЩОЇ З ЛЮДЕЙ» ‒ науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Алла Диба розповідає про історію кохання Лесі Українки та Климента Квітки, про життя та долю їх родин. Членкиня Національної спілки письменників України Надія Чорноморець присвячує ювілею підбірку віршів «ЧИТАЮЧИ ЛЕСЮ». « СТРУНА МОЯ ПЕРША ОЗВЕТЬСЯ» ‒ про вшанування пам’яті славетної доньки України, про музику і пісні в творчості Лесі Українки інформує літературознавець Валентин Бугрим.

Cлавна історія Свято-Михайлівської обителі є переконливим свідченням того, що земна оселя Бога завжди знаходиться під Його опікою. «АЗЪ МІХАИЛЪ, ВЫШНАГО ПРЄСТОЛА СЛУЖИТЄЛЬ, ВЪ ЗЛАТОВЕРХОМЪ ХРАМЕ ПРЄБЫВАЮ...» ‒ перша частина публікації мистецтвознавця Олени Шапіро про будівництво та духовне призначення Свято-Михайлівського монастиря у Києві (Продовження у «Світогляді» №2).

Заступник Міністра освіти і науки України в 2008–2010 і в 2014–2019 рр. доктор фізико-математичних наук Максим Стріха у статті «НАУКА В Зе-КРАЇНІ: СПРОБА СУБ’ЄКТИВНОГО ПОГЛЯДУ» замислюється над шляхами виходу з тривожної ситуації, що склалася впродовж останніх місяців в українській науці.

«НАУКА В УНІВЕРСИТЕТАХ» ‒ відгук на публікацію Максима Стріхи Президента Українського фізичного товариства, члена Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій доктора фізико-математичних наук Ігоря Анісімова.

«А ВІЗ І НИНІ ТАМ…» ‒ талановитий вчений-астроном, громадський діяч та публіцист, доктор фізико-математичних наук Леонід Маркович Шульман (1936–2007) написав у 1997 році для газети «Деловая Украина» велику статтю «НАМ БИ ШАРЛЯ де ГОЛЛЯ!», у якій окреслив тогочасні проблеми життя України – наукові, економічні та соціальні. Більшість із цих проблем актуальні й сьогодні. Редакція журналу «Світогляд» пропонує читачам ознайомитися з думками та пропозиціями Леоніда Шульмана у скороченій версії статті.

Пошук інформації є невід’ємною складовою наукової роботи. Все про «БАЗИ ДАНИХ ЦИТУВАНЬ ТА ПОШУКОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ НАУКОВЦІВ МАЙБУТНЬОГО» розповідає заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки України у Києві кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Назаровець.

100-річчю від дня народження академіка НАН України Михайла Лисиці, доробки якого стали вагомим внеском у скарбницю світової науки й культури, доктор фізико-математичних наук Микола Григорчук (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, м. Київ) присвятив статтю «ЙОГО ЗАХОПИВ СВІТ ОПТИЧНИХ ЯВИЩ».

Академік Національної академії наук України Семен Якович Брауде (1911–2003) прожив довге творче і плідне життя. Практично всю другу половину свого віку він присвятив створенню нового в Україні напряму фундаментальної науки – радіоастрономії декаметрових хвиль. Нині це один із напрямів астрономії, що найбільш бурхливо розвивається в усьому світі. Україна і створена Семеном Яковичем наукова школа залишаються світовими лідерами в цій актуальній науковій галузі. «АКАДЕМІК СЕМЕН БРАУДЕ: РАДІОФІЗИК І РАДІОАСТРОНОМ» ‒ матеріал доктора фізико-математичних наук, академіка НАН України Олександра Коноваленка та кандидата фізико-математичних наук Олега Ульянова (Радіоастрономічний інститут НАН України, м. Харків). 110-й річниці з дня народження Семена Брауде, видатного вченого і чудової людини, присвячені і спогади академіка НАН України Ярослава Яцківа «ЗАХОПЛЮЮЧИСЬ, ВІН НАДИХАВ ІНШИХ…».

Дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка кандидат фізико-математичних наук, доктор економічних наук Богдан Кияк у статті «ХТО ВИ, ПАНЕ БАРЕЦЬКИЙ?» розповідає про славного українця, відомого німецького інженера Осипа Борецького.

«ЧЕСТЬ УКРАЇНИ В ОБОРОНІ ПИСЬМЕННИКА: ІВАН ШПИТАЛЬ ЯК ГОЛОС ШІСТДЕСЯТНИКІВ» ‒ есе директора Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (м. Київ) доктора медичних наук, академіка НАН України Василя Чехуна. «З позиції нашого бурхливого сьогодення варто озирнутися навколо і через призму десятиліть оглянути минуле й заглянути в майбутнє. Вражаючим на здобутки і потрясіння було ХХ століття. Кристалом чистоти й совісті в цьому вирії подій булла епоха шістдесятників. Саме їхня енергія, гуманізм і патріотизм розбудили і відродили свідомість українців», ‒ вважає автор.

Співробітник програми «Історія інакомислення в СРСР» (науково-просвітницьке товариство «Меморіал», м. Москва, Росія) Дмитро Єрмольцев продовжує тему руху шестидесятників матеріалом «БРАТИ МЕДВЕДЄВИ І САМВИДАВ» про відомих дисидентів, дослідників радянського суспільства Роя та Жореса Медведєвих.

Члени Редколегії й редакції науково-популярного журналу «Світогляд» щиро вітають видатного нефролога, педагога, громадського діяча Любомира Антоновича Пирога з ювілеєм. До уваги читачів журналу пропонується стаття ювіляра, в якій Любомир Антонович розказує про своє захоплення: «ВІСІМДЕСЯТ РОКІВ ЗАЧАРУВАННЯ ФІЛАТЕЛІЄЮ».

Міра краси будь-якого твору або явища природи, може бути оцінена лише людиною. Не існує методики оцінки краси без участі людини. Тому зараз єдиний шлях виміру краси і цінності – метод експертних оцінок. «ЯК ВИМІРЯТИ КРАСУ?» ‒ розповідає член Національної спілки фотохудожників України кандидат технічних наук Юрій Туманов.

Керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАН України і МОН України (м. Львів) Богдан Залізняк представляє інтерв’ю з поетесою, композиторкою, журналісткою, ведучою урочистого відзначення 95-річчя відомого українського письменника Миколи Петренка в Львівському Палаці мистецтв Галиною Ільєвою: «ГОСПОДЬ ДАВ НАМ ТАЛАНТИ, І ЗАКОПУВАТИ ЇХ – ГРІХ!».

Легендарна Свята Варвара служить захисницею від будь-якого лиха. Пожежники, виробники ракет, фахівці по зносу, артилеристи, муляри, покрівельники й будівельники, але насамперед шахтарі й металурги, а також ливарники шукали у неї захисту. Доктор технічних наук Володимир Дорошенко (Фізико-технологічний Інститут металів та сплавів НАН України, м. Київ) у публікації «СВЯТА ВАРВАРА – ПОКРОВИТЕЛЬКА ЛИВАРНИКІВ» розповідає, про які цікавинки можна довідатися по вилитих скульптурах святої.

Контакти:

Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net.

Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601.

Телефон: 239-63-87.

За інформацією редакції журналу “Світогляд”