20 січня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Українська мова як чинник державотворення: наукові засади і моделі втілення» виступив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко.
![Директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2021/01/_w/210121111001304-9244_jpg.jpg) Директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко |
Він відзначив, що участь науковців НАН України у створенні законодавчої бази, дослідженні стану функціонування української мови в різних регіонах і соціальних стратах суспільства, розширенні сфер її застосування є результативною і надалі залишатиметься пріоритетною серед завдань української гуманітаристики. Важливе значення мають дослідження про особливості функціонування української мови в окремих сферах та регіонах, дослідження мови як важливого чинника збереження етнічної/національної ідентичності та історичної пам’яті, дослідження історії мови у зв’язках з історією українського народу тощо.
Виступ Павла Гриценка викликав жвавий інтерес учасників зібрання та цікаву дискусію. В обговоренні доповіді взяли участь запрошений для участі у засіданні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, академіки Василь Кремень, Петро Толочко, Володимир Широков, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків та доктори філологічних наук Богдан Ажнюк та Євгенія Карпіловська.
![Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2021/01/_w/210121111116229-737_png.jpg) Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь |
Про відзначення 150-річчя від дня народження Василя Стефаника розповів генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника Василь Ферштей.
![Генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника Василь Ферштей](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2021/01/_w/210121111213409-102_png.jpg) Генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника Василь Ферштей |
Він зазначив, що стефаникознавство, яке сформувалося в 1920-30-х роках як комплекс наукових досліджень з вивчення життя й творчого доробку видатного письменника та громадського діяча В.С.Стефаника, з відновленням незалежності Української держави в 1991 році набуло продовження в працях багатьох українських дослідників.
150-річний ювілей В. Стефаника, який відзначатиметься у травні цього року, має дати поштовх для подальшої популяризації і дослідження творчості письменника.
Василь Ферштей також розповів про заходи, що плануються до ювілею В. Стефаника. Серед них наукові форуми у Києві, Івано-Франківську, Львові, що мають на меті окреслити сучасні проблеми стефаникознавства. Цінним новим напрямом є створення електронного архіву спадщини В.Стефаника. Це дасть можливість широко оприлюднювати інформацію про життя і творчість письменника за допомогою сучасних інформаційних технологій. Важливим є видання творів письменника, здійснених за сучасними технологічними напрацюваннями, а також підготовка творів письменника німецькою та англійською мовами. Перспективи сучасного стефаникознавства також включають поглиблене вивчення європейського контексту творчості В.Стефаника, інтерпретацію його творчості в художній літературі, бібліографічне опрацювання та упорядкування масиву нового матеріалу.
Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було заслухано інформацію президента НАН України академіка Анатолія Загороднього щодо
засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, яке відбулося 12 січня.
Також на засіданні було затверджено Положення про вибори дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів Національної академії наук України. Діюче Положення про вибори до Національної академії наук України було затверджено ще у 1992 році. Зміна законодавства у науковій сфері та досвід проведення виборів за останні роки об’єктивно вимагає удосконалення процедури виборів дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів Національної академії наук України.