Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні,
базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
Створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. № 198
Прогноз
розвитку епідемії COVID-19 в Україні в період
7–21 грудня 2020 р.
«Прогноз РГ-31»
7.12.2020
З початку квітня 2020 р. міжвідомча Робоча група (РГ) представників Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вінницького національного технічного університету та Національної академії медичних наук України – з урахуванням світового досвіду математичного моделювання розвитку епідемії COVID-19, на основі статистичних даних про динаміку епідемії в Україні та країнах Європи – створювала і тестувала математичну модель SEIR–U. За результатами проведеного моделювання Робоча група підготувала документи
«Прогноз розвитку епідемії коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні». Президія НАН України офіційно представила прогнози до державних органів. На ці прогнози надавав посилання Кабінет Міністрів України під час брифінгів. Прогноз готується за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
У новому документі «Прогноз РГ-31»:
• здійснено аналіз первинних статистичних даних розвитку епідемії в Україні;
• порівняно деякі статистичні дані з іншими країнами;
• порівняно статистичні дані з попереднім прогнозом «Прогноз РГ-30»;
• представлено прогноз розвитку епідемії на наступний період 7–21 грудня 2020 року за допомогою двох незалежних моделей;
• проаналізовано динаміку поширення епідемії в регіонах України.
1. Аналіз статистичних даних щодо розвитку епідемії COVID-19 в Україні.
Робоча група використовує для аналізу такі джерела даних:
1. Дані щоденних звітів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Дані про кількість нових виявлень, одужань, летальних випадків і підозр для кожної області України оприлюднюються на щоденних брифінгах МОЗ України, а також
на сайті Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України.
2. Первинні дані Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (ЦГЗ МОЗ) України. Опис структури даних та їх інтерпретацію наведено у документі
«Прогноз РГ-9» від 26.06.2020 р. Регулярний доступ до первинних даних було отримано завдяки співпраці з ЮНІСЕФ.
3. Дані щодо обсягів ПЛР- та ІФА-тестування по кожній лабораторії України.
Дані надає ЦГЗ МОЗ України, вони містять інформацію про загальну кількість проведених тестів, кількість позитивних тестів і ретестувань.
4. Дані
Національної служби здоров’я України (НСЗУ) оновлюються щодня та містять дані про госпіталізації по кожній лікарні України.
5. Дані про загальну смертність з усіх причин і дані щодо мобільності населення з ресурсу
«Економіка карантину».
6. Статистичні дані щодо країн світу:
Worldometer, Financial Times, Ourworldindata.
Нові дані Мін’юсту про смертність з усіх причин вказують на надлишкову смертність у кінці жовтня й у перших двох декадах листопада, близьку до 500 смертей на день (рис.1). Ці дані можуть переглядатись у бік збільшення через затримки в находженні даних.
Рис.1. Динаміка смертності з усіх причин з декількома тижневими приростами (за даними Міністерства юстиції України, доступними на сайті «Економіка карантину» (https://q.rating.zone/) |
Число нових випадків хвороби, число позитивних тестів, число летальних випадків та їх 7-денні усереднення наведено на рис.2. Число нових випадків хвороби перейшло до зниження. Одна з імовірних причин – завершення тенденції до скорочення затримки між тестуванням нових випадків хвороби та їх оприлюдненням. Число підтверджених летальних випадків лишається приблизно втричі нижчим за оцінену на основі попередніх даних надлишкову смертність.
Рис.2. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки вказано за правою шкалою |
Відношення числа нових випадків та всіх позитивних тестів до всіх проведених тестів (показники «позитивності тестів») стабілізувалися (рис.3).
Рис.3. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення |
Обсяги тестування незначно знизилися (рис.4). Обсяги залишків у чергах припинили зниження.
Рис.4. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях |
За останній тиждень (30 листопада – 6 грудня) було зроблено 279189 ПЛР-тестів і виявлено 89322 нових інфікованих. Кількість ПЛР-тестів, яка витрачається на одного нового інфікованого, становить у середньому 3.1 ПЛР-тести на одне нове виявлення, що відповідає відсотку виявлення 32% для України загалом. Протягом останнього тижня кількість тестів, витрачена на одне нове виявлення, незначно зросла.
Частка летальних випадків серед нових хворих лишилась у діапазоні 1,5–2% (рис.5).
Рис.5. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї. Дані наведено з періодом 1 тиждень |
Частка випадків хвороби з відомим результатом протягом останнього тижня відновила зростання після слабкої динаміки тижнем раніше (рис.6).
Рис.6. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї. Дані наведено з періодом 1 тиждень |
Середній вік хворих незначно знизився (рис.7) на тлі зростання частки неповнолітніх хворих (рис.8).
Рис.7. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє |
Рис.8. Частка неповнолітніх осіб, осіб віком від 60-ти років і старше, осіб віком від 70-ти років і старше серед нових хворих, відповідно, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення) |
На рис.9 показано динаміку зміни кількості нових інфікованих, нових одужалих і нових активних інфікованих за день згідно зі щоденними звітами МОЗ України для України загалом.
Рис.9. Кількість нових зареєстрованих випадків за день в Україні згідно з даними МОЗ України; кількість осіб, які одужали за день; кількість нових активних інфікованих. Для відображення використовувалося зважене рухоме середнє з вікном 7 днів |
За офіційною статистикою, на 7 грудня середня кількість осіб, що одужують, стрімко зросла та становить 11222 людей на день, що на 3.5 тис. людей на день більше, ніж тиждень тому. Причиною цього є робота з незакритими випадками у загальній базі даних. Середня за тиждень кількість нових інфікованих на 7.12.2020 р. становить 12760 нових інфікованих на день для України, що на 1000 випадків менше середнього показника 7 днів тому. Середня за тиждень кількість нових летальних випадків на 7.12.2020 р. становить 201 нових летальних випадків на добу.
Рис.10. Дані про щоденну кількість нових госпіталізацій та летальних випадків для України, зведених до дати оприлюднення. Дані відображено згладженими 7-денним рухомим середнім |
На рис.10 показано кількість госпіталізацій і летальних випадків згідно зі щоденними звітами МОЗ України. За останній тиждень кількість нових госпіталізацій становить у середньому 1443 нові госпіталізації на день, що на 13% менше, ніж тиждень тому. Згідно із графіком летальних випадків на рис.10, динаміка смертності зазнає аномальних коливань (що, ймовірно, пов’язано з неоднорідними технічними затримками), але загалом продовжує тренд на зростання.
Рис.11. Відсоток госпіталізованих серед усіх нових виявлень на день згідно зі щоденними звітами МОЗ України |
На рис.11 показано зміну в часі відсотка госпіталізованих випадків серед усіх нових виявлень на день. Із графіка видно, що впродовж останнього тижня продовжився довготривалий тренд на повільне спадання, відсоток госпіталізацій серед нових виявлених склав у середньому 11.3%.
Офіційні оприлюднені статистичні дані можна почасти пояснити на основі аналізу затримок оприлюднення інформації. Відомо, що нові випадки інфікування, нові смерті та нові одужання, що оголошуються щодня, насправді не всі настають у попередній день. В окремих випадках можуть траплятися значні затримки між датою фактичного настання події (тестування, виписки, госпіталізації, смерті) та датою внесення цієї інформації в базу та її оприлюднення. Певне уявлення про те, як розподіляються, наприклад, нові летальні випадки за попередніми датами, дає рис.5. На рис.12 показано середні затримки оприлюднення деяких подій та їх еволюцію в часі.
Рис.12. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації в базу даних) і датою фактичного настання події |
Із рис.12 можна побачити, що найбільшу затримку оприлюднення має одужання інфікованих. Середня затримка коливається в межах 10–25 днів. А в окремих випадках затримка оприлюднення одужання може сягати кількох місяців. На рис.12 добре видно, що стрімке зростання затримки одужання на початку листопада та на початку грудня збігається з різким збільшенням кількості осіб, що одужують (рис.9). Це свідчить про переоблік застарілих випадків і внесення до бази даних інформації про одужання давніх незакритих випадків.
На графіку затримок від дати тестування (червона крива) видно, що затримка оприлюднення нових випадків поступово зростала з середини вересня та досягла в середньому семи днів наприкінці листопада, після чого почалося зниження. Це збігається з динамікою виявлення нових випадків (рис.9).
Коливання смертності на рис.10, очевидно, пов’язані з коливаннями затримок в оприлюднені летальних випадків (рис.12, коричнева крива). Слід зауважити, що останніми днями спостерігається значне збільшення затримки оприлюднення летальних випадків. Це пов’язано, найімовірніше, з опрацюванням даних і заповненням бази щодо застарілих випадків, тому що збігається з періодом зростання смертності на рис.10. Якщо це справді так і нині триває черговий етап перегляду даних, то найближчими днями можна сподіватися на зменшення затримки оприлюднення смертей і, водночас, зменшення темпів зростання смертності.
Цікаво порівняти деякі статистичні параметри із даними інших країн. Широко обговорюваним є питання обсягів тестування і залежності від нього даних статистики. З огляду на це, в таблиці 1 зібрано деякі дані про тестування в європейських країнах із ресурсу
Worldometers. Крім даних про загальну кількість тестів і даних про кількість ПЛР-тестів на мільйон населення, зібрано дані про кількість зафіксованих летальних випадків на мільйон населення, кількість тестів на одне нове виявлення та кількість тестів на один зафіксований летальний випадок. Дані в таблиці сортовано за порядком зростання кількості тестів на один смертельний випадок.
Таблиця 1. Статистичні показники для європейських країн
Мала кількість тестів на один зафіксований летальний випадок може свідчити про недовиявлення смертельних випадків. У таблиці 1 можна побачити, що в перших рядках антирейтингу за цим показником – в основному країни, які уникли значної першої хвилі інфікувань, але сильно постраждали від другої.
На рис.13 показано щоденну кількість нових зафіксованих смертей на 100 тис. населення серед деяких європейських країн, які уникли серйозної першої хвилі, а нині переживають пікові періоди другої хвилі (дані взято з ресурсу
Financial Times). Рис.13. Кількість нових летальних випадків на день на 100 тис. населення для деяких європейських країн (за даними з Financial Times) |
Дані, наведені на рис.9, відображають інформацію на момент її оприлюднення. Тоді як інформація в даних ЦГЗ МОЗ України та НСЗУ наводиться зведеною до фактичних дат реєстрації, госпіталізації, одужання чи смерті. Графіки на рис.14–16 показують різницю між оприлюднюваними та фактичними даними, що сумарно збігаються, але можуть мати зсуви у часі.
Рис.14. Порівняння даних про щоденну кількість нових виявлень, зведену до дати оприлюднення (чорна крива) та дати реєстрації випадку (синя крива). Дані відображено згладженими 7-денним рухомим середнім |
Рис.15. Порівняння даних про щоденну кількість нових летальних випадків, зведену до дати оприлюднення (чорна крива) та дати настання смерті (синя крива). Дані відображено згладженими 7-денним рухомим середнім |
Рис.16. Порівняння даних про щоденну кількість нових одужань, зведену до дати оприлюднення (чорна крива) та дати настання смерті (синя крива). Дані відображено згладженими 7-денним рухомим середнім |
2. Порівняння з прогнозом від 30.11.2020 р.
Таблиця 2. Порівняння прогнозних значень моделі SEIR-U щодо кількості нових інфекцій від 30.11.2020 р. для кожної області України зі спостережуваними середніми за тиждень значеннями. Дані подаються усередненими за тиждень
У таблиці 2 наведено прогнозні інтервали, обчислені в
«Прогнозі РГ-30» від 30.11.2020 р. для кожної області України, та дані спостережень на 07.12.2020. р., усереднені за тиждень. Із таблиці видно, що загалом дані значно нижчі від середніх очікувань. Причиною цього є неочікувано різка зміна тренду розвитку епідемії, а також нерегулярні затримки в заповненні офіційної статистики, що обговорювалися під рис.12.
3. Прогноз розвитку епідемії в Україні з використанням статистичної моделі часових рядів Facebook Prophet.
За допомогою методів статистичного аналізу було досліджено динаміку щоденної кількості нових хворих із липня 2020 року для виявлення закономірностей поширення епідемії, для дослідження впливу свят і псевдосвят (аномальних дат на кшталт державних свят, теплих днів без опадів тощо), впливу тижневої та інших видів сезонної мінливості і виявлення їхнього характеру.
Аналізувалися дані про нові виявлення на день і нові летальні випадки для України загалом, коли спостерігалося невпинне зростання з 7-денною періодичністю – з 6 липня 2020 року. Було використано найсучаснішу модель Facebook Prophet, яка демонструє високу ефективність для моделювання часових рядів, що містять аномальні дати, різні види сезонності та лінійну чи нелінійну динаміку впливу різних складових моделі. Розроблено й застосовано алгоритм налаштування багатьох параметрів цієї моделі, який прогнозує дані на задану кількість днів, але дані наявних спостережень за останні дні використовувалися для вибору найкращої моделі з налаштованих. Проведено дослідження для періоду прогнозування 14 днів.
Як аномальні дати (свята і псевдосвята) розглядалися дати державних свят, дати потенційного зростання кількості відпочивальників (коли було дуже тепло і не було опадів) та дати послаблення карантину за відкритими даними датасету
Google-платформи «COVID-19 Open Data».
Побудовано
модель, яка за даними 6.07–23.11 дала прогноз на 24.11-07.12 із сумарною відносною похибкою за всі 14 днів – 15,6% (рис.17, прогноз даних на 2 тижні – до 21.12 див. у таблиці 3).
Рис.17. Щоденна кількість нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 в Україні з 6 липня 2020 р.: чорні крапки – дані спостережень до 07.12.2020 р., синя лінія – результат моделювання і прогнозування на 2 тижні до 21.12.2020 р. за моделлю на основі Facebook Prophet |
Таблиця 3. Прогноз кількості нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 в Україні за моделлю з урахуванням впливу аномальних дат
Щодо нових підтверджених випадків порівняно прогноз на 2 тижні, зроблений за допомогою моделі Facebook Prophet 1 і 2 тижні тому, та новий прогноз (рис.18).
Рис.18. Останні 3 тижні спостережень і 2 тижні прогнозу |
Вивчено також проблему великої похибки у 15,6%. Припускається, що на це могло вплинути зниження кількості тестів останнім часом. Тому для аналізу динаміки кількості тестувань на ПЛР теж було застосовано
аналогічну модель Prophet з точністю 7,4% – і це дозволило виокремити чіткий тренд (рис.19).
Рис.19. Тренд щоденної кількості ПЛР-тестів на COVID-19 в Україні з 6 липня 2020 р. – результат моделювання з 07.12.2020 р. і прогнозування на 2 тижні до 21.12.2020 р. за моделлю на основі Facebook Prophet |
На рис.19 видно мінімум 3 характерні ділянки зміни тренду, зокрема, в цей час спостерігається ділянка, що розпочалася 06.11.2020 р. Тому було здійснено повторне моделювання вже тільки для цієї ділянки з прогнозуванням на 1 тиждень. Можливо, слід було би брати такі дані зі зсувом, оскільки результати тестів можуть з’являтися дещо пізніше, ніж реєструються, але для врахування цього – замало надійної інформації. За даними 6.11–30.11 ця
нова модель дала прогноз на 01.12–07.12 із сумарною відносною похибкою за всі 7 днів – 6,4% (рис.20), що майже втричі точніше за прогноз даних за моделлю для всієї цієї хвилі (прогноз на 1 тиждень див. у таблиці 4).
Рис.20. Щоденна кількість нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 в Україні з 6 листопада 2020 р.: чорні крапки – дані спостережень до 07.12.2020 р., синя лінія – результат моделювання і прогнозування на 1 тиждень до 14.12.2020 р. за моделлю на основі Facebook Prophet |
Таблиця 4. Прогноз кількості нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 в Україні за моделлю Prophet за даними з 6 листопада 2020 р.
Аналогічно щодо цих нових підтверджених випадків порівняно прогноз, підготовлений за допомогою моделі Facebook Prophet 1 і 2 тижні тому, та новий прогноз (рис.21).
Рис.21. Останні 4 тижні спостережень і 1 тиждень прогнозу |
Оскільки дані про летальні випадки демонструють аномальну поведінку і не узалежнені стабільно від днів тижня, то було
застосовано згладжування шляхом використання ковзного середнього з 7-денним вікном (рис.22, таблиця 5).
Рис.22. 7-денне ковзне середнє щоденної кількості летальних випадків в Україні з 6 липня 2020 р.: чорні крапки – 7-денне ковзне середнє даних спостережень до 07.12.2020 р., синя лінія – результат моделювання і прогнозування на 2 тижні до 21.12.2020 р. за моделлю на основі Facebook Prophet |
Таблиця 5. Прогноз 7-денного ковзного середнього кількості смертельних випадків хворих на COVID-19 в Україні за моделлю з урахуванням впливу аномальних дат
Аналіз щодо кількості нових підтверджених і летальних випадків захворювань показав таке:
- для України вплив свят та інших аномальних дат, як і раніше, не є досить значним;
- доцільно моделювати дані за окремими характерними ділянками зміни кількості тестів; такий алгоритм моделювання, застосований для ділянки, яка почалася з 6 листопада, дав вищу точність – 6,4%, що означає, що кількість виявлених нових хворих може залежати від обсягів тестування;
- модель для летальних випадків із 7-денним ковзним середнім продовжує демонструвати стале нелінійне зростання, котре дещо уповільнилось останнім часом; спостерігається зростання даних із кожним тижнем, але часто трапляються щодобові аномальні значення, які не можна пояснити впливом аномальних дат.
Отримана похибка 9,3% для 7-денного ковзного середнього кількості летальних випадків є досить суттєвою – це не дає достатньої впевненості в отриманих результатах, тому потрібне подальше уточнення.
Те, що в моделях не перебиралися повністю всі можливі значення параметрів, не враховувалась явно динаміка інших факторів, на жаль, не дає впевненості в тому, що ці моделі можна використовувати для довгострокового прогнозування та що отримані результати остаточно відповідають на поставлені питання.
Обчислення за допомогою моделі Prophet і аналіз отриманих результатів виконали завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій (САІТ) Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) доктор технічних наук, професор В.Б. Мокін і аспірант кафедри САІТ ВНТУ А.В. Лосенко.
4. Прогноз розвитку епідемії в Україні з використанням компартментної моделі.
Обчислення прогностичних змінних здійснюються для окремих регіонів, а не для України загалом, а значення для всієї країни обчислюються як сума всіх її регіонів. У таблиці 6 наведено середні прогнозні результати прогнозів для областей України на період до 14 грудня та до 21 грудня. Прогнози не враховують впливу зміни кількості тестувань, кількості підозр і рішень щодо змін карантинних обмежень. При обчисленнях вважалося, що репродуктивне число та коефіцієнт летальності залишаються сталими впродовж прогностичного періоду. Репродуктивне число й коефіцієнт летальності обчислювалися з алгоритму калібрування математичної моделі, а для прогнозного сценарію використовувалися середні значення за останній тиждень.
Для врахування можливої зміни кількості контактів у часі було додатково розглянуто два сценарії для кожної області: з поступовим збільшенням рівня контактності на 25% та зменшенням на 25%. Зміна відбувалася поступово протягом тижня. У таблиці 6 наведено прогнозні середні рівні виявлення нових інфікованих на день і діапазон їхніх значень на 14 грудня 2020 року. Наведено також оцінку середнього за тиждень значення репродуктивного числа для кожного регіону, що використовувалося для обчислення прогнозу.
Таблиця 6. Прогнозні значення нових інфікованих за день для регіонів України на 14.12.2020 р. і на 21.12.2020 р. та поточна оцінка репродуктивного числа
Згідно із розглянутими сценаріями, регіонами з найбільшою очікуваною кількістю інфікованих є Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська області та місто Київ.
Якщо додати результати моделювання по всіх регіонах, то для України загалом отримаємо такі прогнозні числові показники:
Репродуктивне число – 0.97 (середнє за останній тиждень, має тенденцію до зниження)
Середня кількість нових інфекцій за день на 14.12: [10374-16109] при середньому значенні 13089.
Середня кількість нових летальних випадків за день на 07.12: [183-241] при середньому значенні 212.
Середня кількість нових інфекцій за день на 21.12: [10988-15423] при середньому значенні 12939.
Середня кількість нових летальних випадків за день на 14.12: [179-249] при середньому значенні 214.
Рис.23. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U |
На рис.23 показано зміну в часі репродуктивного числа для України загалом, отриману в результаті калібрування математичної моделі на статистичних даних. Тонкими лініями показано оцінки репродуктивного числа для різних областей. На цей момент середньотижневе значення склало 0.97. При прогнозуванні тенденція до зміни репродуктивного числа не враховувалася. Прогнозні сценарії обчислювалися зі сталим середньотижневим значенням репродуктивного числа.
Рис.24. Прогнозні значення кількості нових випадків для України з урахуванням тижневої мінливості. Крапками позначено дані спостережень станом на 30.11.2020, лінією – модельні обчислення для періоду калібрування (25.03–30.11) та для прогнозного періоду |
Таблиця 7. Прогнозні значення кількості нових випадків за результатами обчислень статистичною моделлю Prophet і компартментною моделлю SEIR-U
Таблиця 7 демонструє порівняння прогнозних значень кількості нових випадків на період до 21 грудня, обчислених за допомогою двох незалежних моделей – статистичної моделі Facebook Prophet і компартментної моделі SEIR-U. Загалом модель Prophet передбачає стрімкіше згасання, ніж компартментна модель, порівняння їх прогнозів представлено на рис.24. Слід зазначити, що похибка передбачень значно зростає зі збільшенням інтервалу прогнозування, тому до отриманих результатів необхідно ставитись обережно.
ВИСНОВКИ
1. Темпи поширення епідемії в Україні за останній тиждень різко знизилися, що призвело до значно менших значень як нових виявлень, так і нових летальних випадків порівняно з очікуваними. Репродуктивне число зменшилося на 10%, середньотижневе значення за останній тиждень склало 0.97. Відбуваються два паралельних процеси: зменшення темпів поширення епідемії та перегляд даних у базі офіційної статистики й розвантаження черг. Зміну затримок в оприлюднені даних показано на рис.12. На цей момент відокремити один фактор від іншого неможливо, можна тільки впевнено стверджувати, що темпи поширення знизились, а наскільки – стане зрозуміло після стабілізації затримок внесення даних до офіційної статистики. Тому сьогоднішній прогноз має високий рівень невизначеності. Для прогнозування кількості нових випадків було використано дві незалежні математичні моделі: статистичну та компартментну. Згідно з обчисленнями, середня кількість нових випадків дорівнюватиме 11501 (Prophet) і 13089 (SEIR-U) протягом тижня 8–14 грудня та 10130 (Prophet) і 12939 (SEIR-U) протягом тижня 15–21 грудня. Докладніше прогноз представлено у таблицях 5–7 і на рисунках 20–24.
2. Коливання рівня смертності та різке збільшення кількості одужалих за останній тиждень та на початку листопада можна пояснити переобліком даних базі й заповненням незакритих випадків. Це випливає з порівняння динаміки затримок внесення інформації (рис.12) та динаміки нових випадків (рис.9,10). Останніми днями спостерігається значне збільшення затримки оприлюднення летальних випадків. Це пов’язано, ймовірно, з опрацюванням даних і заповненням бази щодо застарілих випадків.
3. Щоденна надлишкова смертність у кінці жовтня та в листопаді становить близько 500 випадків на добу, що втричі перевищує число летальних випадків із підтвердженим COVID-19. Таке співвідношення добре узгоджується зі знайденою у
«Прогнозі РГ-30» аналогічною оцінкою, встановленою на основі регресійного аналізу регіонів.
4. Частка інфікованих, які потребують госпіталізації, на цей момент становить близько 11% для України загалом і продовжує повільно знижуватися.
5. Відсоток виявлення нових інфікованих за допомогою ПЛР-тестів за останній тиждень змінився несуттєво. Середнє значення за останній тиждень зменшилося до 32% порівняно з 33% минулого тижня. Обсяги залишків тестів у лабораторіях припинили зниження і становлять близько половини щоденної кількості проведених тестів.