За даними Українського гідрометеорологічного інституту, за останні 30 років кількість випадків стихійних метеорологічних явищ погоди в Україні збільшилася вдвічі, до того ж їхня руйнівна сила постійно зростає. Україна внесена до сумнозвісного списку держав, які є лідерами за кількістю людських жертв стихійних явищ.
Світлана Краковська, пояснюючи в інтерв’ю природу стихійних метеорологічних явищ погоди, розказує також про свій досвід стажування у Німеччині, де вона співпрацювала з групою фахівців, які займалися кліматичним моделюванням. Наразі вчена намагається імплементувати кліматичне моделювання у вітчизняні дослідницькі реалії: «При моделюванні клімату враховують дуже багато чинників. Зокрема взаємодію атмосфери з океаном, оцінюють стан шапок льоду — де є цей покрив, де немає, а також температуру, вологість та інші чинники, які є в моделях прогнозу погоди. Дуже важливо виявляти взаємозв'язки. Чому в Арктиці температура підвищується більше, ніж у нас? Бо там тануть пакові, тобто багаторічні льоди. Відкривається поверхня води, що набагато темніша за лід, і вона вбирає досить багато тепла. Це потрібно враховувати під час моделювання. Кліматичні моделі розраховуються за певними сценаріями на багато років наперед. Глобальне потепління, викиди парникових газів — усе це безпосередньо пов'язане з економікою, з антропогенним впливом. Тут діють різні чинники. З одного боку — об'єктивні: людство вже не може обійтися без сучасних технологій, які кардинально змінили умови праці й забезпечують комфортні умови життя, без транспорту та інших досягнень науково-технічного прогресу. А суб'єктивний чинник призводить до збільшення видобутку вуглеводнів та блокування або відмови від альтернативних джерел енергії: бізнес захищає свої колосальні прибутки. На жаль, попри всі заяви про глобальне потепління та екологічні катастрофи, бізнес не має намірів відмовлятися від видобутку вуглеводнів, принаймні найближчим часом».
У звіті IPCC зазначено: «вчені впевнені на 95—100%, що саме діяльність людини є головною причиною зміни клімату». Раніше на антропогенний чинник відводили трохи більше половини. Прогноз експертів невтішний — якщо зростання глобальної температури перевищить 2°C, це призведе до катастрофічного потепління, яке матиме руйнівні наслідки по всьому світу. Вчена коментує цю ситуацію так: «Один градус — це як середня температура по глобусу. На кліматичній конференції в Парижі держави домовилися про такі темпи зменшення викидів, які загальмують потепління, щоб не перетнути позначки 2°. Хоча бажано зупинитися на 1,5°. У даному випадку різниця між 1,5° і 2° досить вагома. Температура — це той індикатор, який означає, що на деяких територіях темпи потепління значно підвищаться, приміром у полярних регіонах. Десь, навпаки, — буде певне зниження, це стосується східної Антарктиди, гірських масивів. За прогнозами, Україна не потрапляє в ту групу, де буде зовсім кепсько. Але межу 1,5° вона вже перетнула. Систему порушили, що призвело до збільшення кількості небезпечних погодних явищ. Тепер маємо шалені вітри, град завбільшки як яйце, смерчі, які недавно спостерігали в Чернігівській області. Останнім часом Полісся дуже змінилося, — там усихають сосни, гинуть ліси. На жаль, не всі розуміють реалії, в яких опинилася Україна».
Наостанок Світлана Краковска робить досить невтішні висновки: «Мені запало в душу визначення глобального потепління, яке дала американська дослідниця. Вона уявляє, як її дитина бавиться на березі океану. Безтурботна, пустотлива, навіть гадки не має, які монстри ховаються на глибині. І якого лиха вони можуть накоїти, коли вирвуться на берег. А мати дивиться на це й розуміє, що монстрів туди запустили самі ж батьки. Це означає, що нашим дітям доведеться жити в іншому світі, де адаптуватися буде досить складно. Попри те, в нас ще є вікно можливостей. І все залежатиме від того, як ми ним скористаємося».
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням:
https://dt.ua/interview/svitlana-krakovska-pogodu-nam-diktuye-okean-311637_.html
За інформацією міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня»